Місто Самбір у путівнику Мєчислава Орловича та на 21 маловідомій фотографії

0
8452
Місто Самбір у путівнику Мєчислава Орловича та на 21 старій фотографії

Одним із найпопулярніших путівників по Галичині 100 років тому був «Ilustrowany przewodnik po Galicyi, Bukowinie, Spiszu, Orawie i Śląsku Cieszyńskim» Мєчислава Орловича 1919 р. У ньому можна знайти різноманітні туристичні маршрути, а місто Самбір рекомендується відвідати у рамках поїздки «Львів-Самбір-Великий Березний».

Перша літописна згадка про місто датується 1241 р., а 1390 р. місту було надане магдебурзьке право, після чого у центрі звели ратушу.

Ратуша м. Самбір у 1908 р.
Ратуша м. Самбір у 1908 р.

«Місто було перенесене в XIV ст. з Старого Самбора на теперішнє місце; пам’яток мало. Великий ринок прикрашає розташована посередині Ратуша 38 м. заввишки; на її південному фасаді – образ Непорочного зачаття Матері Божої. Ратуша була збудована 1668 р., відреставрована у 1844 р.»

 Ратуша м. Самбір та площа Ринок у 1930-х рр.
Ратуша м. Самбір та площа Ринок у 1930-х рр.

Через пожежу (1498 р. та 1637 р.) перші дві ратуші у Самборі згоріли, а на їх місці у 1638–1668 рр. звели нову – двоповерхову та муровану. 1844 р. ратушу реконструювали, а 1885-го на її вежі вмонтували годинник, куплений у Празі.

«У міських архівах є привілеї та королівські листи від XVI ст. Парафіяльний костел, відреставрований в кін. ХІХ ст., в його бічній наві є пам’ятна таблиця осади Відня. Також тут знаходиться гробівець митрополита Атаназія Шептицького (помер 1779 р.). Бароковий костел бернардинів, давній єзуїтський, зберігся з XVII ст. Раніше у Самборі також існували костели домініканців (в кляшторі зараз кошари) та бригідок. Жителі передмість Самбора і навколишніх сіл носять гарні народні строї, особливо в неділю до костелу»

Будівництво костелу Іоана Хрестителя на вул. П. Сагайдачного почалося в 1530 р. Спочатку храм був дерев’яним, але після пожежі в 1637р. міщани звели мурований храм, який згодом часто реконструювали.При костелі діяла польська парафіяльна школа та функціонував шпиталь. 1709 р. єзуїти розпочали будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії. Коли у 1773 р. їх орден було розпущено, все майно конфіскувала австрійська влада, а 1847-го костел передано бернардинцям, і відтоді він став називатися костел св. Станіслава.

У 1935 році у костелі був змонтований орган, побудований чесько-австрійською фірмою «Gebruder Rieger». Під час Другої світової війни храм сильно постраждав. 1987 р. костел відреставрували і пристосували під концертний зал органної музики.

До кінця XVI століття українське населення Самбора не мало своєї церкви в середмісті. Після багаторічних зусиль у 1554 році королева Бона дозволила русинам (українцям) спорудити церкву в середмісті. Через деякий час було зведено дерев’яний храм Різдва Пресвятої Богородиці, який служив до 1738 року, коли на його місці збудували мурований (вул. Церковна №7). Цікаво, що тут зберігається частина мощей св. Валентина, що який був покровителем Перемисько-Самбірської єпархії УГКЦ.

«У передмісті збереглися мури замку воєводи Мнішека, де в 1604 р. готувався до походу на Москву Лжедмитрій. Біля вокзалу розташований міський парк. У місті є такі готелі: «Royal» (пл. Ринок №2), «Imperial» (вул. Костюшка), «Центральний» (вул. Міцкевича). «Львівський». Ресторани та кав’ярні є в готелях «Royal» та «Imperial», також варто згадати про ресторацію Закревського в міській ратуші і Вєрчака на вул. Коперника. В Самборі є окружний суд, гімназія та староство».

Місто може похвалитися давньою історією шкільництва – поява першої школи в Самборі датується 1573 р. При русинській церкві св. Пилипа теж діяла парафіяльна школа (згадана в документах за 1665р. та 1666 р.). У 1680 р. єзуїти заклали 5-класний колегіум. З 1792 по 1815р. місто мало й публічну гімназію, яку пізніше було трансформовано в 8-класну гімназію. Була в Самборі й 7-класна жіноча школа.

У ХІХ ст. – на поч. ХХ у Самборі діяли різноманітні товариства, бібліотеки, гуртки. Так, товариство «Руська бесіда», пізніше перейменоване на «Українська бесіда» мало свій власний будинок на вул. Шопена. Музичний гурток, який діяв при товаристві налічував більше 20 учасників. Діяли в цей час ще такі товариства як: «Народна торгівля», «Ризниця», «Українська захоронка», «Сокіл», «Просвіта», «Український студентський Союз», «Український Жіночий Союз», товариство «Січових Стрільців», «Український Народний Дім» та ін.

Христина БАЗЮК

Джерела:

  1. Mieczysław Orłowicz / Ilustrowany przewodnik po Galicyi, Bukowinie, Spiszu, Orawie i Śląsku Cieszyńskim.  — Lwów, 1919.
  2. www.castles.com.ua
  3. https://sites.google.com/site/mijsambir
  4. www.touristinfo.lviv.ua

Фото:

  1. polona.pl
  2. www.etoretro.ru
  3. asdev.com.ua

Напишіть відгук