Люна Амалія Дрекслер (1882 – 1933) – львівська скульпторка, художниця, громадська діячка.
Донька львівського купця Іґнатія Дрекслера-молодшого (1847 – 1905) та Євгенії з родини Смутних. Іґнатій Дрекслер-молодший по смерті свого батька успадкував добре відому не тільки у Львові, а й всій Галичині компанію під назвою «Дрекслер і сини». Він цікавився живописом з самого дитинства і навіть хотів вчитися в Академії мистецтв, проте, на прохання батька надав перевагу заняттю торгівлею.
Завдяки впливу батьків Люна Дрекслер з дитинства цікавилась мистецтвом, займалась музикою. Перші мистецькі навички отримала у Львові. З 1899 р. відвідувала уроки живопису у Станіслава Рейхана та Станіслава Качора-Батовського, а уроки різьб’ярства – в Антона Попеля у мистецькій школі Марцелія Гарасимовича у Львові. Одночасно в 1899–1902 рр. навчалася рисунку в майстернях для жінок при Державній промисловій школі у Львові. Навесні 1907 р. Люна Дрекслер виїхала в Париж, де навчалася мистецтву скульптури в Академії де ля Ґранд Шомьєр (Académie de la Grande Chaumière) в Еміля Антуана Бурделя. У цей період захоплювалася скульптурами Оґюста Родена і вивчала в оригіналі його твори.
1908 р. вона повернулася до Львова. Зайняла колишню майстерню скульптора Тадеуша Баронча в готелі «Краківському». У тому ж 1908 р. в салоні Товариства прихильників образотворчого мистецтва (Towarzystwo przyjaćół sztuk Pięknych) відкрилася перша персональна виставка молодого скульптора, де вона показала понад 20 робіт.
У 1909 р. Люна Амалія Дрекслер повернулася у Париж, де певний час працювала в майстерні Бурделя. Потім недовго жила в Римі, відвідуючи заняття в Академії Медичі, а з 1910 р. продовжила навчання в Мюнхенській академії мистецтв. Під час навчання в Мюнхені зблизилася з філософом, драматургом, скульптором та архітектором Рудольфом Штайнером, який 1913 р. у Дорнаху біля Базеля заснував Антропозофічне товариство. Філософія Штайнера мала великий вплив на світогляд Люни Дрекслер і, відповідно, на її творчість.
Перебуваючи за межами країни, вона підтримувала контакт із мистецьким середовищем Східної Галичини. Постійно брала участь у художніх виставках у Львові. В 1911–1914 рр. вона співпрацювала із фабрикою фаянсових виробів Олександра Левицького в с. Пациків біля Станіслава (тепер – с. Підлісся Івано-Франківської обл.). Наслідком цієї співпраці у творчості Люни Дрекслер з’явилася дрібна порцелянова та фаянсова пластика.
У 1917 р. вона повернулася до Львова і оселилася спочатку в будинку №30 по вул. св. Софії (тепер вул. Франка №114), а пізніше – в будинку на вул. Парковій №14 (1910 р., арх. Іван Левинський), де прожила до кінця життя. Викладала скульптуру у школі імені К. Танської, що на вулиці Яблоновських №13 (тепер вулиця Руставелі). Протягом тривалого часу була членом міської ради Львова.
Творчий спадок Люни Амалії Дрекслер складається з двох сотень скульптурних і декількох десятків живописних робіт. Скульптурний доробок Дрекслер: плакетки та інша різноманітна дрібна пластика, рельєфи та чисельна кругла скульптура – психологічні портрети, жанрові та релігійні композиції, часто символічні, з філософським або антропофізичним підтекстом.
До поч. 1910-х рр. у своїй творчості вона віддавала перевагу естетиці сецесії, символізму та імпресіонізму. Працюючи в скульптурі та живописі, Люна Дрекслер тяжіла до зближення цих двох видів мистецтва у своїх творах. Для її скульптур характерними є м’яко модельовані площини, що надавало майже живописної характеристики її роботам. Любила використовувати тонування гіпсу у відповідний колір і навіть поліхромію олійними фарбами, що створювало додатковий естетичний ефект.
Починаючи з 1910-х рр. поступово відходить від імпресіонізму та сецесії, захоплюється французькою середньовічною скульптурою, давньою грецькою скульптурою, цікавиться мистецтвом Єгипту та Ассирії, а в своїх творах часто використовує стилізацію під архаїку. Під впливом ідей Рудольфа Штайнера прояв духовного начала в людині та мистецьке відображення його в художньому творі стає основною ідеєю її творчості. Роботи скульпторки завжди отримували численні схвальні відгуки у пресі.
Крім скульптури Люна Дрекслер займалась також живописом – малювала краєвиди та портрети. Пробувала себе також у графіці, використовуючи техніку офорту.
Творчу роботу Люна Дрекслер пов’язувала з громадською діяльністю. Була одним із засновників Спілки польських художниць та постійним експонентом її виставок, членом-засновником об’єднання «Скульптура», членом правління Спілки польських художників, членом Мистецької ради Східної Малопольщі та членом із питань мистецтва Львівської міської ради.
Померла у віці 51 року. Похована на Личаківському цвинтарі у Львові на полі №48, неподалік від каплиці Орлят. Для надгробка на могилі Люни Дрекслер було використано один із рельєфів її роботи 1927 р. – «Посвячення» (ангел, що летить, із хрестом і сімома трояндами в руках). Після її смерті цей рельєф був відлитий у бронзі та встановлений в обрамленні з чорного мармуру на її могилі. Пам’ятник був понищений і багато років простояв у такому стані. Відреставрований у 2005-му. Навесні 1934 року відбулась посмертна виставка, на якій експонувалось 126 робіт переважно довоєнного періоду. Ще одна виставка, меншого масштабу, експонувалась 1978 року у Кракові.
Христина БАЗЮК
Джерела:
- Helena Wiórkiewicz / Pamiątki lwowskiej rodziny Drexlerów w zbiorach Muzeum Niepodległości w Warszawie: dar Jadwigi Kern-Bałaty. Niepodległość i Pamięć 20/3-4 (43-44). 2013.
- uk.wikipedia.org
- www.lvivcenter.org
Фото:
Дякую ! Дьвів – скарбниця …