У 1992 р. вулицю, де розмістилася Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка, назвали на честь українського композитора, диригента, видавця, організатора музичного життя Галичини, священика Остапа Нижанківського (1863-1919). Його життя та діяльність більшою мірою пов’язані зі Стрийщиною, проте саме львівський період (1882-1992), став для Остапа надзвичайно важливим і плідним.
Приїзд Остапа Нижанківського до Львова був наслідком неприємного випадку: його виключили з 6-го класу Дрогобицької гімназії через конфлікт з вчителем-москвофілом… Таким чином, у 1882 р. О. Нижанківський потрапляє до Львова для проходження військової служби. Тут Остап відвідував збори студентського товариства «Академічне братство», де познайомився з Іваном Франком, Анатолем Вахнянином, у вільний від військової служби час брав участь в учнівському хорі як співак і як диригент.
У 1885 р. Остап Нижанківський успішно складає іспити і стає учнем Львівської української академічної гімназії. Дуже скоро він завоював собі авторитет і симпатію серед учнів гімназії як диригент гімназійного хору. “…стрункий, красивий юнак, з милим, симпатичним обличчям, з буйним кучерявим волоссям – викликав симпатію не тільки приємним виглядом, але й якостями характеру: простою, дружною, щирою поведінкою, наполегливістю”.
Велике значення не лише для сучасників, а й для наступних поколінь мала видавнича діяльність О. Нижанківського. Відчуваючи брак творів українських авторів, О. Нижанківський разом із товаришами-хористами організовує перше в Галичині нотне музичне видавництво “Бібліотека музикальна” (1885), метою якого було поширювати українську хорову музику по всіх куточках Галичини. Тоді ж О. Нижанківський налагоджує творчі контакти з М. Лисенком, у листах до нього радиться щодо своїх творів, висловлює бажання навчатися у визначного українського композитора. Як керівник гімназійного хору, О. Нижанківський веде інтенсивну концертно-пропагандистську роботу. Особливе місце займає в ній організація шевченківських концертів, участь в музично-декламаційних вечорах.
1888 року О. Нижанківський закінчує гімназію, але не може здійснити своєї мрії про навчання у М. Лисенка. Він нічого не знав про лист, в якому Микола Віталійович запрошував талановитого молодого музиканта до Києва, обіцяючи йому всіляку допомогу. Лист потрапив до батька. Отець Йосип вважаючи, що професія музиканта прирікала його сина на нужденне існування, в той час не показав йому листа. Аж через багато років Остап дізнався про існування Лисенкової відповіді, та було вже пізно щось змінювати…
Підкорившись волі батька Остап поступає до духовної семінарії.
У 1903 році О. Нижанківського як провідного диригента запрошують до участі в ювілейному концерті з нагоди 35х роковин творчої діяльності Миколи Лисенка. Зведений хор восьми “Боянів” під керуванням О. Нижанківського виконав Лисенківські кантати “Радуйся, ниво неполитая” та “На вічну пам’ять Котляревському”. Під час ювілейних урочистостей О. Нижанківський особисто познайомився із славним українським музикою, з яким тривалий час листувався, доброзичливими порадами якого користувався у своїй композиторській, педагогічній та фольклористичній діяльності, чиї твори пропагував і як хоровий диригент, і як редактор та видавець “Бібліотеки музикальної”, і, нарешті, учнем якого так прагнув стати…
Заслуговує уваги також активна участь Остапа Нижанківського в організації господарсько-економічного життя Стрийщини. Він створює по містах і селах краю на початку 1900-х років так звані “Кредитові і сільські спілки ощадності і позичок”, які з 1904 року переростають у господарські кооперативні спілки. Згодом ця організація дістає назву “Крайового господарсько-молочарського союзу”, а ще пізніше – “Маслосоюзу”.
У тяжкі роки першої світової війни та після неї Остап Нижанківський, як керівник “Маслосоюзу” і редактор газети “Громадський голос”, сприяв згуртуванню прогресивної суспільності краю, допомагав потерпілим від голоду та розрухи. Він користувався великою повагою і авторитетом серед громадян, був чуйним до людської біди. Однак така людина не могла подобатися польській окупаційній владі. 19 травня 1919 року Остапа Нижанківського арештували, висуваючи йому брехливі звинувачення, через три дні його розстріляли без суду і слідства. Похований Остап Нижанківський у Стрию.
Роксоляна ПАСІЧНИК
ст. науковий співробітник Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.
