Музей «Територія Терору» розпочинає пошуково-ексгумаційні роботи

1
237
Результати пошуково-ексгумаційних робіт
Результати пошуково-ексгумаційних робіт

Музей «Територія Терору» та КП ЛОР «Доля» розпочинають черговий етап пошуково-ексгумаційних робіт на території садового кооперативу «Світоч» (6-й Топольний провулок), про це повідомили пресслужбі музею.

Роботи по виявленню останків в’язнів пересильної тюрми № 25 в урочищі «Голоско» проводяться з 2013 року, коли на території садового кооперативу під час проведення будівельних робіт були знайдені людські останки. Ексгумаційні роботи у 2018 році були розпочаті працівниками КП ЛОР «Доля» 16 квітня.  Попередньо відповідна ділянка була зачищена від верхнього шару ґрунту. Протягом першого тижня виконання робіт вже знайдено 40 дорослих (чоловічих та жіночих) та 11 дитячих останків.

«Під час минулих ексгумаційних робіт ми серед інших знаходили багато цивільних людей, судячи з того супровідного матеріалу, який був при них, та монахів. Цього року в цій ямі теж було віднайдено монаші скелети, а також вперше – тіло священика. Ми дізнаємось що це священик, оскільки у нього залишилась колорадка від ряси – виготовлена з білої пластмаси, а також рештки темного одягу на самому скелеті. Ми його ексгумуємо окремо, оскільки це все ж таки священик і процедура перепоховання священиків відбувається трошки інакше ніж цивільних людей», – зазначає заступник директора КП ЛОР «Доля» Володимир Харчук.

Супровідний матеріал представлений монетами номіналом 1, 2 , 3 , 5, 15 та 20 радянських копійок. Вони ще не всі є відреставровані, тому прочитати точні дати виготовлення поки що неможливо. Але на тих, на яких вдалося це зробити  – то дати не представлені не пізніше 1939 року.  Протягом перших днів пошукових робіт було віднайдено 26 монет, приблизно половину можна розчитати. Також пошуковцям вдалося віднайти ґудзики від одягу, церковні медальйончики, та інші особисті речі – гребінець, дзеркальце.

Результати пошуково-ексгумаційних робіт
Результати пошуково-ексгумаційних робіт

Як і під час попередніх етапів робіт пошуковці віднаходять останки немовлят та ненароджених дітей – це помітно за розміром кісток та черепів, які як правило розпадаються, але контури залишаються.Поки що пошуковці не натрапляли на людські останки зі слідами насильницької смерті, проте є з слідами трепанації. «Люди швидше за все проходили через тюремний шпиталь, тому є багато трепанованих черепів. Серед віднайдених на даний момент останків є багато жіночих – старшого віку, тому що у них або повністю відсутні, або залишилось лише по кілька зубів, і місце де був колись зуб заросло, тобто зуби були втрачені за життя, багато з них супроводжуються рештками чорної тканини, що може свідчити про те, що це був монаший одяг», – додають пошуковці.

Музей «Територія Терору» протягом 2018 року планує продовжувати дослідження ділянки на території  садового кооперативу «Світоч» та провести польові пошукові дослідження по виявленню ймовірних місць поховань жертв воєн і політичних репресій у місті Львові, зокрема поховання вояків УГА на вул. Бережанській.

Музеї «Територія Терору»
Музеї «Територія Терору»

Нагадуємо, що в результаті пошукових досліджень, здійснених протягом попередніх років, було виявлено понад 800 останків в’язнів пересильної тюрми № 25. Серед них були люди різного віку та статі: жінки, чоловіки, люди старшого віку, новонароджені та ненароджені діти. Тіла загиблих ховались без трун, у великих ящиках, у яких могло знаходитись по кілька осіб різного віку та статі, що свідчить про таємність і хаотичність цього процесу. Частина знайдених останків були перепоховані на Личаківському кладовищі у лютому 2016 року.

Ексгумаційні роботи проводяться Меморіальним музеєм тоталітарних режимів «Територія Терору», що розташований на місці пересильної тюрми №25, та Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Доля», яке займається пошуком, дослідженням, ексгумацією і перепохованням осіб, котрі загинули внаслідок депортацій, воєн та політичних репресій.

Пересильна тюрма №25 функціонувала у Львові з 1944 до 1955 року. Основним її призначенням був збір та відправка в’язнів «етапами» у виправно-трудові табори ГУЛАГу. На «львівську пересилку» звозили засуджених в’язнів з інших тюрем Західної України, де вони перебували від тижня до року в очікуванні на свій етап.

Анна ШИМАНСЬКА

1 коментар

  1. У монахів також особливий похорон мав би бути. І треба звернутися до різних чинів і згромаджень – хто і як носив колоратки. В деяких чинах можуть бути колоратки і в братів.

Напишіть відгук