Львівські гори і трошки більше

0
1140
Фрагмент гравюри панорами Львова 17 століття із зображенням Замкової гори
Фрагмент гравюри панорами Львова 17 століття із зображенням Замкової гори

Назвати горами горби, що знаходяться у Львові та його околицях  – це, звичайно, перебільшення. Однак деякі з них мають відносну висоту понад 150 м. і підйом на них є непоганим тренуванням для справжніх гірських мандрівок. А з деяких вершин відкриваються гарні краєвиди.

Панорама Львова Абрагама Гоґенберґа/Ауреліо Пассаротті, 1617-1618
Панорама Львова Абрагама Гоґенберґа/Ауреліо Пассаротті, 1617-1618

Львівські горби належать до трьох географічних систем – Розточчя, Гологорів та Львівської височини. А за північними околицями міста починаються гряди Пасмового Побужжя. Щоправда, різні географи по-своєму трактують межі цих височин. Зокрема, дехто вважає хребет, що тягнеться від Високого Замку до Чортової скелі Розточчям, дехто твердить, що Розточчя закінчується  на Гицлевій горі…

Найвищою точкою в межах сучасного Львова є шпиль телевізійної вежі на Високому Замку, що підіймається на висоту понад півкілометра над рівнем моря.

Телевежа на Високому Замку, 2017 р.
Телевежа на Високому Замку, 2017 р.

Підніжжя вежі знаходиться на Полянці, на якій колись розташовувався замок. Її висота приблизно 380 метрів над рівнем моря. За княжих часів ця вершина називалась Будильницею (в готичному Львові її називали Бідель). Сучасні історики вважають, що у давні часи на ній була кам’яна вежа. Потім за наказом польського короля Казимира ІІІ тут збудували замок, і гора стала називатись Замковою чи Високим Замком.

За австрійських часів її називали Пісковою горою, а після її відвідин Найяснішим цісарем у 1851 р. – горою Франца Йосифа . З 1869 року на ній почали сипати копець Люблінської унії . Його висота у різних джерелах коливається в межах 410-413 метрів над рівнем  моря, а над підніжжям гори курган височіє (з боку Підзамча) на 150-160 метрів.

Курган Люблінської унії поблизу Високого Замку. Фото А. Ленкевича. Джерело: https://polona.pl
Курган Люблінської унії поблизу Високого Замку. Фото А. Ленкевича. Джерело: https://polona.pl

За радянських часів Високий Замок пробували називати Княжою горою. Хоча за версією І. Крип’якевича так слід називати сусідню західну вершину, де колись знаходились укріплення княжого Львова. В середньовіччі цю гору називали Кальварією або Лисою. У 1830-х роках її вершину зрізали й зробили терасу парку, найвища точка якої знаходиться на горбку над штучною печерою з левами.

Ще одна лиса гора колись була на північний схід від Високого Замку. Протягом останніх сторіч її було знищено пісковими кар’єрами.

Піскова гора на початку XX століття, поштівка
Піскова гора (гора Лева) на початку XX століття, поштівка

Подібна для чекала і на гору Лева (Льва), що на південний схід від Високого Замку. Однак завдяки рішучим протестам історика Ісидора Шараневича каменоломні на цій горі були ліквідовані. Тепер її вершина знаходиться на висоті 388 метрів над рівнем моря. Гору ще називають Пісковою, Лисою, а у ХV-ХVІІ ст. львівські міщани називали її горою Стефана. На панорамі Леополіса 1618 року її названо: «гора Стефана, загально звана горою Левовою».

Хоча горою Стефана тоді офіційно мав називатись невисокий горб над стрільницею, бо від її підніжжя здійснювалось розмежування земель (ланів), що належали місту. Львівські міщани перенесли назву гори на 400 метрів далі, щоб трохи збільшити площу своїх володінь. І довший час їм вдавалось дурити королівських ревізорів.

Стежка на Кайзервальді
Стежка на Кайзервальді

Над будинком обласної дитячої лікарні на Лисенка височіє Змієва гора, яку ще називали Вовчою. На захід від неї простягається узгір’я Цісарського лісу (Казервальду), який періодично вирубували для опалення під час воєн, а потім знову засаджували новими деревами. Тепер ці заліснені горби називаються Шевченківським гаєм. Найвища точка знаходиться тут на висоті 375 метрів над рівнем моря.

Колись ці пагорби називали Кам’яними горами, бо на їх схилах було багато каменоломень та піщаних кар’єрів. До одного з них вулицею Мучною навіть проклали трамвайну лінію.

Гора Чортова скеля в околицях Винник
Гора Чортова скеля в околицях Винник

На північний схід від Кайзервальду серед серпантину колії, що веде до станції Личаків, височіє невисока, але дуже мальовнича гора Хом (Хомець). А далі на схід у Винниківському лісі височіє найвища вершина в околицях Львова – Чортова скеля (414 метрів над рівнем моря).

Панорама Львова з Гори Страт. Біля підніжжя вулиця Клепарівська. Фото Марек Мюнц, 1920 рік
Панорама Львова з Гори Страт. Біля підніжжя вулиця Клепарівська. Фото Марек Мюнц, 1920 рік

На захід від Високого Замку заволиню Полтви піднімаються горби Розточчя. Над старим єврейським окописьком та нинішнім Краківським базаром височіє Гицлева гора (339 м. над рівнем моря). Її ще називали горою Страт або Справедливості. На її вершині стоїть обеліск на честь страчених тут учасників повстання  1846 року Теофіла Вісьньовського та Йосифа Капустинського.

Обеліск на Горі Страт в оригіналі. Фото з https://pl.wikipedia.org
Обеліск на Горі Страт в оригіналі. Фото з https://pl.wikipedia.org

Від цієї гори тягнеться хребет, найвищою точкою якого є Кортумова гора над  Янівським цвинтарем (379 над рівнем моря). На два-три метра вища від неї ще одна Лиса гора, що знаходиться у Брюховецкому лісі.

Львівське середмістя знаходиться у котловині (250-260метрів над рівнем моря), де протікає річка Полтва та її притоки. Зараз вони усі сховані під землею. Котловина має вузький вихід на північ між Високим Замком та горою Страт, і її оточують підковою узгір’я на краях плато – Львівської височини, що підіймається до 350 над рівнем моря. Через цю височину та Розточчя проходить через місто Головний європейський вододіл, що відділяє долину Полтви ід басейнів річок Верещиці, Щирки, Зубри, Давидівки.

Храм св. Юра на літографії Кароля Ауера, др. трет. XIX ст.
Храм св. Юра на літографії Кароля Ауера, др. трет. XIX ст.

Всередині котловини височіє кілька пагорбів. Три з них – Каліча гора, гори Вроновських (Шембека), Пелчинська (Познанська) – утворюють комплекс Цитаделі. На схід від неї, у чотирикутнику вулиць Руставелі, Волоської, Тютюнників, Архипенка, знаходиться гора Яцека.

А довкола котловини піднімаються горби Верхнього Личакова, Погулянки, Снопкова, Залізної води, Софіївки, Вульки, Кастелівки… Найвідомішою з них є Святоюрська гора з греко-католицьким кафедральним собором та митрополичими палатами на вершині.

Ігор МЕЛЬНИК

Джерело: Галицька брама №1-2, січень-лютий 2006

Напишіть відгук