Львівський трамвай в цікавих фактах та цифрах

0
751
Трамвай на Гетьманських Валах, фото початку XX ст.
Трамвай на Гетьманських Валах, фото початку XX ст.

Перші ідеї щодо влаштування у Львові трамваю відносяться до 1860-х рр. 1870 р. до магістрату Львова подано проект будівництва кінного трамвая, що розроблено двома англійськими фірмами, але його відхилено. Однак, враховуючи необхідність міського пересування населення, міська влада 1878 р. оголосила тендер на будівництво трамвайних шляхів.

З поданих двох заявок (Бельгійське та Трієстинське трамвайні товариства) кращою виявилася пропозиція товариства «Societa Triestina Tramway», з якою 1 лютого 1879 р. підписано контракт з умовою, що через 25 років трамвайна мережа мала перейти у власність міста.

1905 р. розпочалися переговори щодо муніципалізації кінного трамвая. Договір про купівлю містом мережі підписано 8 липня 1906 р., проте передача майна відбулася майже через рік.

21 травня 1879 р. затверджено план будівництва, а вже 25 листопада відбулася пробна поїздка.

Відкритий вагон кінного трамвая, 1882 р.
Відкритий вагон кінного трамвая, 1882 р.

Офіційною датою відкриття Львівської кінної трамвайної лінії вважається 3 травня 1880 р. (з 5 травня введено плату за проїзд). Маршрут був наступним: головний вокзал – вул. Городецька – пл. Голуховських – вул. Карла Людовика – пл. Маріїнська – пл. Галицька – пл. Бернардинська – вул. Чарнецького – пл. Митна. З пл. Голуховських планувалося відгалуження через пл. Краківську, вул. Жовківську до вокзалу «Підзамче» та Жовківської роґатки. Кінне депо влаштовано позаду казарм цісаря Фердинанда на вул. Бема.

Щорічно перевозилося до 1,9 млн осіб, нараховувалося 112 коней, 40 пасажирських і вантажних вагончиків (табл. 1), виготовлених в австрійському місті Граці. Вагончики були однакового темно-коричневого кольору з білим написом «Tramway Lwowski». В літній період кожен вагон тягнула пара коней, проте вверх вул. Городоцькою – троє коней, донизу – один. З випаданням снігу кількість коней збільшували до чотирьох. Середня швидкість руху становила 6,4 км/год. Колії шириною 1000 мм були дубовими. Персонал нараховував 70 осіб.

Трамваї Галичини

РокиКількість конейКількість вагончиківПеревезено пасажирів, тис. осібЗолоті ринські
ДоходиВидаткиПрибуток
ЛьвівКраківЛьвівКраківЛьвівКраківЛьвівКраків
1880697517933149720296
18811427959237313922784
1882*1773504996165442280394345901922219832
1883*1748990548580913245
18841777442100748474939184034880890912613
18851002817434199978244247920743588877088359
1886?0173310099920041755930173599861835757
1887102391795100310334941126952233579081265336
188810840179897810414241023959773528381655740
18891054018671055108799492411030724459657274645
18901084021081109118294460401111594018371355857
189111340217811401232315058910069942921225327668
189211943239311251362145529210155647091346588201
189311943248311651426674709911346938966291988133
189412541269211691491234810712069540451284287656
1895124542523156212965076131109010564312964019600
Сер.112411921975110099494289366440236169979184
  • за період з 1 листопада 1882 до 31 грудня 1883 рр.

У 1888 р. виник перший проект будівництва парового трамваю, запропонований Акціонерним товариством з будівництва Львівсько-Белзької залізниці. Вдруге питання будівництва парового трамвая було підняте у 1892–1893 рр., коли Іпотечний акціонерний банк запропонував міській раді надати йому концесію на прокладання лінії, однак і цей проект не був втілений у життя.

1893 р. році магістрат оголосив тендер на будівництво ліній електричного трамвая та електростанції потужністю 400 к.с., оскільки кінний трамвай вже не справлявся зі зростаючими потребами населення. Його виграла віденська фірма «Simens&Halske», яка зобов’язувалася після двохрічної експлуатації лінії продати її місту, якщо виникне така потреба. 23 березня 1893 р. магістрат затвердив кошторис у сумі 880 тис. корон.

Закритий вагон кінного трамвая на площі Митній (кінець XIX століття)
Закритий вагон кінного трамвая на площі Митній (кінець XIX століття)

Будівництво розпочалося у вересні 1893 р., а вже 31 травня наступного року, в честь відкриття Крайової виставки відкрито регулярний маршрут: головний залізничний вокзал – вул. Л. Сапэги – вул. Коперніка – вул. Словацького – вул. Сикстуська – вул. Гетьманська – вул. Батори – вул. Зубликевича – вул. Святої Софії.

Трамвай на вул. Святої Софії (зараз вул. І.Франка), 1890-ті рр.
Трамвай на вул. Святої Софії (зараз вул. І.Франка), 1890-ті рр.

Слід зазначити, що Львівський електричний трамвай (табл. 2) був першим такого типу в Австро-Угорській імперії (Відень – 1897 р.).

Електричні трамваї Галичини

РокиКількість вагончиківПеревезено пасажирів,

тис. осіб

Золоті ринські
ДоходиВидаткиПрибуток
18941619791384979500043497
189522322317285213598036872

У листопаді 1894 р. введено в дію нову ділянку: вул. Гетьманська – вул. Руська – вул. Підвальна – пл. Митна – вул. Личаківська. Загальна довжиною двох маршрутів склала 8,3 км. З’єднання ліній електричних трамваїв збудовано на перетині вул. Пельчинської, Коперника, Кадетської та Вулецької, де було влаштовано й електростанцію.

1896 р. місто викупило мережу електричного трамвая і електростанцію за 1,68 млн корон.

Схема трамвайної мережі Львова (1890 р.)
Схема трамвайної мережі Львова (1890 р.)

1907 р. Міністерство державних залізниць Австрійської імперії дозволило переобладнати лінії кінного трамвая на електричну тягу, внаслідок чого 29.12.1908 р. електричним став відтинок: вул. Л. Сапєги – вул. Потоцького – вул. Шимоновичів – вул. 29 листопада – вул. Семирадського. Рух кінного трамвая припинено: коней продали, вагончики переробили на причепні до мотовагонів електричного трамвая.

1907 р. прокладено лінію на Новий Світ, 1908 р. – до Жовківської роґатки, 1910 р. – на Високий Замок та на Снопків, 1914 р. – до станції на вул. Личаківській. Навесні 1914 р. довжина трамвайних ліній сягала 24,4 км.

Один із перших Львівських трамваїв фірми Siemens & Halske на території депо (Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki)
Один із перших Львівських трамваїв фірми Siemens & Halske на території депо (Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki)

Внаслідок розширення мережі 1909 р. виникла необхідність нумерації маршрутів заголовними латинськими літерами перших букв назв кінцевих станцій: HJ – ul. Hetmańska – ul. Janowska; HZ – ul. Hetmańska – Zamarstynów; HŁ – ul. Hetmańska – Łyczaków; HD – ul. Hetmańska – Dworzec; HK – ul. Hetmańska – Park Kilińskiego; HL – ul. Hetmańska – ul. 29 listopada; HJ – ul. Hetmańska – Gabrielówka; ŁD – Łyczaków – Dworzec. Існував також тимчасовий маршрут W – Стрийський парк – Східний Торг, яка працювала лише під час проведення торгів.

Львівський електричний трамвай наприкінці ХІХ ст.
Львівський електричний трамвай наприкінці ХІХ ст.

Під час москальської окупації (вересень 1914 – 22 червня 1915 рр.) трамвай працював за передвоєнним графіком. Найбільших втрат колія, електромережа та рухомий склад зазнали наприкінці 1918 р., коли поляки вторглися на галицькі землі, внаслідок чого трамвайних рух припинився до травня 1919 р. У 1921–1922 рр. на базі депо на Вулецькій рогатці влаштовано вагоноремонтні майстерні.

З 1 жовтня 1922 р. рух транспорту правостороннім, внаслідок чого слід було переробити стрілки. Запроваджено також цифрову нумерацію маршрутів. Окремі лінії оцифровано автоматично (ŁD → № 1; KD → № 2; ŁJ → № 3; HL → № 4; DŻ → № 5), інші (нові) позначено наступним чином: № 6 – Головний вокзал – пл. Бернардинська; № 7 – зворотній шлях маршруту № 6; № 8 – Головний вокзал – Парк Кілінського; № 9 – Парк Кілінського – Габрієлівка; № 10 – бувший маршрут HZ; № 11 – Парк Кілінського – вул. 29 Листопада. 1925–1929 р. прокладено ще дві лінії.

Трамвайне депо
Трамвайне депо

Діяльність трамвайного господарства Галичини міжвоєнного періоду ґрунтувалася на ряді законів та підзаконних актів, серед яких: закон «Про діяльність Міністра залізниць щодо організації залізничних урядів» (від 12 червня 1924 р. № 57); розпорядження Президента Речі посполитої «Про встановлення уряду міністра комунікацій» (від 24 вересня 1926 р. № 97); розпорядження міністра комунікацій «Про встановлення порядку руху електричних трамваїв у містах» (від 6 червня 1929 р. № 52/29). Розпорядження міністра комунікацій від 19 травня 1932 р. № 57/32 та від 8 травня 1934 р. № 45/34 встановлювали правила поведінки пасажирів.

Впродовж 1925–1928 рр. довжина трамвайних ліній у Львові зросла на 4,7 км (11 %), у Кракові – удвічі (до 32,6 км) (табл. 3). Незважаючи на незначне збільшенні кількості вагонів у Львівському депо, чисельність пасажирів зросла за відповідний період на третину. А, от, у Кракові спостерігалася інша картина: при рості вагонів на 6 % чисельність пасажирів зросла лише на 7,5 %.

Показники діяльності трамваїв у Львові та Кракові

РікМістоДовжина, кмКількість вагонівВагоно-кілометрів, тис.Пасажири, тис. осібЦіна білету, зл.
ПасажирськихВ т.ч. самохідні
1925Львів54145102598735925?
Краків167757237018199?
1926Львів58,11521077670379290,2
Краків31,482622914163530,2
1927Львів58,61521078186449750,2
Краків32,682622974172520,23
1928Львів58,71551078361479040,25
Краків32,682643205195780,23

Станом на 1933 р. загальна довжина трамвайних ліній складала 32,8 км. На них працювало 119 моторизованих і 58 причепних вагонів, 5 снігоочисників. Трамвайне господарство мало у своєму розпорядженні два депо, вагоноремонтні майстерні і дві електропідстанції загальною потужністю 6540 к.с.

Відкриття трамвайного маршруту на Високий Замок. Фото 1912 року
Відкриття трамвайного маршруту на Високий Замок. Фото 1912 року

1939 р. у Львові діяли з 6 до 23 год. наступні трамвайні маршрути:
– пасажирські: 1 – Dworzec Główny – Łyczaków; 2 – Dworzec Główny – pl. Bandurskiego – 29 Listopada; 3 – Rogatka Janowska – św. Piotra ulicami; 4 – Tomickiego – Wysoki Zamek; 7 – Bogdanówka – Szkoła Techniczna; 8 – Bogdanówka – Łyczaków; 9 – Dworzec Główny – Gabrielówka; 10 – Rogatka Zamarstynowska – rogatka Stryjska; 11 A – Dworzec Główny – pl. Targów Wschodnich;
– поштовий: P – всіма маршрутами, за потреби;
– комерційний – T – Wały Hetmańskie – Targi Wschodnie – під час проведення торгів.

Крім електротранспорту фірма «Львівська Міська Колія Електрична» курувала ще й три автобусні маршрути: Клепарів – Ринок; Скнилів –Левандівка – Легіонів; Ринок – Легіонів – Новий Львів.

Трамвайна будка із годинником на сучасному пр-ті Свободи, що стала декорацією ревю "Побачення під Віденською". Фото 1905 року
Трамвайна будка із годинником на сучасному пр-ті Свободи, що стала декорацією ревю “Побачення під Віденською”. Фото 1905 року
  • Від часу створення і до початку Другої світової війни електричний трамвай у Львові представляли наступні типи вагонів:
    «Siemens&Halske» – мотовагони – 1894 р. (16 шт.), 1895 р. (6 шт.) та 1899 р. (2 шт.) за номерами 1–24;
  • Sanok SW-1 (мотовагон) та Sanok TW-1 (причепний); надійшли у 1903–1908 р. у кількості 90 моторних (№ 25–44, 87–94, 101–162) і 20 причепних (№ 201–220);
  • Sanok SN-1 (мотовагон) та Sanok PN-1 (причепний); поступили 1912–1913 рр. (12 моторних, 10 причепних) та 1920 р. (по 10 кожного типу); номери мотовагонів – 163–184, причепних – 221–240;
  • Lilpop/Sanok; поступили у Львів 1926 р. (5 мотовагонів за номерами 185–189; 5 несамохідних за номерами 241–245) та 1929 р. (10 мотовагонів за номерами 190–199; 10 несамохідних за номерами 246–255).

Трамваї Галичини, 1937 р.

МістоДовжина ліній, кмКількість вагончиківПробіг, млн вагоно-кілометрівПеревезено пасажирів, млн осіб
ЗагаломВ т.ч. ведучі
Краків21,289713,716,5
Львів32,82091197,336,4
Тарнів2,6550,20,6
Галичина56,630319511,253,5
Польща293,1176596076,3376,3
Питома вага Галичини, %19,317,220,314,714,2

1938 р. у міжвоєнній Польщі розвинулася мережа міського електротранспорту. Довжина трас становила 303,3 км, якими рухалися 1790 трамваїв, що обслужили 414,7 млн пасажирів. У Галичині трамваї діяли лише у Львові (32,8 км; 212 трамваїв), Кракові (23,2 км; 99 трамваїв) та Тарнові (2,6 км; 5 трамваїв). Кількість пасажирів загалом склала 58,9 млн осіб. Тож у Галичині загалом було 58,6 км трамвайних колій, що становило 19,3 % від показника держави. Рухомий склад (316 шт.) складав 17,6 % всіх трамваїв Польщі (табл. 4).

Володимир КЛАПЧУК
доктор історичних наук, професор
Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Список використаних джерел:

  1. Котлобулатова І. Колись давно у Львові. Нотатки з історії Львова. Конка / І. Котлобулатова // Таємниці міста Лева. – Львів : Аверс, 2004. – С. 184–
  2. Mały rocznik statystyczny. – – S. 185.
  3. Mały rocznik statystyczny. – 1939. – S. 198.
  4. Polaczek-Kornecki T. Zarys monografji komunikacji wewnętrznej niasta Krakowa / Tadeusz Polaczek-Kornecki. – Kraków, 1930. – S. 5–23.
  5. Rocznik Statystyki Galicyi. – 1889. – S.
  6. Rocznik Statystyki Galicyi. – 1891. – S.
  7. Rocznik Statystyki Galicyi. – 1893. – S.
  8. Rocznik Statystyki Galicyi. – 1898. – S.
  9. Rocznik statystyki miast Polski. – 1928. – S. 60.
  10. Rocznik statystyki miast Polski. – 1930. – S. 54.
  11. Simche Z.Tarnów i jego okolica : wydano ku uczczeniu sześćsetnej rocznicy założenia miasta Tarnowa / Zdzisław Simche. – Tarnów : Muzeum Okręgowe w Tarnowie, 1993. – S. 225.
  12. Тархов С. А. Зародження електричного трамваю / С. А. Тархов : Електронний ресурс. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wikicite_note-10.
  13. Wojtaszek Michał.Tramwaje we Lwowie : електронний ресурс. – Режим доступу : psmkms.krakow.pl

Напишіть відгук