Люксторпеда, або «Хюндай» 80-літньої давності (відео)

3415
“Торпеда” в часі пробної їзди (1933)
“Торпеда” в часі пробної їзди (1933)

Трохи більше двох років назад тому ми розповідали вже про “Залізничний експрес наших дідусів”, але недавно  Юлія Ліщенко прислала нам статтю “Люксторпеда – «Хюндай» 80-літньої давності ” яка була опублікована  у “Леополісі”, додатку до газети “Високий Замок” 9 серпня 2012 року.  Нам вона видалася цікавою, тому публікуємо її без змін і тільки доповнимо невеличким уривком відео.

Стаття «Хюндай» 80-літньої давності " яка була опублікована у “Леополісі”, додатку до газети “Високий Замок” 9 серпня 2012 року
Стаття «Хюндай» 80-літньої давності ” яка була опублікована у “Леополісі”, додатку до газети “Високий Замок” 9 серпня 2012 року

Кажуть, що раніше в Тернополі, та й у Львові також, якщо хотіли описати щось надзвичайне і чудове, казали «люксторпеда». «Як там вчорашня імпреза?» – «О, люксторпеда!» Звідки взялося таке дивне слово? Виявляється, це назва швидкісного поїзда, що з’явився на галицьких коліях у 30-ті роки XX століття, коли нічого подібного у Східній Європі ще й не бачили…

Австрійська “Люкс-торпеда”
Австрійська “Люкс-торпеда”

Коли по всьому світу ще диміли паровози, німці та австрійці вже переходили на рейкові авто­буси з двигунами внутрішньо­го згоряння. Інженери новоствореного у 1926 році РКР (Польська державна залізни­ця) дійшли висновку, що такі поїзди є значно дешевшими в експлуатації та здатні роз­вивати чималу швидкість. У 1933 році в Австрії купили одну «автомотрису». Випро­бування пройшли вдало, але держава вчинила дуже роз­судливо – замість того, аби ку­пити ще кілька, як це зробила «Укрзалізниця» зі славнозвіс­ними «Хюндаями», придбала права на виробництво. Після цього фабрика Fablok у Хшанові (Західна Галіція) взялася за роботу й виготовила п’ять люксторпед та значну кількість інших автомотрис з хорошими технічними показниками.

Вагони "Люкс-торпеди" в депо в Кракові
Вагони “Люкс-торпеди” в депо в Кракові

Усі шість люксторпед (фаблоковські й австрійський взі­рець) базувалися в Кракові та Львові. З галицької столи­ці вони обслуговували п’ять маршрутів – до Борислава, Коломиї, Тернополя, а також на курорти – в гірські столиці лем­ків та гуралів – Криницю й За­копане. Ще один рейс з’єднав Тернопіль, Чортків та Запіщики. І хай не кажуть, що наші за­лізниці ще за цісаря будували­ся і тому по них швидко їздити не можна! Середня швидкість люксторпеди сягала 100-105 км/год., а на прямих ділянках вона могла розганятися аж до 120 км/год! Таким чином, ви­їжджаючи о 5.55 з Коломиї, вже о 8.00 люксторпеда прибува­ла до Львова – 195 км долала за 2 год. 5 хв. У наші часи цей же шлях поїзд Львів-Чернівці- Одеса (136) проходить за З год. 45 хв. Прогресуємо… До Борислава ж автомотриса до­биралася всього за півтори години. Рейковий автобус мав ще й тактичну перевагу – якщо треба було змінити напрям руху, машиніст переходив з одної кабіни в іншу, в той час як у традиційному поїзді було необ­хідно перечіпляти паротяг.

Австрійська “Люкс-торпеда”
Австрійська “Люкс-торпеда”

Прибуваючи на станцію, люксторпеда привертала за­гальну увагу своїм надсучасним аеродинамічним дизай­ном та відсутністю стовпа диму – такий собі автобус-лімузин довжиною 22 метри. Всередині було досить ком­фортно – 52 місця на просто­рих шкіряних канапах. Правда, і коштувало задоволення не­дешево – близько 40 злотих при тодішній середній зарп­латі 200-250. Пропорційно це відповідає цінам на «Хюндаї» у співставленні з сучасними українськими заробітками (350 грн. проти 2500 грн.).

Австрійська "Люкс-торпеда" на Краківському вокзалі. Фото орієнтовно 1938 року
Австрійська “Люкс-торпеда” на Краківському вокзалі. Фото орієнтовно 1938 року

На жаль, Друга світова ві­йна призупинила славну- іс­торію люксторпед. Чотири з них розбомбили у депо. Дві вціліли в часи нацистської оку­пації – з табличками «Тільки для німців» їх використовува­ли як спеціальний транспорт – Зопбеггиде для апаратни­ків Дистрйкту Галіція. У 1945 році Червона армія передала їх Польщі у знищеному ста­ні, тож автомотриси вже не можна було використовувати для дальніх рейсів, вони пере­возили шахтарів у Тшебині. У 1954 році обидва вагони роз­пиляли на металобрухт. Так завершилася славна історія люксторпед, що в 30-ті роки зробили галицькі колії най­швидшими у Східній Європі.

До нас не дійшло жодного взірця люксторпеди, однак світлини з її зображенням дивують і сьогодні.

Віто НАДАШКЕВИЧ
Фото з Національного цифрового архіву Польщі

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.