Львівська «Уолл-стріт», або де у Львові найбільше банків

Львівська «Уолл-стріт», або де у Львові найбільше банків
Львівська «Уолл-стріт», або де у Львові найбільше банків

Уолл-стріт – невелика вулиця на Манхеттені, на якій розташована Нью – Йоркська фондова біржа і офіси фінансових компаній. Через це вулиця вважається центром фінансового життя США.

У Львові такою є вулиця Маєрівка (сучасна вулиця Січових Стрільців). Вона прокладалась у 1840–их роках серед садів, які належали Йозефу Меєру, за що і отримала таку назву. Будівництво у 1877-1881 роках Галицького крайового сейму (зараз головний корпус ЛНУ ім. Франка) пожвавило розвиток дільниці і вже в міжвоєнний період тут зосередилось більшість фінансових установ міста.

Львів, вигляд на вулицю Січових Стрільців, поштівка, 1916 рік.
Львів, вигляд на вулицю Січових Стрільців, поштівка, 1916 рік.

Будинок № 2 споруджений в 1846 – 1847 рр. для Графа Каєтана Карніцького. Дім прикрашений аттиком, який утворюють два леви, що тримають картуш з рельєфним зображенням Св. Архістратига Михаїла, а над вікнами першого поверху розташовані рельєфи грифонів та орлів і скульптурні картини «Амур на спині Сфінкса», «Лисиця бореться зі змією». З 1869 року там була Галицька ощадна каса, в 1891 році її перенесли до будинку нинішнього Музею етнографії, а будинок № 2 став чиншовою кам’яницею.

На розі вулиць 3-го Травня - Ягеллонська (нині - Січових Стрільців - Гнатюка _, ліворуч на фронтоні скульптура Меркурія, фото поч. XX ст.
Львів, вул. Січових Стрільців, 2, фото 1908 року

Будинок № 5 споруджений в 1870 – их рр. і належав родині Павліковських. До 1939 року в ньому розміщувались торгівельно-промисловий дім «Аустрополь», фотоательє Едварда Тшемеського, Земський кредитовий та Лодзинський депозитний банки.

Львів, вул. Січових стрільців, 5, фото 2015 року
Львів, вул. Січових стрільців, 5, фото 2015 року

Будинок № 9 – найстаріша споруда зведена для банку у Львові, яка досі використовується за призначенням. Будівлю було споруджено в стилі флорентійського ренесансу у 1897 році за проектом Юліана Захаревича для Австро-Угорського банку. Завдяки застосуванню металевих перекриттів архітекторам вдалось створити великий операційний зал без колон і масивних перегородок. Скульптурні зображення людських голів на фасаді виконав ймовірно Леонард Марконі. Зал реконструйовано в стилі модернізованого неокласицизму у 1914 – 1917 роках за проектом Івана Багенського. В міжвоєнний період там розміщувався Польський промисловий банк. А зараз філія Ощадбанку.

Львів, вул. Січових стрільців, 9, фото 2015 року
Львів, вул. Січових стрільців, 9, фото 2015 року

Будинок за номером 11 належав графині Р. Лянцкоронській. У 1901 році на його місті був зведений новий будинок за проектом Карела Боубліка. На першому поверсі довший час розміщувався кінотеатр, у 1902 році в будинку було відкрита кав’ярню «Американська». А в міжвоєнний період в будинку розташовувався Польський гарантійний банк.

3maja4

Будинок № 12 споруджувався у 1911 – 1913 рр. як Прибутковий будинок банкіра Мойсея Рогатина. Автор проекту архітектор Роман Фелінський. Скульптурне оздоблення виконав Тадеуш Блотницький. На першому поверсі містилась кав’ярня «Ренесанс» з інтер’єром оформленим за ескізами Фелінського з великими алегоричними полотнами Фелікса Вигживальського. Після Першої світової війни там розташовувався Банковий дім Уляма.

Дім № 14 споруджено у 1883 році в стилі неоренесансу за проектом Юліуша Гохберґера. Пізніше проведено ряд перебудов, зокрема додано 4-й і 5-й поверхи, пробито другий вхід зі сторони нинішньої вулиці Січових Стрільців. Там розміщувалось страхове товариство, згодом Австрійський кредитний торгово-промисловий банк, а потім – Варшавський дисконтний банк. Зараз тут юридичний факультет ЛНУ ім. Франка.

Львів, вул. Січових стрільців, 14, фото 2015 року

В будинку № 15 знаходився Центральний кооперативний банк. Голова фінансова інституція українців в першій половині ХХ ст. Був заснований за ініціативи Костя Левицького. На 40 – літніх ювілейних загальних зборах, що відбулися 25 березня 1939, було нараховано 1889 членів, у тому числі 1732 кооперативи, між ними 113 банків, оборотні фонди досягли 70 436 224 польських злотих.

Володимир БОЙКО

Використана література:

  1. Мельник І. Львівське середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам’яниці. – Львів: Апріорі, 2011. – 319 с.
  2. lvivcenter.org
  3. explorer.lviv.ua

Напишіть відгук