Львів’янин, що зробив Львів гарним та затишним

0
2917

«Львів буде довго пам’ятати заслуги померлого Арнольда Рерінга», – такі слова були надруковані в некролозі 1913 року, після смерті Арнольда Рерінга, справжнього митця ландшафтного дизайну, чиїми зусиллями Львів на межі 19-20 століть став одним із найгарніших міст імперії. Та чи дотрималися львів’яни обіцяних слів? Чи багато мешканців Львова взагалі знають це ім’я, а тим паче ті заслуги, за які його слід пам’ятати? Мабуть, що ні, тому давайте з ними краще познайомимось.

Проект «Старого» Стрийського цвинтаря

Мабуть вам вже відомо, що після указу Йосипа II у Львові було впорядковано 4 офіційні міські цвинтарі, одним із яких було Стрийське кладовище. Якщо ви читали наші публікації про це кладовище, то вам також відомо, що насправді Стрийських цвинтарів було аж два – «старий» та «новий». «Новий» був розташований на місці теперішнього Парку культури, а от «старий» – на нижній терасі Стрийського парку. Оскільки «старе» Стрийське кладовище було закрите у 1823 році, і знесене перед створенням парку у 1879 році, то ми б ніколи не дізналися про його вигляд, якби не збережений до сьогодні проект цього цвинтаря, розроблений Арнольдом Рерінгом у 1863 році на основі ескізів іншого, вартого окремої публікації львів’янина Кароля Бауера. За цим проектом цвинтар поділявся на сім полів і мав два входи: один — з боку вул. Стрийської, другий — з боку сучасної вул. Паркової. Від входу з боку вул. Стрийської алея цвинтаря вела до невеликого рондо. На проекті цвинтаря були показані основні алеї та зелені насадження.

Потрет А.Рерінга з дружиною в молодості, та в похилому віці
Потрет А.Рерінга з дружиною в молодості, та в похилому віці
Стрийський парк

Найвідомішим і шедевральним витвором Рерінга варто вважати Стрийський парк, а точніше його нижню терасу, яка майже в первісного вигляді збереглась до сьогодні. Проект парку був розроблений Рерінгом ще у 1876-1877 рр. За ним пагорби були засадженні рідкісними видами кущів та дерев, які формували мальовничі алеї, галявини та партерні зони. Загальна кількість висаджених дерев становила неймовірно велике число – 40 000, яке включало в себе такі види як: червоні й яворові клени, каштани, вільхи, берези, плакучі буки, дуби, платани, акації, липи, сосни різних видів, смереки, ялівець, тиси, модрини та американські сосни. Окрім цього, унікальний лебединий ставок, теплиця та будиночок садівника теж були творіннями Рерінга, завдяки якому парк заслужено вважався одним із найгарніших в імперії. Однак, Рерінг подбав також про те, що парк не був своєрідним зеленим анклавом, а тому впорядкував ще й сади вілл, що розташовувалися навколо парку.

Клумби Крайової виставки 1894 року

Якщо нижня тераса Стрийського парку у 1894 році була урочисто відкрита  безпосередньо як парк, то на верхній терасі того ж року відбувалася Крайова виставка, яка розкинула на цій території свої численні павільйони. Але, якщо павільйони були творіннями знаних архітекторів, то простір між ними був у розпорядженні Рерінга. Він вдало скористався цією можливістю, а тому за проектом, розробленим ним ще у 1892 році територія виставки набула вигляду чудового гігантського квітника. На жаль, наступні різноманітні виставки та ярмарки, війна і подальше впорядкування парку не зберегли до сьогодні цих квітників.

Клумби поміж павільйонами Крайової виставки, оформлені А.Рерінгом. Фото 1894 року
Клумби поміж павільйонами Крайової виставки, оформлені А.Рерінгом. Фото 1894 року
Дендропарк крайової Лісової школи

Ще одним, збереженим до сьогодні, хоча дещо у зміненому вигляді, творінням Рерініга є дендрарій Лісотехнічного університету на вул. О. Кобилянської, який був розпланований Рерінгом як дендропарк крайової Лісної школи. Сьогодні в дендрарії представлено багато декоративних дерев, хоча на початках це був всього лиш фруктовий сад. Окрім самого дендропарку на вході до Лісової школи було зведено зелену тріумфальну арку, оскільки заклад повинен був відвідати не хто інший, як сам імператор Франц Йосиф під час свого візиту до Львова 1880 року.

Лісна школа, для котрої Рерінгом був оформлений дендропарк. Фото 1880 року
Лісна школа, для котрої Рерінгом був оформлений дендропарк. Фото 1880 року
Алея Гетьманських валів (проспекту Свободи)

Саме Рерінгу слід завдячувати тим, що сьогодні алея проспекту Свободи є чи не головною прогулянковою алеєю міста. У 1888-1890 рр. після засклепіння Полтви на Гетьманських валах, Рернігом було розроблено проект, за яким новоутворений наземний простір було оздоблено клумбами, по периметру яких були насаджені дерева. На жаль, до сьогодні проспект Свободи не зберіг того вигляду, якого надав йому Рерінг, хоча, зовсім нещодавно було відновлено клумбу на площі Марійській, створену за проектом Рерінга.

Алея Гетьманських валів (пр. Свободи) з клумбами, оформленими Рерінгом. Фото кінця XIX ст.
Алея Гетьманських валів (пр. Свободи) з клумбами, оформленими Рерінгом. Фото кінця XIX ст.
Сквер площі Галицької

Деяким місцям Рерінгу доводилося надавати подвійну увагу, оскільки він створював їх вигляд по кілька разів, вносячи таким чином зміни у свої ж творіння. Перший сквер на площі Галицькій на місці колишньої торговиці Рерінг впорядкував у 1890-1893 рр.. Однак, у 1909-1910 рр. Рерінг у парі з Альфредом Захаревичем вирішив нову композицію скверу. Старі високі дерева були зрізані, натомість насаджено нові поміж котрими було розбито квітник.

Сквер площі Галицької, котрий також створив А.Рерінг. Фото початку XX ст.
Сквер площі Галицької, котрий також створив А.Рерінг. Фото початку XX ст.
Личаківський парк

Ще один, збережений до сьогодні, хоча й непримітний на перший погляд шедевр Рерінга міститься у верхній частині вулиці Личаківської. Цей здавалося б цілком природній парк виявляється виріс на місці колишніх піщаних та глиняних кар’єрів.

Личаківський парк, створений А.Рерінгом. Фото початків XX ст.
Личаківський парк, створений А.Рерінгом. Фото початків XX ст.
Парк Вісіньовського

Мабуть, побачивши цю назву ви і гадки не маєте, про що йде мова, і чи взагалі такий парк є у Львові. Виявляється є, і знаходиться він навколо «Гори Страт». Після спорудження на цій горі у 1895 році пам’ятника двом страченим учасникам повстання 1848 року, одним з котрий якраз і був Вісіньовський, було облагоджено також і парк навколо гори. Впорядкуванням цього парку, як ви здогадалися, теж керував Рерінг.

Обеліск на Горі Страт, навколо котрої Рерінгом було створено парк Вісіньовського. Фото кінця XIX ст.
Обеліск на Горі Страт, навколо котрої Рерінгом було створено парк Вісіньовського. Фото кінця XIX ст.
Нижня тераса Міського парку (парку Франка)

А от старше покоління львів’ян мабуть ще пам’ятає, яким чудовим колись був головний вхід до парку ім. І. Франка перед Львівським університетом. На місці, де ми сьогодні зведено пам’ятник «Каменяреві» наприкінці 19 ст. Рерінгом були впорядковані вигадливі клумби і квітники, поміж котрих стояли бюсти славетних львів’ян.

Головний вхід до Парку Франка, оформлений А.Рерінгом. Фото кінця XIX - поч. XX ст.
Головний вхід до Парку Франка, оформлений А.Рерінгом. Фото кінця XIX – поч. XX ст.
Сквер на пл. Святого Юра

Славнозвісний нещодавнім протистоянням сквер перед собором Святого Юра був створений Рерінгом у 1897 році. До цього це місце, через постійні ярмарки, а також табори, які тут розкидували різноманітні війська, було невпорядкованою болотистою пусткою. Однак Рерінг створив тут мальовничі галявини, що були засаджені різноманітними деревами, яких тут налічувалось аж 49 видів.

Бульвар вулиці Академічної (проспекту Шевченка)

Аж тричі Рерінг брався до впорядкування бульвару на проспекті Шевченка. Вперше – після засклепіння в цьому місці Полтви у 1886 році. Тоді Рерінг заклав тут нелінійний бульвар, який складався з окремих трапецієподібних острівців із округлими кутами. Вдруге – у 1902 році, коли впорядкував сквер навколо пам’ятника Корнелю Уєйському. А втретє – у 1906 році, коли, у парі з тим же А. Захаревичем, посеред бульвару було створено центральну овальну клумбу, через яку проходив проїзд, що продовжував дорогу по вулиці Дудаєва.

Бульвар проспекту Шевченка, створений Рерінгом після засклепіння Полтви. Фото кінця XIX - поч. XX ст.
Бульвар проспекту Шевченка, створений Рерінгом після засклепіння Полтви. Фото кінця XIX – поч. XX ст.

Парк Залізна Вода

Одним із найтриваліших проектів Рерінга, який був розпочатий ним у 1881 році і продовжувався практично до кінця життя, було розпланування парку Залізна Вода. Пояснити, чому саме цьому парку Рерінг присвятив найбільшу свою увагу, можна тим, що він мешкав поруч нього на вулиці Снопківській. Неповторним було вирішення парку з обхідною прогулянковою алеєю, на яку нанизується тематична зміна одних рослинних угрупувань-гаїв іншими, наприклад, спочатку куртина чорної сосни при вході, потім модриновий гай, а далі березовий та знаменита бучина на північних схилах. У парку був водоспад, знищений після Другої світової війни, а 2 джерела Рерінга (під парковим узгір’ям) разом з джерелом Янковського забезпечували водою ставок Камінського (нині басейн Динамо).

Парк Залізна Вода - улюблене місце Рерінга, котрий він впорядковував найдовше, і котрий зараз в запущеному стані.
Парк Залізна Вода – улюблене місце Рерінга, котрий він впорядковував найдовше, і котрий зараз в запущеному стані.

Окрім міста Лева, Рерінг також впорядкував різноманітні парки і по інших містах, оскільки завдяки Львову та його витворам тут, слава про митця розходилася по всій імперії. Як бачимо, заслуги Арнольда Рерінга перед Львовом є справді значними, і його ім’я варте того, щоб його пам’ятали львів’яни.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

  1. Leon Serg. Арнольд Рерінг // https://uk.wikipedia.org/wiki/Арнольд_Рерінг
  2. Leon Serg // https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10208935386284142&set=a.10207793126928372.1073741959.1300307980&type=3&theater
  3. Головний садівник Львова: в Інституті архітектури знайомлять студентів із творчістю відомих людей міста // http://www.lp.edu.ua/node/8709
  4.  Котлабулатова І. Львів на фотографіях 1860 – 2006. Львів: Центр Європи, 2006 – 316 с.
  5. Котлобулатова І. Львів на фотографії-2: 1860-2011. – Львів, 2011.
  6. polona.pl

Напишіть відгук