Маловідомі та забуті цвинтарі Шевченківського району Львова

8254

Уже чимало писалося про існуючі та зниклі кладовища Львова. Однак, здебільшого піднімалася тема великих міських цвинтарів, які виділялись своєю історією та скульптурним багатством. Але, значно менше уваги виділено невеличким кладовищам, які опинилися в межах міста після приєднання до Львова навколишніх присілків. Зокрема найбільше таких кладовищ припало на Шевченківський район Львова. Більшість цих цвинтарів уже давно закриті, а часом і понищені, а тому мало хто про них ще знає чи пам’ятає.

Цвинтар на Кайзервальді

Одним, із більш знаних поміж інших є цвинтар на Старому Знесінні. Утворений він ще в середині XIX ст., коли ця територія була окремим селом і не входила до складу міста. Дане кладовище заховане поміж двома ярами на Кайзервальді і є малопомітним для людських очей. Вийти до нього можна або від вулиці Заклинських, або ж спустившись від лижної школи «Динамо». До речі, в 1980 році декілька могил цього цвинтаря було ліквідовано через впорядкування лижного спуску. Але більшість цвинтаря на диво уціліла. Найдавніше відоме поховання, що тут розміщене, датоване 1867 роком. Присутні також на кладовищі могили бійців УГА, в’язнів Талергофу, активістів товариства “Просвіта” та “Союзу Українок”. Офіційно здійснювати тут захоронення заборонено ще з 1990 року, однак і досі на цьому цвинтарі з’являються нові могили.

Цвинтар на Варшавській

Менш знаним та значно запущенішим є цвинтар колишнього села Голоско, котре увійшло до складу Львова у 1930 році. Коли саме засноване дане кладовище на жаль невідомо, проте тут є достатньо могил кінця XIX ст., при чому, як українських так і польських. Ще в 1970-х роках було офіційно заборонено ховати тут померлих. Більше того, існували плани ліквідації цього кладовища, та спорудження на його місці велетенського готелю. Однак, проти цих планів виступила місцева громада, а тому плани так і залишились планами.

Цвинтар на Збоїщах

Ще одне кладовище, а точніше залишки від нього знаходиться на Збоїщах, по вулиці Мідній. Як і попередні кладовище, збоїщанське було сільським цвинтарем села Збоїща, яке лиш в 1963 році стало частиною Львова. У 1980-х рр. цвинтар закрили й зруйнували, а тому зараз про нього нагадують вхідна брама з залишками муру, а також кілька символічних монументів. Два з них це братські могили Українським Січовим Стрільцям та воїнам УПА. Третій же досить оригінальний, оскільки являє з себе зібраний з залишків надгробків постамент, на котрому встановлено залізний хрест.

Цвинтарі Замарстинова

У самому кінці Замарстинова, трішки північніше вулиці Топольної, поруч з школою №81 знаходяться одразу три окремі кладовища. Найдавніше з них виникло як стихійні поховання ще в кінці XIX ст., однак офіційною датою його створення вважається 1917 рік. Судячи по вцілілим до сьогодні гробівцям ховали тут здебільшого поляків. Мабуть, через це воно і було закрите в 1950-х роках, і зараз знаходиться у край занедбаному стані.

Цвинтар німецьких військовополонених на Топольній
Цвинтар німецьких військовополонених на Топольній

Неподалік польського кладовище, позаду спортмайданчика школи розташовані поховання німецьких військовополонених. За офіційними даними тут поховано 330 осіб. На відміну від сусіднього кладовище, це є добре впорядкованим та доглянутим. Однак, більшість могил є безіменними та позначені лише номерами. За сприяння німецької сторони здійснювались спроби ідентифікації поховань. Одна із таких спроб увінчалась успіхом, і було ідентифіковано могилу №7/3 Вальтера Бекера.

Третім же цвинтарем, розташованим поруч зі згаданими двома, є таємне кладовище НКВС, на котрому ховали померлих та закатованих з пересильної тюрми на Замарстинові, яка діяла в 1944-1955 рр. Оскільки усі поховання здійснювались таємно, то жодних пам’ятників, хрестів і т.п. ніхто не зводив. Загалом, тут було поховано близько півтори тисячі осіб. Згодом ця ділянка була віддана під дачі для працівників МВС та КГБ. На початку 2000-х рр. та в 2014-2015 рр. проводились ексгумаційні роботи в ході яких було знайдено останки понад 500 осіб, 60 з котрих були дітьми. Усі знайдені останки було перепоховано на Личаківському кладовищі.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

  1. Портал Explorer.lviv.ua // http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,4051.0.html
  2. Wikimapia.org
  3. Цвинтар військовополонених Вермахту на Топольній // http://zommersteinhof.io.ua/album497950
  4. Кладовище Львівської пересильної в’язниці № 25 та обласної лікарні МВС // http://www.poshuk-lviv.org.ua/press/zamarst_cvynt.htm

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.