В тіні “зіркової” сестри, або наймолодша Крушельницька

Всесвітньовідома співачка Соломія Крушельницька виросла в багатодітній  дружній талановитій родині . У неї було двоє братів і п’ятеро сестер . Наймолодшою “мізинчиком” була Анна, яку усі з любов’ю називали Нусею. Доля щедро обдарувала обох сестер Крушельницьких красою, вокальними, сценічними даними, але у кожної з них вона склалася по-різному.

Священик Амвросій Крушельницький з дружиною Теодорою (сидять у центрі) та дітьми. За спиною в них стоять Володимир і Соломія. Сидять, зліва направо: Олена з донькою, Марія, Емілія, Анна. Кінець 1890-х.
Священик Амвросій Крушельницький з дружиною Теодорою (сидять у центрі) та дітьми. За спиною в них стоять Володимир і Соломія. Сидять, зліва направо: Олена з донькою, Марія, Емілія, Анна. Кінець 1890-х.

Анна Амвросіївна Крушельницька народилася 18 серпня 1887 року у с. Біла (коло Тернополя). Між Соломією і Анною Крушельницькими була різниця у віці майже 15 років. Анні виповнилося  4 роки, коли Соломія уже навчалася на вокальному факультеті Львівської консерваторії Галицького музичного товариства. У листі до Михайла Павлика від 11 серпня 1894 р. Соломія Крушельницька писала про наймолодшу сестру: “Що я потіхи з нею маю, то описати годі! Сама собі дивуюся, як я можу, не люблячи нічого дуже палко на сім світі, любити так до одуріння ту нашу Нуську. Ну та й я не вмисне, і не знаю, за що та зозулька така мені мила ”. Нусю, як найменшу пестили і виховували “вже не в біді”, бо дві старші сестри були заміжні, згодом і Соломія вже допомагала батькам матеріально.

Анна Крушельницька (1887-1965)
Анна Крушельницька (1887-1965)

У сім’ї Крушельницьких панував культ музики. Батько був першим вчителем співу для усіх своїх дітей. Він створив у селі хор, заклав читальню. “Нуся з природи мала гарний голосовий матеріал і була музикальна, – писала у спогадах племінниця співачки Одарка Бандрівська. – Радо училася гри на фортепіано та трохи пізніше солового співу Дещо лінивою була у загально освітних дисциплінах […], на що мама Теодора жаліючи говорила :“Не треба її мучити, бо і так вийде заміж”. Нуся була весела, жартівлива, любила забавитися”. Музичне оточення і вроджені дані визначили подальшу долю Анни Крушельницької. Вона навчається у Тернопільській музичній школі товариства “Приятелі музики”, співає у хорі товариства “Боян”.

Анна Крушельницька (1887-1965)
Анна Крушельницька (1887-1965)

У 1903 р., після смерті отця Амвросія, велика родина Крушельницьких переїжджає у Львів. Тут за порадою старшої сестри Соломії Анна вступає до Вищого музичного інституту Музичного товариства ім. М.  Лисенка. Її вчителями з вокалу є Олена Ясеницька, пізніше Софія Козловська, з теорії музики Анатоль Вахнянин, з гармонії і композиції Янн Галь, з фортепіано – Марія Криницька.

Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові

Уже 21 лютого 1904 року А. Крушельницька виступає в опереті “Чорноморці” М. Лисенка, яку підготувала оперна студія при Вищому музичному інституті. З цього приводу невідомий рецензент вистави пише: “Ясним променем […]був спів Нусі Крушельницької. Голосовий матеріал у цеї молоденької співачки пишний, пребагатий. Голос її пригадує вірно голос сестри Соломії. Тож публіка слухала її спів з розкішшю, віщуючи, що вона, попрацювавши, піднесеться, як славна її сестра високо.”

Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові

Уже через кілька місяців Анна співає в опері “Запорожець за Дунаєм” C. Гулака-Артемовського, і львів’яни вітають появу “нової зірки в сузір’ї Крушельницьких”. Анна бере активну участь у діяльності хорів “Боян”, “Бандурист”, виступаючи як солістка на Шевченківських концертах у Львові, Чернівцях, Стрию, Заліщиках, співає на святочному концерті з нагоди 35-річної діяльності М. Лисенка (1903 р.). У 1905 році співачка одержує премію на одному з конкурсних концертів Львівського “Бояна” за найкраще виконання пісень на слова Т. Шевченка.

У репертуарі юної співачки – арії з опер Дж. Верді, Р. Вагнера, Дж. Пуччіні, П. Масканьї, солоспіви М. Лисенка, українські народні пісні.

Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові

У часописі “Діло” С. Людкевич про один з “найкращих і найцікавіших, які коли-небудь устроювали наші меломани у Львові”, концертів “Бандуриста” за участю А. Крушельницької пише: “Симпатична, надійна і наскрізь інтелігентна наша співачка п. Н. Крушельницька заслужила своїм виступом лиш на се, щоб піднести ще раз те, про що не раз згадували рецензії: як в емісії голосу, так у вмілості орудування ним (особливо у вищих регістрах), вкінці в опануванні всяких технічних средств видно повільний, але сталий і певний поступ”.

Коли Нусі минуло 19 років, Соломія взяла її з собою у “світ”: у Південну Америку, Італію, Єгипет.

Анна Крушельницька в ролі Мікаели в опері Жоржа Бізе «Кармен»
Анна Крушельницька в ролі Мікаели в опері Жоржа Бізе «Кармен»

Анна робить значні успіхи на сцені, і Соломія Крушельницька допомагає їй здобути добру освіту. Анна Крушельницька продовжує навчання в Міланській консерваторії у талановитого педагога Данте Ларі. У 1912 році молода співачка дебютує в партії Мікаели (“Кармен”Ж.  Бізе) на сцені міланського театру “Лірико”.

Анна Крушельницька в ролі Мімі в опері Джакомо Пучіні «Богема»
Анна Крушельницька в ролі Мімі в опері Джакомо Пучіні «Богема»

Уже навесні 1913 року Анна Крушельницька співає в опері “Богема” Дж. Пуччіні у Варшаві, пізніше – у Львові. З приводу львівського виступу Одарка Бандрівська пише у спогадах:“Я дитиною була на тій виставі, пам’ятаю, що після співу тети Нусі били великі брава. Люди хвалили, що гарно співала і грала та поздоровляли з успіхом”.

Анна Крушельницька в ролі Чо-Чо-сан в однойменній опері Джакомо Пучіні
Анна Крушельницька в ролі Чо-Чо-сан в однойменній опері Джакомо Пучіні

Невдовзі вона співає у Вероні (1913-1914), Венеції (1914), Сассарі (1915). Анконі і Римі (1916). Виступає в операх “Валькірія” Р. Вагнера ( Зіглінда), “Іріс” П.Масканьї (Іріс), Мадам Баттерфляй” Дж. Пуччіні (Чо-Чо-сан).

Анна Крушельницька в ролі Іріс в однойменній опері П’єтро Масканьї
Анна Крушельницька в ролі Іріс в однойменній опері П’єтро Масканьї

“У неї було сильне ліричне сопрано, дуже шляхетної окраски, бархатно чельової м’якості. Дуже чистої інтонації. Доволі широкого волюмену. На диво, специфічне. Дещо носове сомдрірування не псувало, а навпаки збагачувало і окрашало голос, – згадує О. Бандрівська. – В співі не було ніколи ані одного тону інтонаційно не чистого. Голос був вирівняний щодо сили і тембру. Найвищі верхні тони звучали часом більш металічно.

Засвоїла […] італійську школу співу. Доволі добре грала на фортепіано.

Анна Крушельницька (1887-1965)
Анна Крушельницька (1887-1965)

Чудово виконувала романси Степового до слів Олеся… Також італійські старинні: арію Маженки з опери “Продана наречена” Сметани, пісні М. Лисенка, твори італійських, тоді сучасних композиторів – Піцетті та Кастельнуово-Тедеско.

Щодо сили – то був у неї оперний голос, але в операх співала всього чотири роки.”

Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові

Розквіт таланту Анни Крушельницької припадає на період Першої світової війни, коли велика криза театрів сягла свого апогею, а конкуренція між сотнями найкращих артистів стала надзвичайно великою. Єдиним театром в Італії, який працював у період воєнного лихоліття, був театр у Римі, до якого з’їхалася ціла армія талановитих безробітних співаків. Зважаючи на ці обставини, Анна Крушельницька лише раз у місяць, згідно черги, може виходити на сцену. Жити у Римі стало надзвичайно дорого і Нуся за порадою Соломії переїжджає у Віареджо, щоб перебути важкі часи.

Анна Крушельницька (1887-1965)
Анна Крушельницька (1887-1965)

Можливо, це був хибний крок. Все життя Соломія намагалася оберігати Анну від життєвих негод, прагнула заступити їй батьків, дати родинне тепло, затишок. Анна була дуже вразлива і не загартована ударами долі. У розквіті сил вона не могла реалізуватися як оперна співачка у невеликому провінційному містечку Віареджо. “Стала курити, записалася на курси нових тоді модерних танців, залюбилася нещасливо в учителю танців, – згадує О. Бандрівська. – Війна найбільше пошкодила тому, що тітка Нуся не змогла на всю ширину розкрити своїх крил. Геніальною вона не була, але зіркою середньої величини з прекрасним голосом і талантом сценічним – була.”

У 1918 році Анна захворіла душевною хворобою.

Анна Крушельницька (1887-1965)
Анна Крушельницька (1887-1965)

Очевидно ця душевна хвороба приховано розвивалася вже кілька років. За порадою медиків С. Крушельницька лікувала Анну в першорядних санаторіях. Лікування було душе коштовне, тож Соломія продала власний автомобіль та коштовності.

Влітку 1921 року після лікування, Анна приїжджає до Львова. Родина оточує її увагою і любов’ю. Анна виявляє бажання дати свій сольний концерт. Її брат Володимир Крушельницький, намагаючись морально підтримати творче жевріння сестри, виконує роль її імпресаріо. Співачка дає кілька сольних концертів, на яких їй акомпанує племінниця О. Бандрівська, виступає також на збірних концертах. У 1928 році у Львові дає окремий концерт з Василем Барвінським. “Співала своїм чудовим, добре школеним голосом, музикально. Формально все дуже добре, але рівно з тим все однаково без горіння, все одноманітно – одностилево,[ …] все в якомусь одному сумовитому настрої без життєвого трепету і запалу”, – згадує О. Бандрівська.

Одарка Бандрівська
Одарка Бандрівська

Кілька років Анна Крушельницька викладала вокал у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка та у його філії в Дрогобичі. Але не мала сили волі мобілізувати себе до постійної праці, і брати відповідальність за педагогічну роботу до кінця.

Згодом Анна Крушельницька відходить від активного музичного життя. У 1939 року внаслідок приходу радянської влади будинок С. Крушельницької у Львові було націоналізовано і згодом заселено зовсім чужими людьми. Проте родина Крушельницьких продовжує мешкати у виділеному помешканні. Анна живе у разом із сестрою Соломією.

Після смерті С. Крушельницької 16 листопада 1952 року Анною опікувалася родина лікаря-психіатра Катерини Гаврилової, яка отримала ордер на квартиру.

Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові

У жовтні 1952 року, десь за місяць до своєї смерті, С. Крушельницька поклопоталася про майбутнє забезпечення своєї молодшої сестри. Вона передало 15 тис. карбованців своїй племінниці Одарці Бандрівській з проханням: кожен місяць частину тих грошей виплачувати на утримання Анни.

Анна Крушельницька пережила Соломію на 13 років. Померла 13 травня 1965 року. Похована на Личаківському цвинтарі. Причиною смерті була гангрена, яка розвинулась після того, як Анна зламала ногу в стегні.

Наймолодша сестра Соломії була останньою з родини Крушельницьких, яка покинула родинний будинок.

Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
Фрагмент експозиції Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові

Дослідник історії українського звукозапису та дискографії Степан Максимюк у реєстрі експедиції фірми “Грамофон” віднайшов дані про те, що відомий звукотехнік Вілл Грайсберг у 1904 році у Львові записав матриці для платівок від кількох українських співаків. У реєстрі згадується і виконання Анною Крушельницькою таких творів: “Ой, місяцю, місяченьку”, “З мого тяжкого суму”(М. Лисенка), “Широкий лист на дубочку”, “Коли б мені, мамо, намисто”, “Не видавай мене замуж”(О. Нижанківського). “Можливо, що не з усіх матриць штампувалися платівки до продажу,” – зазначає С. Максимюк у книзі “З історії українського звукозапису та дискографії”. На жаль, досі не знайдено оригінальної платівки із записом голосу Анни Крушельницької. Завдячуючи Степану Максимюку, у фондах Музично-меморіального музею С. Крушельницької у Львові зберігається компакт-диск із копією записів 1904року “Коли б мені, мати, намисто” та “Не видавай мене замуж”. Сподіваємося, що оригінальні платівки молодшої Крушельницької все-ж-таки знайдуться, і ми зможемо почути її прекрасний голос.

Олександра КИРИК
старший науковий співробітник Музично-меморіального музею С. Крушельницької у Львові

ЛІТЕРАТУРА

  1. Лисенко І. Крушельницька Ганна Амвросіївна// Лисенко І .Словник співаків України. – К. 1997, – С.158.
  2. Крушельницькі // Митці України: енциклопедичний довідник. / за ред. А Кудрицького. – К., 1992. – С. 338.
  3. Медведик П.  Діячі української музичної культури. ( Матеріали до біо-бібліографічного словника). Крушельницька Ганна //Записки НТШ ім. Т. Шевченка. Л., 1993. – С. 415-416.
  4. Медведик П. Славетна сестра великої Соломії // Вільне життя (Тернопіль), 25 жовтня, 26, 28 листопада, 2, 7 грудня 1975 р.
  5. Бандрівська Одарка. Спогад про Анну Амвросіївну Крушельницьку, оперну співачку (1887-1965). Рукопис. Фонди  музею  7663/2831 фСК,
  6. Людкевич С. У сорокаліття “Львівського Бояна(1891-1931) // Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи / упоряд. З. Штундер. Т. 2., Л., 2000. – С. 383.
  7. Людкевич С. Другий з ряду концерт “Бандуриста”. – Там само. – С. 427.
  8. Соломія Крушельницька. Спогади, матеріали, листування у 2 т. / упоряд. М. Головащенко. – К.,1978, 1979.
  9. Максимюк С. З історії українського звукозапису та дискографії. Львів-Вашингтон, 2003. – С. 129, 184.

Напишіть відгук