Львівський архієпископ та гуманіст, перед яким відступили навіть татари

0
575
Львівський архієпископ та гуманіст, перед яким відступили навіть татари

Любов до свободи та юнацька тяга до авантюр вимусили його покинути домівку в молоді роки. Перед ним відкрилась палітра країн та місцевостей, які, хоч і не всі, але він таки зумів відвідати. Від образу мандрівного філософа, котрий без особливих розкошів та в постійних роздумах дрейфує світом, він, через університетські аудиторії та приватні салони для інтелектуалів, перейшов до поважного статусу в суспільстві. Він був дуже цікавою та колоритною особистістю і саме тому його хотіли бачити при своєму дворі магнати та королі. Особисті знайомства з правителями багатьох країн, а в тому числі і з батьком графа Дракули, підкреслюють вагу цієї персони. Як дуже сильна особистість, він умів тримати життя в кулаку, а тому перед ним схилив голову навіть хан татарського війська. Він, як і кожен з нас, був маленькою людиною, що сама обирає, якою буде її життєва доля. Частиною цього вибору був Львів, а тому ми і говоримо про Ґжегожа з Сяноку.

Гжегож із Сянока, львівський архієпископ
Гжегож із Сянока, львівський архієпископ

В наші дні Ґжегожа з Сянока називали би олігархом – він мав великий та розкішний маєток, якому позаздрити могли навіть правителі деяких країн. Тим не менше, навіть якщо й так, він був олігархом американського типу, який, взамін за лояльне оподаткування, тримає на своїх плечах фінансування окремих галузей культури чи економіки, в розвитку яких зацікавлена держава. В випадку Ґжегожа з Сянока ситуація не ідентична, але схожа, бо він був реформатором системи освіти і виділяв гроші на розвиток культури та мистецтва. Ні перше, ні друге тут не виглядає дивиною, якщо взяти до уваги той факт, що він був не просто архієпископом, але і видатним вченим та мислителем з власним, прогресивним, опертим на ідеї гуманізму, що тільки проростали першими паростками на наших теренах, баченням суспільного устрою. Що цікаво, на старті самостійного життя хлопця ніхто і подумати не міг би, що фініш буде настільки вдалим.

Вид на містечко Сянок, фото 2014 року

Він народився близько 1407 року в  околицях міста Сянок у шляхетській родині. Яким було його дитинства та молоді роки невідомо. Єдине, що можна сказати напевне – він здобув хорошу та ґрунтовну освіту, яку дозволила йому в майбутньому продовжити навчання в найкращих та найбільш авторитетних вищих навчальних закладах країни.

UKR_Dunajow_COA
Герб села Дунаїв (Перемишлянський район, Львівської області), де був маєток Гжегожа з Сяноку

У дванадцять років Ґжегож втік з дому. Причину цього кроку до кінця важко встановити в силу віддаленості подій в часі, а відтак брак джерел. Імовірна версія – це сталось через погане ставлення до нього батька.  Після втечі він п’ять років мандрував польськими та німецькими землями, заробляючи на життя співом, переписуванням рукописів та вчителюванням. Враховуючи зарплату вчителів, можна подумати, що аби вижити, він мав би по всіх тогочасних німецьких державах мати підопічних, аби забезпечити собі нормальні умови проживання. Та насправді все було по-іншому. Тут варто дивитись не на кількість, а якість, на те, хто був його учнями. А серед його підопічних – сини королів, магнатів, священнослужителів і ін., тобто самі “вершки” суспільної ієрархії. До прикладу, він був домашнім вчителем синів магната Яна Тарновського, а через нього познайомився з королівською родиною. У 1434 році взагалі потрапив до найближчого оточення королівського двору. Ґжегож був особисто знайомий з королевичами Владиславом та Казимиром, які невдовзі стали королями Речі Посполитої. Знайомства неабиякі.

Король Речі Посполитої Казимир IV, один з вихованців Гжегожа з Сяноку
Король Речі Посполитої Казимир IV, один з вихованців Гжегожа з Сяноку

Зароблені на вчителюванні кошти, мабуть, знайомства, ну і, звичайно ж, власні здібності та таланти, дозволили колишньому мандрівнику та тимчасово бездомному без проблем вступити у 1428 році до Краківської академії, чи не найпрестижнішого закладу країни на той момент. У 1433 році Ґжегож став бакалавром вільних наук цього навчального закладу.

Влад ІІ Цепеш (батько Влада ІІІ Цепеша - Дракули)
Влад ІІ Цепеш (батько Влада ІІІ Цепеша – Дракули)

Незабаром після закінчення навчання, він знову поринув у подорожі по світу. У 1437 році була подорож до Італії. Він жив два роки в Римі і виконував там обов’язки музиканта та переписувача в канцелярії Папи Римського Євгенія IV. Також відвідав такі італійські міста як Флоренція та Болонья, де познайомився з ідеями гумінізму.

Папа Римський Євгеній IV
Папа Римський Євгеній IV

У 1440 та 1444 роках були подорожі до Угорщині. Під час мандрівок Європою, волею долі, Ґжегожа закинуло і в вир битви під Варною, де європейські правителі відстоювали свої володіння у боротьбі з османським султаном. По ходу цієї військової кампанії Ґжегож отримав унікальну можливість познайомитись із Владом ІІ Цепешем, батьком іншого, більш відомого представника роду Цепешів. Та цим знайомством для молодого вченого позитиви цієї війни вичерпались, бо християнська армія програла, а він сам мало не загинув. Лише заступництво угорського палатина Яноша Гуньяді врятувало йому життя. На знак вдячності, Ґжегожу знов довелось перекваліфікуватись з мандрівника на педагога. Він взявся за виховання синів Гуньяді.

Угорський палатин та воєвода Трансильванії Януш Гуньяді
Угорський палатин та воєвода Трансильванії Януш Гуньяді

Тихо і повільно минали його будні в Короні Святого Стефана (Угорщина), коли про вченого, педагога та мандрівника згадали на батьківщині. Король Казимир IV Ягеллончик вирішив, що Речі Посполитій не обійтися без Ґжегожа і його запросили (попросили) повернутися додому. Вже через рік, у 1451 році, його було обрано львівським архієпископом. Як показав час, з цією посадою та пов’язаними з нею обов’язками Ґжегож з Сянока сповна справився.

В його діяльності на посаді керівника львівської архідієцезії можна виокремити кілька напрямків. Одним з таких є прогресивний, що полягав в поширенні на українських та польських теренах ідей культури італійського Відродження. За це Ґжегожа з Сянока і вважають одним з перших гуманістів в Речі Посполитій, адже його діяльність – це перші паростки і контакти наших територій з новими віяннями. З іншого боку, він показав себе вмілим та освічених адміністратором. За час його керівництва суттєво зріс рівень викладання в львівській кафедральній школі. Завдяки  цьому, школа отримала зовсім інший статус, а разом з тим і фінансування – Казимир ІV Ягеллончик видав привілей про надання школі статусу філії Краківського університету.

Меморіальна таблиця на одному з будинків вулиці Замкової, м. Сянок
Меморіальна таблиця на одному з будинків вулиці Замкової, м. Сянок

Не забував Ґжегож з Сянока, в львівський період своєї діяльності, і про мистецтво. У 1473 році, на його кошти, з Кракова до Львова привезли велике різьблене розп’яття. Його було встановлено в римо-католицькій катедрі. Також вважається, що саме він сприяв поширенню в Львові зокрема та на теренах Речі Посполитої загалом, “музичних новинок”: ренесансових рис відомої по всій Європі франко-фламандської школи. Будучи архієпископом, Ґжегож не міг не мати стосунку і до політичного життя в місті. Відомий випадок однієї з подібних ситуацій. Коли розгорівся конфлікт жителів Львова з руським старостою Андрієм зі Спрови Одровонжем, Ґжегож з Сянока став на бік міста.

Портал храму св. Станіслава в Дунаїві
Портал храму св. Станіслава в Дунаїві. Пам’ятка ренесансової архітектури

Поблизу Львова Ґжегож з Сянока згодом звів немаленький маєток – Дунаїв. Дунаїв став справжньою “меккою” для тогочасних інтелектуалів. До рівня осередку, скажімо, в Аахені (Карл Великий, Ейнгард і ін.), що започаткував процес глибинної культурної модернізації, Дунаїв не доріс, але, тим не менше, все одно користувався популярністю в діячів культурної, наукової сфери і т.д. До прикладу, в цьому маєтку тривалий час проживав відомий італійський гуманіст Каллімах (Філоппо Буонакорсі). Останній, між іншим, написав життєпис власника маєтку, який йому було люб’язно надано для проживання (“Vita et mores Gregorii Sanocei”, 1474 рік). Часто бував в Дунаєві і інший італійський гуманіст – Маріно Кондульмеро. Звичним ділом для стін цього маєтку були інтелектуальні дискусії та різноманітні обговорення.

Каллімах (Філіппо Буонакорсі)
Каллімах (Філіппо Буонакорсі)

Як свідчення популярності маєтку та уваги до нього з боку окремих правителів, може бути прихід під цей маєток і намагання заволодіти ним, здійснене у 1474 році татарами. Та цей напад успіху не мав і Ґжегожу з Сянока вдалося зберегти його за собою.

 

Пам'ятник мислителю та науковцю в його рідному місті
Пам’ятник мислителю та науковцю в його рідному місті

Після успіху в протистоянні з татарами Ґжегож з Сянока прожив не надто довго. Він помер у своїй резиденції в Рогатині, у 1477 році. Запам’ятався Ґжегож з Сянока як один з перших в Речі Посполитій гуманістів, борець з неосвіченістю серед католицького церковного кліру, реформатор освітньої галузі. Починав він як Сковорода – мандрівним філософом. Але на відміну від Григорія Савича, світ його таки спіймав – і це на краще.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

Козицький А. Ґжегож із Сянока // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. – Львів: Літопис, 2007. – Т. 1. – С. 618; Пагутяк Г. Ренесанс починався в Дунаєві // Zaxid. net. [Електронний ресурс].Режим доступу: http://zaxid.net/news/showNews.do?renesans_pochinavsya_v_dunayevi&objectId=1286986; Григорий из Сянока // Православная Энциклопедия [Електронний ресурс]. Режим доступу:  http://www.pravenc.ru/text/166840.html.

Напишіть відгук