Львівський творець українського модерну

0
1038

Одним з найяскравіших львівських художників був Модест Сосенко. Окрім художнього таланту, він прославився як мандрівник Близьким Сходом, та друг митрополита Андрея Шептицького. Навчаючись у Мюнхені, Парижі, Кракові, він здобув рівень, який дозволив йому стати одним з найяскравіших представників модерну в українському мистецтві. Більшу частину свого творчого життя він провів саме у Львові.

Модест народився в селі Пороги (сучасна Івано-Франківщина) у сім’ї священника Данила Сосенка і його дружини Анни. у Станіславі (теперішній Івано-Франківськ), він закінчив реальну гімназію у 1896 році, і стає студентом Краківської академії мистецтва на відділі рисунків і малярства, де він пробув до 1900 р. У Кракові він стає учнем Станіслава Виспянського, який на той час був авторитетом в краківських мистецьких колах. Вагомий вплив на нього мали і Теодор Аксентович та Ян Станіславський.

Автопортрет Модеста Сосенка, 1919
Автопортрет Модеста Сосенка, 1919

В 1901 р. він записується як стипендіант Митрополита Андрея Шептицького на відділ технічного малярства Академії Мистецтва в Мюнхені, де працює в Оттона Зейтца до липня 1902 р. А у 1902-1905 він навчаєтьсяв Національній Школі Мистецтва в Парижі у Леона Бонна. Іларіон Свенціцький пізніше відзначав, що навчаючись в Парижі, Сосенко засвоїв “гармонійну цілісність рисунка” та кольору. З паризького періоду відомо, що Сосенко у цей час створив цілий ряд жіночих портретів та копію “Апостолів” Альбрехта Дюрера.

В Галичину Сосенко повертається у 1905 році, і цей рік стає знаковим для його творчості. Саме тоді тривала виставка живопису організована Іваном Трушем, де на молодого і перспективного художника вперше звернули увагу. У 1907-1908 Сосенко за підтримки Митрополита Андрея оселяється у Львові і стає працівником створеного у 1905 році Церковного музею. З 1907 р. працював реставратором в Національному музеї у Львові.

У цей час він створює декоративні розписи Музичного Інституту ім. М. Лисенка у Львові виконані головним чином за мотивами полтавських гаптів та з зображеннями народних музикантів.

Розпис куполу церкви Успіння Богородиці в Славському.
Розпис куполу церкви Успіння Богородиці в Славському.

Окрім цього, він активно працює оздоблюючи храми у у Підберізцях біля Львова, Печеніжині, Рикові, Більчі Золотому, Золочеві, Товмачі, Славську (разом з Юліяном Буцманюком); проект поліхромії Волоської церкви у Львові.Створює він також і картини. Пейзіж Парижу, Карпат і південної Далмації, полотна: “Будуа в сонці”, “Рання весна у селі”, “Портрет дівчини”, “Автопортрет”.

Під час Першої світової війни був мобілізований до австро-угорської армії, брав участь у військових діях. Особливо слід відзначити його подорожі по Італії й Україні (1908 — 13 рр.), мандрівки у Єгипет та Палестину (1914 р.). Після повернення з фронту здоров’я художника виявилось важко підірваним. З 1919 по 1920 він продовжує роботу, проте у 1920 році помирає на руках свого покровителя і друга Шептицького у Львові. Його поховали на Янівському цвинтарі. Вже у 1927 році Іларіон Свенціцький видав присвячену йому книгу, проте у наші дні творчість художника здебільшого покрита забуттям. Отож виділіть хвилю свого часу, і колись відвідайте Національний музей, або один з храмів до орнаментації якого доклався Сосенко – воно того варте.

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела:

  1. Свєнціцкий І. «Модест Сосенко». — Прага, 1927 (Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/1269/file.pdf)

  2. ЖЗЛ (МОДЕСТ СОСЕНКО. МОДЕРН В ИНТЕРЬЕРЕ ЦЕРКВЕЙ) (Режим доступу: http://www.liveinternet.ru/users/2010239/post202075490)

  3. Давні українські вітражі (XIX-XX ст.) (Режим доступу: http://www.rr.lviv.ua/albom.php?type=2&item=724&z=1&p=0)

Напишіть відгук