Львівський «Індіана Джонс», або життя і пригоди Казімежа Міхаловського

0
537
Львівський «Індіана Джонс»: життя і пригоди Казімежа Міхаловського

У більшості людей при згадці слова «археологія» у свідомості одразу виникає образ захоплюючих пригод, скарбів та екзотичних далеких країв. Проте в реальному житті, археологія є серйозною науковою дисципліною з великою кількістю кропіткої роботи, і її мета полягає далеко не у погоні за золотими прикрасами чи цінностями. Як це часто буває, реальність є дещо іншою ніж її образ. Але при цьому, вона може залишатись такою ж цікавою і романтичною. Яскравий приклад цьому – життєпис випускника та працівника Львівського університету, «батька» польської школи середземноморської археології – Казімежа Міхаловського.

К. Міхаловський у Нубії з кухарем Гасаном і робітником Махмудом. Фарас, 1961 р.
К. Міхаловський у Нубії з кухарем Гасаном і робітником Махмудом. Фарас, 1961 р.

Народився майбутній дослідник 14 грудня 1901 року у Тернополі. Родина Міхаловських була далеко не останньою у місті. Його дідусь – Еміль Міхаловський, обирався депутатом до Галицького крайового сейму, був директором учительської семінарії і у 1915-1917, коли місто було окуповане російськими військами, навіть був його бурмистром (міським головою).

Львівський університет Яна Казимира. Фото 1920-х рр.
Львівський університет Яна Казимира. Фото 1920-х рр.

Після закінчення гімназії у Тернополі, зимою 1919 у житті молодого Казімежа розпочинається львівський період. Він записується на філософський факультет Львівського університету, де зосереджується на вивченні історії мистецтва. Умови були далеко не найкращими. Студенти на пари часто приходили «з пістолетами у кобурах на поясі, і з багнетами». Тривала польсько-українська війна і у той час, коли українські війська намагались повернути собі Львів, університет намагався проводити навчальні заняття. Серед своїх львівських учителів він згадує філософа Казімежа Твардовського, М. Вартенберга, і Едварда Порембовича. «Добрі студії», за висловом Міхаловського, відновились лише у 1921 р. Тоді з навчальною метою він їде на один семестр до Відня, відвідує Мілан, Венецію, Париж. Рік перерви в університетському навчанні пройшов продуктивно. Але у Львові, він зіткнувся з критикою професора Подляхи, який вважав, що Міхаловський даремно тратить час такими поїздками. Казімеж боляче сприйняв таку позицію і вважав що професор неправий. Яким же було здивування Міхаловського, коли через рік чи два, сам Подляха виїхав до Парижа на кілька місяців!

Едмунд Булянда. Фото 1920 –х.
Едмунд Булянда. Фото 1920 –х.

З 1924 року, він починає працювати під керівництвом Едмунда Булянди. Останній, протягом 1916-1939 був одним з тих, хто перетворив Львівський університет на один з провідних у міжвоєнній Польщі центрів дослідження стародавнього світу. Кафедра класичної археології займала 4 приміщення площею 175 кв. м. у будівлі сучасного головного корпусу Університету. Щорічний бюджет установи мав становити близько 5000 злотих, а у 1938 кафедра отримала 50000 злотих для закупівлі наукової періодики та сучасної літератури. При кафедрі навіть існувала своя фотолабораторія. З 1925 функціонував інститут класичної археології, яким закономірно почав керувати той же Е. Булянда.

К. Міхаловський. Фото 1950-60-х.
К. Міхаловський. Фото 1950-60-х.

Під час їхньої першої зустрічі, Булянда прямо сказав Міхаловському, що вважає його талановитою, але дещо непутящою, лінивою людиною, яка потребує доброго наставника. Він вручив йому два товстих німецькомовних томи, присвячених античній культурі, і сказав опрацювати їх протягом липня-серпня, а у вересні 1924 з’явитись на кафедру на його приватний колоквіум, починати працювати асистентом і готувати докторську роботу. На відмінну від Подляхи, Булянда наголошував, що закордонні стажування мають бути обов’язковими. Міхаловський згадував: «Так я став археологом».

К. Міхаловський. Фото 1950-60-х.
К. Міхаловський. Фото 1950-60-х.

Після захисту у 1926 р. дисертації, він відвідує Берлін, Гайдельберг, Мюнстер, Париж, Рим, Афіни. Три роки він працює у своїй alma mater спочатку як молодший і старший асистент, а з 1929 як приват-доцент Львівського університету. Він бере участь у розкопках у Греції. Зважаючи на широту своїх наукових зацікавлень, високий науковий рівень та габілітацію, яку він отримує у 1929 році, на початку 30-х років він переїжджає до Варшави, де створює і очолює кафедру класичної археології у Варшавському університеті.

У 30-ті роки він починає і свої власні дослідження. 1937 рік став знаковим для польської археології. Тоді розпочала свою діяльність перша у Єгипті польська експедиція, яку очолив саме К. Міхаловський. Він розумів, що «для того щоб значити щось у світовій археології – треба бути у Єгипті». На повоєнний час припадає апогей організаційної діяльності вченого. У 1956 він представляв польську сторону у радянсько-польській експедиції у Криму, з 1957 він ініціює дослідження славнозвісної Пальміри у Сирії, які відтоді польські археологи здійснювали фактично безперервно до недавнього часу. У 1960 він ініціює створення експедиції у Александрії в Єгипті. До своєї смерті у 1981, він став творцем десятків експедиції у Єгипті, Лівані, Сирії, Судані та у багатьох інших країнах Близького Сходу та Африки. Завдяки йому, польська археологія стала знаною у світі і фактично залишається такою і у наші дні.

Під час досліджень. Фото 1960-х рр
Під час досліджень. Фото 1960-х рр

У капелюсі й з характерним запальним блиском у погляді, він таки дійсно чимось нагадує Індіану Джонса (польські журналісти досі так його називають і через більш як 30 років від дня його смерті), хоч і без славнозвісного батога та авантюристських пригод. Насичене подорожами й активною діяльністю життя, останні десятиліття проходило поза Львовом, проте вирішальний поштовх у своїй діяльності він отримав саме тут. Тож згадуймо хоч деколи і свого «львівського Джонса», який ходив тими ж вулицями, якими зараз ходимо і ми.

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела:

  1. Баукова А. Антична археологія у Львівському університеті // Вісник Львівського університету. Серія історична. 2014. Випуск 50. С. 123–138.
  2. Білас Н. Археологічна наука у Львівському університеті (ХІХ – 30-ті роки ХХ ст.) // Археологічні дослідження Львівського університету. Вип.8. 2005. С.46-114.
  3. Michałowski K. „Wspomnienia” okres lwowski (1919-1926) (Режим доступу: http://www.lwow.home.pl/michalowski.html)
  4. Węgłowski А. Michałowski. Indiana Jones na polską miarę. (Режим доступу: http://historia.focus.pl/swiat/michalowski-indiana-jones-na-polska-miare-933)
  5. Profesor Kazimierz Michałowski i polska szkoła archeologii śródziemnomorskiej (Режим доступу: http://www.pcma.uw.edu.pl/pl/wydarzenia/niepodpiete/dzieje-stacji-wystawa-rocznicowa/)
  6. Galeria Faras im. Profesora Kazimierza Michałowskiego (Режим доступу: http://faras3d.pl/historia/nubia/?ln=en_EN).
  7. Lipińska J. Kazimierz Michałowski 1901-1981 (Режим доступу: http://www.pcma.uw.edu.pl/fileadmin/template/main/img/lat70/book70_03.pdf)
  8. Kowalski W. Nosił kapelusz i dokonywał wielkich rzeczy. Oto polski Indiana Jones (Режим доступу: http://natemat.pl/124801,nosil-kapelusz-i-dokonywal-rzeczy-wielkich-oto-polski-indiana-jones)

 

Напишіть відгук