Метаморфози львівських вулиць. Вулиця Театральна

Вулиці Львівського Середмістя є найбільш консервативними та незмінними в архітектурі уже протягом століть. Проте, поміж них була одна, котра немов би притягувала до себе жахливі біди і катастрофи, що призвело до різноманітних перебудов та постійної зміни екстер’єру. Мова йде про найдовшу вулицю Середмістя, яка в австрійські часи так і називалася – Довга, а тепер ми іменуємо її вулиця Театральна.

Руїни колишнього монастиря Тринітаріїв на вул. Довгій (Театральній). Рисунок 1850 року
Руїни колишнього монастиря Тринітаріїв на вул. Довгій (Театральній). Рисунок 1850 року

Вулиця Театральна починає свою історію з початком Львівського Середмістя. Первинно вона мала дерев’яну забудову, проте пожежа велика пожежа 1527 року повністю зруйнувала усі дерев’яні будівлі як цієї вулиці, так і цілого готичного Львова. Примітно, що пожежа почалася саме з цієї вулиці, а точніше з бровара, який розміщувався на місці теперішнього Природничого музею будівлю котрого збудували в 1797 році.

Будівля Народного дому на вулиці Театральній. Ліворуч ще відсутня церква Преображення Господнього, а на місці зйомки тепер будівля Національного музею. Фото до 1878 року.
Будівля Народного дому на вулиці Театральній. Ліворуч ще відсутня церква Преображення Господнього, а на місці зйомки тепер будівля Національного музею. Фото до 1878 року.

Найдавнішою вцілілою будівлею екстер’єру вулиці Театральної по-праву можна вважати Латинську Катедру, яка хоч і розташована на площі Катедральній, але західною частиною примикає до згаданої вулиці. Будівництво даного храму розпочалось ще в XIV ст., однак до наших днів він зберігся уже в перебудованому вигляді, оскільки теж зазнавруйнування під час пожежі 1527 року.

Будівля музею Дзідушицьких (Природний музей) на вулиці Театральній. Місце зйомки тепер зайняте корпусом Економічного факультету ЛНУ. Фото 1870 року
Будівля музею Дзідушицьких (Природний музей) на вулиці Театральній. Місце зйомки тепер зайняте корпусом Економічного факультету ЛНУ. Фото 1870 року

Не менш давнім на цій вулиці є Костел єзуїтів, споруджений на початку XVII ст. Храм практично повністю зберіг свій первинний вигляд. Що правда, від 1702 року він був увінчаний вежею, котра до того ж була найвищою у місті. Однак її розібрали 1830 року, з мотивів безпеки, після падіння за 4 роки до того вежі Львівської Ратуші. До костелу примикає будівля колишньої Єзуїтської колегії, що теж має давню історію. Вона існувала з кінця XVI століття. Однак, сучасна будівля виникла внаслідок перебудов колегії в 1723 та 1872 роках.

Руїни костелу Святого Хреста при монастирі францисканців на вул. Театральній. Літографія 1870 року. Автор В. Грабовський
Руїни костелу Святого Хреста при монастирі францисканців на вул. Театральній. Літографія 1870 року. Автор В. Грабовський

Ще одним храмом на вулиці Театральній є церква Преображення Господнього, яка постала тут і 1878-1898 роках на місці костелу Найсвятішої Трійці отців Тринітаріїв. Костел був складовою частиною монастиря, що був зведений в 1703 році. Однак, вже в 1783 році його закрито, а будівлі передано Університету. В приміщені костелу розміщувалась бібліотека та актовий зал. Але у ході революційних подій у Львові 1848 року університетські будівлі були зруйновані артилерійським вогнем та пожежею. Університет перебрався на вул. Святого Миколая (тепер Грушевського), а зруйновані будівлі цісар Франц Йосиф подарував русинам. Саме вони збудували вже згадану церкву Преображення.

Будівля 62 школи на вулиці Театральній, зведена на місці монастиря францисканців. Фото 1892 року
Будівля 62 школи на вулиці Театральній, зведена на місці монастиря францисканців. Фото 1892 року

Однак, ще до зведення церкви, русини побудували в 1851-1864 році на частині території, зайнятої колись монастирем, одну із ключових для галицьких українців споруду, а саме Народний дім. До наших днів не зберігся лев, що розміщувався на вершині фасаду цієї будівлі.

Будівля Художньо-промислової школи (тепер будівля Економічного факультету ЛНУ). Перед будівлею помітно початки будівництва Національного Музею. Фото 1892 року
Будівля Художньо-промислової школи (тепер будівля Економічного факультету ЛНУ). Перед будівлею помітно початки будівництва Національного Музею. Фото 1892 року

На місці корпусу теперішньої 62 школи колись теж був костел, а саме костел Святого Хреста при монастирі Францисканців, збудованого ще в XV ст. Цікаво, що це була, окрім Ратуші,єдина будівля Львівського Середмістя, що не зазнала ушкоджень під час вже згадуваної пожежі міста 1527 року. Однак, після реформ 1785 року монастир перестав використовуватись як сакральна споруда. У 1795 році в приміщені колишнього костелу облаштували перший в історії Львова стаціонарний театр. Однак обстріли міста 1848 року вщент знищили дану будівлю, після чого її було розібрано. У 1891-1893 роках на місці костелу було зведено Мішану школу ім. Адама Міцкевича, котра зараз функціонує як 62 школа.

Будівлі Костелу та Колегії єзуїтів на вулиці Театральній. Фото 1908 року
Будівлі Костелу та Колегії єзуїтів на вулиці Театральній. Фото 1908 року

Ще до 1780, замість площі Івана Підкови, до вул. Театральної примикав Шпиталь Святого Духа, збудований ще в XIV ст. Його занепаду як сакральної споруди сприяла знову ж таки зміна влади з польської на австрійську. Як наслідок після 1772 року будівля перебувала в такому занедбаному стані, що аж обвалилась в 1780 році. На її місці протягом 1827-1829 рр. збудовано споруду гауптвахти і дім «Віденської кав’ярні», які існують і досі. Незабудована частина, на місці колишнього шпиталю, утворює площу Івана Підкови, на котрій від 1982 року стоїть однойменний пам’ятник, якому передувала дошка пошани і невеличкий фонтан, які існували в 50-70 роки XX ст.

Будівлі вул. Театральної і площі Святого Духа (Івана Підкови) після бомбардувань 1941 року. Фото 1941 року
Будівлі вул. Театральної і площі Святого Духа (Івана Підкови) після бомбардувань 1941 року. Фото 1941 року

До 1802 року існував ще давній Низький Замок, котрий теж примикав до вулиці Театральної. На той час він був уже в вкрай незадовільному стані, що стало причиною його знесення. Натомість, на цьому місці утворено площу Каструм. Згодом вона повністю була забудована. 1842 року частину цієї площі зайняв театр Скарбека (М.Заньковецької). В кінці XIX ст. були збудовані будинки філії Управління фінансів, які однак не встояли під час Другої світової війни. На їхньому місці в радянські часи був досить милий сквер, а згодом автостоянка, над котрою майорів екран, на який проектували фільми або ретранслювали телепрограми. А з часів незалежності на цьому місці виник сувенірний ринок «Вернісаж». Ще однією будівлею, що постала на площі Каструмі остаточно припинила її існування, став Національний музей, збудований на початку XX ст.

Вулиця Театральна у Львові, фото другої половини ХХ століття
Вулиця Театральна у Львові, фото другої половини ХХ століття

Отож, фатальними датами для вулиці Театральної, внаслідок котрих вона й зазнавала своїх метаморфоз, стали 1527, 1848 та 1941-1944 роки. Переживши жахливі пожежі, обстріли та бомбардування, втративши цілу низку сакральних споруд,але, в той же час, зберігши цілий комплекс пам’яток архітектури, дана вулиця продовжує зберігати свою особливість, і до речі, досі залишається найдовшою вулицею історичної частини міста.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

  1. Крип’якевич І. Історичні Проходи по Львові. – Львів, 1932.
  2. Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Львів, 2009. – 528 с.
  3. Інтернет-портал www.lvivcenter.org

Напишіть відгук