Львів’янин, який став єврейським філософом та першим президентом Академії наук Ізраїлю

0
2886

Львів протягом своєї багатої історії став батьківщиною для багатьох знаних та визначних людей. Ще для більшої кількості людей, він став місцем формування їхнього світогляду, простору діяльності, життя та активності. Одним з таких людей став знаний філософ і діяч єврейського національного руху Мартін Бубер. Один з найшановніших науковців в Ізраїлі, він виріс та сформувався як особистість саме у Львові. Проте на своїй майже батьківщині, у Львові, про нього, на жаль, мало хто пам’ятає. Пропонуємо вам поглянути на життєпис одного з найбільш цікавих діячів пов’язаних з історією Львова ХІХ–ХХ століть.

 

Мартін Бубер народився 8 лютого 1878 року у Відні у ортодоксальній єврейській родині книговидавців зі Львова. Його батьки розлучились, коли йому було три роки, тому вихованням хлопчика фактично займався його дідусь, відомий галицький єврейський діяч – Соломон Бубер. У зв’язку з цим, маленький Мартін переїхав до Львова, де фактично і пройшло все його дитинство і юність. Тут він формувався як особистість. У 1892 році, від дідуся, Мартін перейшов до батька і продовжував проживати у Львові.

Гімназія імені Франца Йосифа у Львові
Гімназія імені Франца Йосифа у Львові

До десятирічного віку Мартін навчався вдома. Його освіта від початку мала ухил на гуманітарні предмети, іноземні мови. Мартін, який навчився говорити вже у Львові, згадував, що львівська атмосфера того часу вражала тим, що всі сусіди балакали різними мовами – від ідиш до української, від польської до німецької. Бубер знав близько 12 мов, багато з яких він вивчив у Львові. Це різнобарв’я львівських мов, за спогадами Бубера, привело його до захоплення доскональним перекладом – не просто буквальним, ні, а перекладом, що є справжньою інтерпретацією, яка точно доносить сенс написаного іншою мовою. У десятирічному віці Мартіна віддали до Гімназії Франца Йосифа, однієї з кращих львівських гімназій.

У процесі свого зростання, як він сам згадував, Мартін пережив релігійну кризу і відійшов від релігійності і почав захоплюватись творами І. Канта, С. К’єркегора, Ф. Ніцше. Згодом, це і визначило основний круг його інтересів та й подальших занять – він зацікавився філософією. У 1896 році, Мартін покидає фактично рідний Львів, і вирушає на навчання до столичного Віденського університету. Проте вже у 1898 році, він приєднується до сіоністського руху, бере участь у його конгресах та організаційній роботі. Тоді ж, у 1899, під час навчання у Цюріху, він зустрів свою майбутню дружину – Паулу Вінкер. Вона була німкенею, ще й католичкою, проте заради свого коханого, вони в майбутньому прийняли юдаїзм.

Будинок Бубера у Геппенгеймі
Будинок Бубера у Геппенгеймі

Трактуючи сіонізм крізь призму своїх власних переконань, по цілому ряду важливих положень він розходився з поглядами Теодора Герцля. Якщо для останнього було ключовим лише питання створення єврейської незалежної держави, то Бубер наголошував на важливості культурної складової єврейського модерного націєтворення. Все ж незважаючи на ці протиріччя, Герцль та Бубер продовжували разом працювати над спільною справою. У 1902 році, Бубер стає редактором тижневика Die Welt, який був друкованим органом сіоністського руху. У 1904 він на деякий час відходить від руху, для того щоб займатись своїми студіями над філософськими проблемами. Від 1906 до 1914 року Бубер живе та працює в Німеччині і видає цілу низку редакцій хасидський, містичних та міфологічних юдейських релігійних текстів. У 1916 році, він переїжджає з Берліна до Геппенгайма. Протягом Першої світової війни, він займається організацією Єврейського національного комітету. У 1923 році, він пише свою знамениту працю “Я і ти”. У 1925 він започаткував проект перекладу єврейського тексту Біблії на німецьку.

У 1930 році він стає почесним професором університету у Франкфурті на Майні. Після приходу нацистів до влади, він перебував у перманентному конфлікті з їхньою політикою і зрештою, у 1938 його перебування в Німеччині досягнуло межі, коли вони стало як нестерпним, так і небезпечним, тому він вирушив до Палестини, яка перебувала у той час під Британським мандатом, та оселився у Єрусалимі, де отримав посаду професора Єрусалимського університету і читав курси по антропології і соціології.

Бубер у 1950-ті рр.
Бубер у 1950-ті рр.

Після Другої світової війни і здобуття Ізраїлем своєї незалежності у 1948 році, він продовжував наукову діяльність, виступав з лекціями у європейських університетах, а у 1960 році, після створення Академії наук Ізраїлю, зважаючи на свій вагомий авторитет, став її першим президентом. Його визнали за духовного лідера свого часу, який своїми працями значно вплинув як на світогляд юдеїв, так і на християнський світ. У цей період виходять основні його праці з філософії релігії та історії хасидизму: «Ґоґ і Маґоґ» (1941, українське видання — 2008) та «Райський сад хасидизму» (1945, більш відома як «Хасидські історії»). У період 1948–1950 Бубер працював над науковою роботою «Два образи віри» (нім. Zwei Glaubensweisen, 1951). А в 1960 вийшла остання його монографія «Походження та сутність хасидизму».


Помер Мартін 1965 року у Єрусалимі. Некрологи були опубліковані у провідних світових газетах і чимало інтелектуалів світу висловили свої співчуття. Проте у Львові, Бубер і досі залишається забутим, невідомо навіть де стояв будинок де він провів своє дитинство. Такими ж забутими залишаються і його дідусь та інші родичі. Можна скільки завгодно писати на банерах для туристів про відкритий для світу мультикультурний Львів, проте реальність, у якій всі сліди мультикультурного Львова десятиліттями залишаються затирають, нікуди не зникає і пам’ять про історію Львова і далі заміняють чергові пивбари на Площі Ринок та чергові кітчеві розважальні заклади (в тому числі і на єврейську тематику). Що ж робити? Пам’ятати і відроджувати пам’ять. В тому числі і про таких львів’ян, як Мартін Бубер. Бо ж людина існує доти, доки про неї пам’ятають.


Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела:

1.Andrij. МИ ПАМ’ЯТАЄМО. Мартін Бубер (http://zaxid.net/news/showNews.do?mi_pamyatayemo_martin_buber&objectId=1086068)

  1. Martin Buber (https://en.wikipedia.org/wiki/Martin_Buber)

Напишіть відгук