21 унікальна світлина маєтку Лянцкоронських в Роздолі

21 унікальна світлина маєтку Лянцкоронських в Самборі

Проекту Lodomeria вдалось натрапити на унікальні родинні фото Лянцкоронських, які були зроблені на території маєтку в місті Розділ а Львівщині. На світлинах зображена дружня родина графа Кароля Лянцкоронського.

Палац Лянцкоронських в Самборі
Палац Лянцкоронських в Самборі

В об’єктив фотографа найбільше потрапили дружина Малгожата та доньки Кароліна та Аделаїда. Взагалі Кароль був одружений три рази, від першого шлюбу в нього був син Антоній, а від третього дві доньки.

Відомо, що Кароль Лянцокоронський був не лише графом, власником маєтків в Східній Галичині та Польському Королівстві, а й відомим мистецтвознавцем, колекціонером, письменником, мандрівником, віце-президентом Організації Культурної Оборони в Галичині, кавалером ордену Золотого Руна, мальтійським кавалер.

Вперше Розділ згадується у 1569 році, коли доглядач королівських лісів Матвій Чернієвський самовільно заснував тут поселення. Щоб трохи усмирити його, королі Сигізмунд Август та Стефан Баторій навіть посилали до Роздолу своїх комісарів. У 1576 році Чернієвський все ж таки виклопотав у Стефана Баторія привілей на заснування міста і збудував тут замок (оборонний двір).

У 1631 році львівський земський суддя Станіслав Жевуський, одружившись з Анною, дочкою Яна Чернієвського, онучкою Матвія, першого власника міста, отримав Розділ, як посаг. П’ять поколінь маєток перебував у власності родини. Станіслав Жевуський збудував в Роздолі свою літню резиденцію у стилі класицизму. Від тої резиденції залишився флігель. Замок вичерпав ресурс оборонної споруди у 1704 році.

Близько 1740 року Міхал Юзеф Жевуський збудував тут великопанську резиденцію. Це був мурований палац, який від імені дружини Францішки з Цетнерів, отримав назву Франкопіль. Палац було зведено у стилі французького ренесансу за взірцем замків долини Луари. До наших днів дійшов інвентарний опис палацу з 1789 року. У ньому панська садиба названа “замком” і окреслена, як будівля “фронтально повернута до міста”. Поруч з палацом стояла скарбівня “давня, вимурована на два поверхи і перекрита склепіннями”.

Резиденція була оточена парком, який мав регулярний характер. Згодом там з’явилося багато екзотичних рослин. Згадується і про існування валів раннього оборонного двору.

Після Жевуських маєток перейшов у власність Лянцкоронських, які володіли ним до 1939 року. У 1874 році Антоній Лянцкоронський розпочав реконструкцію палацу, яка здійснювалася під керівництвом відомого львівського архітектора Юліана Захаревича. Палац було добудовано і розширено. У 1904 році французький архітектор Шарль Баужу об’єднав ці будівлі зі старим корпусом. До початку Першої світової війни за проектом архітектора Люнтваля з Сілезії було збудовано ліве (східне) крило палацу.

Палац славився колекцією предметів мистецтва. Вважається, що засновником багатого зібрання був ще Міхал Юзеф Жевуський, який звозив сюди предмети мистецтва з інших родових маєтків. При Каролі Антонії Лянцкоронському колекція була настільки великою, що суперничала з колекцією самого імператора Франца Йосифа.

Тут була стара і нова зброя, східні килими і західні гобелени, порцеляна, бібліотека в 20 тис. томів, картинна галерея з роботами Рафаеля і Рембрандта. Лянцкоронський забрав колекцію фотографій найцінніших витворів мистецтва з найбільш відомих музеїв світу, яка налічувала 120 тис. штук.

Напередодні Другої світової війни багато експонатів було вивезено у Віденський палац графа Антона Лянцкоронського, де вони були реквізовані і згодом осіли у фондах Королівського замку в Варшаві і краківського Вавеля. Предмети старовини, що залишилися у Роздолі, після націоналізації маєтку 1940 році були вивезені до Ермітажу і Одеського археологічного музею. Стараннями директора Львівської галереї мистецтв Бориса Возницького, кілька років тому маєток Лянцкоронських покинули останні уламки мистецької колекції – Мармурова фігура Марса ІІ століття, антична скульптура жінки з жертовною чашею (ІІ століття до н.е.) і портрет римлянки, що довгі роки вважалися гіпсовими копіями давніх скульптур.

В радянські роки відкрили санаторій, що спеціалізувався на лікуванні захворювань органів травлення. Зараз палац перебуває у приватній власності.

Фото взяті з колекції: Archiwum Lanckorońskich
Джерело: http://ukrainaincognita.com/

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО

1 коментар

  1. У назві статті йдеться про Розділ. У тексті – також. Чому ж тоді під кожною фотографією написано, що це Самбір? Чи авторка просто не вважає за потрібне вичитувати власні тексти перед публікацією?

Напишіть відгук