Любовні пригоди княгині Людвіки Любомирської в Рівному

0
444
Людвіка Любомирська і Тадеуш Костюшко. Автор невідомий, XVIII ст.
Людвіка Любомирська і Тадеуш Костюшко. Автор невідомий, XVIII ст.

До того, як стати рівненською княгинею, в біографії Людвіки був яскравий роман з польським революціонером і учасником війни за незалежність США Тадеушем Костюшко. Перекази про їхній зв’язок дійшли до нас від очевидців тих подій.

У 1751 році народилась Людвіка Сосновська, яка в майбутньому стала дружиною рівненського князя Юзефа Олександра Любомирського (1751-1817), який був сином одного із найбагатших людей Речі Посполитої – князя, магната Станіслава Любомирського. З переказів очевидців тих подій, відомо, що революціонер Костюшко був дуже закоханим у Людвіку. Історія їх знайомства розпочалась з цікавого випадку. Батько Людвіки воєвода Сосновський запросив Тадеуша стати вчителем французької мови для доньки. У результаті під час уроків між ученицею і вчителем зав’язався роман, який обурив батька. Тадеуш Костюшко був негідною партією для панночки. До того ж революційні настрої молодика батько аж ніяк не схвалював, боячись, що це може добром не закінчитись. Було прийнято кардинальне рішення – засватати Людвіку. Проти волі молодої в 1776 році її було видано заміж за князя Любомирського.

Чоловік Людвіки Юзеф Любомирський. Автор невідомий, XVIII ст.
Чоловік Людвіки Юзеф Любомирський. Автор невідомий, XVIII ст.

Існує версія, що, довідавшись про плани батька, Людвіка й Тадеуш вирішили разом втікати. Але напередодні втечі про їхній план батьку розповів вірний лакей. У результаті закоханих упіймали. Осатанілий гетьман заборонив Костюшко підходити до його маєтку.
Цікаво, що Тадеуш Костюшко в 1792 році приїздив у Рівне до Людвіки, коли та вже була одружена, і навіть побував у родинному палаці. Про подальші їх зустрічі невідомо, тому в Рівному колишні закохані, вочевидь, все ж зустрілись востаннє…

Людвика Любомирська (Сосновська).Автор Йосип Марія Грассі, 1792 р.
Людвика Любомирська (Сосновська). Автор Йосип Марія Грассі, 1792 р.

До кінця своїх днів Людвіка Любомирська прожила в Рівному, де й померла 6 грудня 1836 року. Вона часто листувалась з матір’ю і сестрою. Сьогодні ця епістолярна спадщина є цінним джерелом до відтворення побуту родини Любомирських у Рівному. Матір Людвіки Текля Сосновська була частою гостею в рівненському палаці, вона приїздила допомагати доньці виховувати її трійко дітей: синів Генрика, Фридерика і доньку Гелену. Ще двоє синів Владислав і Кароль, на жаль, померли при народженні. У листі до Людвіки матір писала з ніжністю: “Доню, знай, ти маєш батьків, які сердечно тебе кохають, і при благословенні Пана Бога бажають, якнайсприятливіших моментів”. Текля Сосновська приїздила до доньки, коли та була вагітною і допомагала готуватись до пологів, про що писала своїй другій доньці Катерині. Текля Сосновська обожнювала обох доньок.

Палац Любомирських у Рівному часів Людвіки Любомирської. Малюнок Наполеона Орди, ХІХ ст.
Палац Любомирських у Рівному часів Людвіки Любомирської. Малюнок Наполеона Орди, ХІХ ст.

Сестри Катерина і Людвіка були між собою сильно пов’язані, вони не тільки жваво листувалися, але охоче відвідували одна одну і проводили разом час. Відомо, що сестри зустрілись 12 січня 1778 року в Дубні. Обидві приїхали на великий контрактовий ярмарок, який щорічно збирав всю шляхту з цілої Речі Посполитої. Подія тривала від 6 січня (Свято Трьох Королів) до 24 січня. Окрім ярмарку, тут проходили пишні бали, концерти, фестивалі та забави. Більшість приїздили саме на карнавал, який проходив на високому рівні. Відомо, що в 1779 році сестра Катерина разом з дітьми приїхала в рівненський маєток Людвіки, де пробула з травня до вересня.

Оранжерея палацу Любомирських, Рівне. Автор Ольга Топіль.
Оранжерея палацу Любомирських, Рівне. Автор Ольга Топіль.

Листи княгині Любомирської мають цікаву інформацію про те, що відбувалось тоді в нашому краю. Зокрема, про епідемію чуми, яка прийшла з Туреччини на Волинь у 1780 році. У листах Текля Сосновська переймалася здоров’ям доньки та її родини й постійно розпитувала, чи всі здорові. Епідемія не зачепила Любомирських. У 1783 році до Людвіки погостювати знову приїздить сестра з дітьми. Дуже до вподоби їй був маєток і тутешній клімат.

Син Людвіки Любомирської Генрик. Автор невідомий, XVIII ст.
Син Людвіки Любомирської Генрик. Автор невідомий, XVIII ст.

З листів також дізнаємось про те, як минало дитинство первістка Людвіки – Генрика, який народився в 1777 році.

Генрик Любомирський в образі янгола. Автор Анжеліка Кауфман (1786 р.)
Генрик Любомирський в образі янгола. Автор Анжеліка Кауфман (1786 р.)

Як виявилось, у чотири роки його взяла на виховання його хрещена матір – Ізабелла Любомирська – меценат і колекціонерка творів мистецтва епохи рококо та одна із найвідоміших жінок у Речі Посполитій XVIII століття. Ізабелла любила Генрика більше за своїх чотирьох доньок. Вона наймала відомих художників, які малювали численні портрети з Генрика. Окрім того, разом із хрещеною хлопчик часто подорожував по Європі. Людвіка Любомирська важко мирилась з розлукою із сином, проте матір часто в листах вмовляла її, що Генрику краще жити у Варшаві, ніж в Рівному, адже там він має кращі перспективи.

Людвіка Любомирська (Сосновська). Автор невідомий, XVIII ст.
Людвіка Любомирська (Сосновська). Автор невідомий, XVIII ст.

До слова, разом з Ізабеллою Генрик не раз бував у Венеції. В одному з листів Людвіці про цей факт пише її сестра: “Генрик з княгинею ходив до венеціанських магазинів та кав’ярень, потім поїхали вони до Риму, де оселились в палаці на Іспанській площі”.

Людвіка Любомирська. Автор невідомий (1884 р.)
Людвіка Любомирська. Автор невідомий (1884 р.)

До біографії Людвіки Любомирської варто додати, що вона була акторкою аматорського театру “théâtre de société” в Дубні, що поблизу Рівного.

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО

Джерело: РівнеРетроРитм

Напишіть відгук