Місто над Стриєм рікою

0
3823

Ще з 14 ст., існуючи неначе в тіні значно більших Львова й Дрогобича, розкинулося на берегах ріки Стрий однойменне місто. Стрий і справді є маловідомим, однак має давню та цікаву історію, а ще береже вагому архітектурну спадщину.

Достеменно не відомо хто і коли заснував місто, але уже на 1385 рік, за першою згадкою про нього, Стрий уже був повітовим центром до якого входило 32 села. Тому маємо сміливість припустити, що місто було засноване ще за княжих часів.

Та особливістю Стрия є ще й те, що це місто засновувалось двічі. Річ у тім, що в першій половині 15 ст. воно було вщент знищене татарами. Однак, в 1431  році король Польщі Владислав II Ягайло надав шляхтичу Закліці Тарлову привілей на право наново заснувати місто і розвивати його на основі Магдебурзького права. Унікальність Стрия ще й у тому, що це мабуть єдине місто, якому Магдебурзьке право надавалось двічі – у 1434 році Стрий втратив самоуправство, яке було повернуто у 1460 році уже за Казимира IV.

Парадоксально, що протягом багатьох століть Стрий постійно піддавався набігам і грабежам різноманітних військ. Його спалювали татари, двічі нищили навіть війська Богдана Хмельницького. Останнє, щоправда, не завадило тому, що сьогодні в Стрию стоїть пам’ятник гетьманові.

Та не дивлячись на всі негаразди місто, щоразу відновлювалось, немов той фенікс з вогню. Цьому сприяло розміщення Стрия на перехресті важливих торгових шляхів та високий рівень торгівлі, завдяки чому місто завжди мало достатньо коштів.

У другій половині 17 ст. місто набуває певного розквіту. Цьому посприяла активна діяльність амбітного міського старости, майбутнього короля Речі Посполитої Яна III Собєського. Сьогодні з Собєським пов’язують історію будинку на вулиці Шевченка 26 (у Стрию), який, як вважається, він збудував для своєї дружини, славнозвісної Марисеньки.

Однак, після Собєського на Стрий чекало століття спустошення. Численні татарські набіги, кілька жахливих пожеж значно спинили розвиток міста. Ситуація змінилась лише після 1772 року з приходом австрійської влади. В цей період часу місто було спочатку центром округу (бецирк), пізніше — повітовим містом і осідком окружного суду та військових гарнізонів. Населення міста складалося приблизно по-третині з євреїв, поляків та українців. Передмістя здебільшого були заселені українцями.

Пам'ятник Янові Кілінському, що був копією такого ж пам'ятника у Львові. Фото 1910 року
Пам’ятник Янові Кілінському, що був копією такого ж пам’ятника у Львові. Фото 1910 року

Поступове розростання міста та збільшення в ньому українського населення, а також бурхливі події 1848 року посприяло зародженню та стрімкому розвитку в Стрию національного руху. Також місто розвивалось і у промисловому руслі. Цьому, перш за все, сприяло прокладення в 1872-1875 році залізниці та побудова вокзалу. У ті роки було відкрито паровозоремонтні майстерні, виник невеликий чавуноливарний завод Верштайна. Англійській фірмі «Перкінс та Макінтош» належав завод по випуску обладнання для нафтодобувної промисловості зведений у 1885 році. Також Стрий стає центром деревообробної промисловості Прикарпаття. Тут виникли деревообробні заводи, сірникова фабрика «Ватра». Віденський капіталіст Штаєрман побудував млин з механізованим розмелюванням зерна. Крім того, на той час діяли три парових і шість водяних млинів, десятки майстерень.

Вулиця 3-го травня, що є тепер центральною вулицею Стрия.
Вулиця 3-го травня, що є тепер центральною вулицею Стрия.

А от 1886 рік був у новітній історії Стрия, мабуть, найжахливішим. 17 квітня того року трапилась найбільша за всю історію міста пожежа, яка знищила його майже вщент. Усі головні пункти міста були зруйнованими. Тому Стрий знову довелося наново відбудовувати. Однак, варто визнати, що ця пожежа трапилася у вдалий час. Саме в той період в імперії відбувався будівельний бум, а тому місто не просто було повністю відбудовано, але ще й кожна відбудована будівля стала своєрідною пам’яткою архітектури. Тож сьогоднішній образ центральної частини міста, зберігає свій автентичний вигляд після відбудови кінця 19 ст.

Постій військових у Стрию під час Першої світової війни. Фото 1914-1918 рр.
Постій військових у Стрию під час Першої світової війни. Фото 1914-1918 рр.

Сьогодні, прогулюючись серед стрийських будинків, зведених після пожежі 1886 року, відчувається певна їх схожість з львівською архітектурою того часу. Та це не дивно, адже авторами багатьох споруд є львівські архітектори. Сам план забудови міста складало Львівське Політехнічне товариство, а міський парк впорядковував не хто інший, як сам Арнольд Рьорінг. До речі, був у Стрию й монумент аналогічний львівському, а саме пам’ятник Яну Кілінському, що розміщувався позаду Стрийської гімназії та був ідентичним до однойменного пам’ятника в Стрийському парку у Львові.

Стрийський залізничний вокзал напередодні свого знищення російськими військами. Фото 1915 року
Стрийський залізничний вокзал напередодні знищення російськими військами. Фото 1915 року

На щастя, польський, а потім і радянський періоди в історії Стрия не нанесли шкоди австрійській архітектурі. Місто значно збільшилось в розмірах, розбудувалось, однак стара його частина фактично була не порушена, лишень фасади давніх будинків дещо оновили свій вигляд, але від того вони аж ніяк не втратили своєї цінності.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

  1. polona.pl
  2. Шуманський Р. Мандрівки вулицями Стрия.
  3. http://sommerfeld-sommerfeld.blogspot.com/
  4. https://stryjskastarovyna.wordpress.com/
  5. http://staryj-stryj.com.ua

Напишіть відгук