Львівська письменниця, яка ненавиділа чоловіків та зневажала жінок

0
2369
Львівська письменниця, яка ненавиділа чоловіків та зневажала жінок

Габріеля Запольська — це псевдонім Марії Габріелі Стефанії Корвін-Пйотровської (30 березня 1857 — 17 грудня 1921), польської письменниці та актриси. Де вона народилася – достеменно невідомо. Документи стверджують, що в Підгайцях, сама ж письменниця казатиме, що в Ківерцях, цю версію підтверджує її могила на Личаківському цвинтарі. Також є розходження і в датах народження: документи фіксують 1857 рік, а письменниця зазначатиме 1859 рік.

Габріеля Запольська
Габріеля Запольська

Очевидно, така плутанина спричинена тим, що батько Габріелі Запольської – маршалок волинської шляхти Вінцент Корвін-Пйотровський, був власником двох фільварків — у селі Підгайці та в Ківерцях (обидва села знаходяться на Волині). В якому ж із них народилася Габріеля Запольська — невідомо.

Руїни маєтку родини Габріелі Запольської у Ківерцях
Руїни маєтку родини Габріелі Запольської у Ківерцях

Мати майбутньої письменниці та акторки – Юзефа з Карскіх, перед заміжжям — прима-балерина Варшавської опери. В сім’ї зростало трійко дітей. Старша донька Марія-Габріеля-Стефанія отримала спершу домашню освіту, а згодом батьки відправили її на навчання до Львова. Запольська навчалась недовгий час в установі Sacré Coeur (Монастир Святого Серця), а згодом — у Львівському педагогічно-науковому інституті.

Колишній монастир Sacre Coeur у Львові, пл. Св. Юра, 1/2
Колишній монастир Sacre Coeur у Львові

Батько наполягав, аби після невдалого навчання в львівському жіночому педагогічно-науковому інституті донька мешкала в Ківерцях. Одначе майбутня письменниця хотіла жити повнокровним життям у Львові, де для своєї дружини Корвін-Пйотровський тримав спеціальне помешкання. Всупереч батькам, котрі вимагали повернутися до домівки, Габріеля зі Львова подалася до Варшави, де мешкала у родички. Там вона і зустрілася з першим коханням — поручиком Гренадерського полку короля Фрідріха-Вільгельма III, молодим міщанином із Жемайтії Константом Снєжко-Блоцьким. Шлюб, який освятили 28 вересня 1876 року виявився нетривким – подружжя розлучилось у 1888 році, а жити разом перестало ще раніше.

Житловий будинок №6 по вул. Чехова у Львові. Тут колись мешкала Габріеля Запольська
Житловий будинок №6 по вул. Чехова у Львові. Тут колись мешкала Габріеля Запольська

Скоріш за все, невдалий шлюб призвів до кардинального розчарування у сильній статі, та й у людях загалом. Навіть в офіційних біографіях мисткині пишуть, що вона ненавиділа чоловіків та зневажала жінок і загалом людей не надто любила. Можливо це знайшло відображення у її прозових та драматичних творах, де домінують чорні фарби, а герої втрачають позитивні риси під навалою життєвих негараздів.

3 1879 року Габріеля почала виступати в театрі Варшавського товариства доброчинності, яким керував письменник Мар’ян Гавалевич. Під його впливом розвивала свою літературну творчість: у 1880 році написала для аматорської сцени свій перший драматичний твір «Роzіоmkі» («Сунички»), писала новели, друкувалася в тижневику Гавалевича «Романи і повісті». Обставини життя змусили її залишити Варшаву і податися до Відня. У 1881 році переїхала до Кракова, де під псевдонімом Габріеля Запольська розпочала нове життя актриси і письменниці. Дебют її як письменниці відбувся у грудні 1881 року: в «Gazecie Krakowskiej» була опублікована новела «Один день з життя троянди».

Акторка у домашній обстановці, початок ХХ ст.
Акторка у домашній обстановці, початок ХХ ст.

Дізнавшись про розлучення доньки і її бажання посвятити себе театру та літературі, батьки відмовили їй у фінансовій підтримці, не дозволяли розривати зв’язки з чоловіком. Аби заробити на прожиття, займалася дрібним бізнесом — шила вбрання для ляльок власникам львівських крамниць. У 1882 році, після розлучення із сім’єю та чоловіком прагнула стати актрисою, що привело її до різних роз’їзних провінційних труп, на сцени аматорських театрів Галичини, Польського і Познанського королівств.

Габріеля Запольська, 1880-ті роки
Габріеля Запольська, 1880-ті роки

Виступала в Криниці, Тарнові, Познані, Петербурзі, Львові. Наступні два сезони Запольська знову грала в театрі у Познані. Не цуралася гастролей малими містами Польщі. Того ж року відбувся її дебют у Варшаві, в Літньому театрі.

Габріеля Запольська, фото 1891 року
Габріеля Запольська, фото 1891 року

Кінець 80-х років був надто важким для Габріелі Запольської. Нервове виснаження призвело до того, що в ніч на 6 листопада 1888 року на театральних гастролях в Петркові вона хотіла отруїтися. Її врятували, одначе пристрасті навколо молодої жінки не вщухали. Колеги перевезли її для праці до Варшави.

Виступи на сцені доповнювалися виснажливою літературною роботою. Через постійні конфлікти із театральним середовищем вона змушена була в 1889 році виїхати у Париж задля вдосконалення акторських талантів та більшої слави. В Парижі працювала у складі відомого «Вільного театру» (Théâtre Libre), а згодом — модерністичного «Théâtre de L’Oeuvre». Однак не вдалося зробити головного — підкорити паризьку сцену. Причина крилася в тому, що Габріеля Запольська не могла позбутися польського акценту.

З надією невдовзі виїхати до США Габріеля Запольська прибуває до Кракова, а пізніше — до Львова. Тут 24 лютого 1900 року з нею трапилася несподіванка: на сцені вона втратила свідомість і протягом двох діб спала летаргічним сном. Після повернення у Польщу безуспішно намагалась потрапити до Варшавських урядових театрів (Warszawskie Teatry Rządowe), знову виступала в мандрівних і паркових колективах, грала між іншим в театрах Львова та Кракова, якими керував Тадеуш Павліковський.

На перешкоді акторської кар’єри, яка почала добре розвиватися, став важкий характер актриси. У ті часи актори були цілковито залежними від директорів театрів, які складали одноразові трупи для конкретних постановок. Запольська, яка мала багато від, як тоді казали, суфражистки, потрапляла у постійні конфлікти. Тому 1900 року вона пішла геть і час від часу організовувала власний театр. 1902 року вона очолювала акторську школу і на її базі створила Незалежний театр Габріелі Запольської. Найцікавішою постановкою театру того часу була інсценізація Метерлінка.

Варшавський урядовий театр після Другої світової війни
Варшавський урядовий театр після Другої світової війни

На переломі століть матеріальне становище Запольської було критичним: кілька театрів відмовили їй у праці, російський кордон для неї був закритий через написані нею твори «Sybir» і «Tamten został», а нервові хвороби виснажили її досить сильний організм, катастрофічно почав падати зір, жінці загрожувала повна сліпота.

Другий чоловік Габріелі Запольської – Станіслав Яновський за роботою
Другий чоловік Габріелі Запольської – Станіслав Яновський за роботою

У 1901 році Запольська вийшла заміж за свого давнього друга – художника Станіслава Яновського, разом із яким поселилася у Кракові. Тут актриса організувала драматичну школу. З початком 1904 року переїхала до Львова, де мешкала з невеликими перервами до кінця життя. Тут, разом зі своїм другим чоловіком (художником С. Яновським) організувала власну театральну школу, а в 1907 р. — приватну театральну трупу.

Прем’єра фільму «Моральність пані Дульської», 29 березня 1930 року
Прем’єра фільму «Моральність пані Дульської», 29 березня 1930 року

Жила акторка переважно за рахунок письменницької праці, хоча й мріяла про театр. Її драматургічна спадщина є вагомою: п’єси «Їх четверо», «Панна Малічевська», «Жінка без ґанджу», «Моральність пані Дульської». Остання, яку Запольська вперше поставила у своєму театрі, й досі не сходить зі сцен багатьох драматичних театрів. Незалежна сцена Запольської, Театр Габріелі Запольської, у 1912-1913 роках – «Театр Прем’єр», – такими є віхи її театральної діяльності з початку XX століття.

Одна із серії фотографій Станіслава Яновського. Знята під час Першої світової війни
Одна із серії фотографій Станіслава Яновського. Знята під час Першої світової війни

Останнє десятиліття для Габріелі Запольської було найважчим. Розбита нелегким життям, без здоров’я, письменниця почувалася надто самотньою. Під час Першої світової війни Станіслав Яновський успішно воював в австрійському уланському полку на Волині. Як офіцер з багатьма відзнаками, він домігся, аби його дружині виплачували пенсію. Вона ж мешкала у віллі «Скіз» на Личакові, де й провела свої останні роки життя.

Могила Габріелі Запольської на Личаківському цвинтарі
Могила Габріелі Запольської на Личаківському цвинтарі

Габріеля Запольська померла 17 грудня 1921 року у Львові, похоронена на Алеї Заслужених на Личаківському цвинтарі.

Її брат Казимир, власник Ківерців, лежав важко хворий, тому до Львова прибув двоюрідний брат Людвіг Пйотровський. Тіло померлої не ховали протягом п’яти днів, оскільки спочатку була підозра, що вона заснула летаргічним сном, а пізніше — що нібито Габріелю отруїв лікар.

Вілла письменниці «Скіз» у 1900 році
Вілла письменниці «Скіз» у 1900 році

Від перших виступів на краківській сцені в 1881-82 роках до 1913 року («Театр Прем’єр», Львів) Габріеля Запольська зіграла близько 300 ролей. Географія її сценічної діяльності нараховує кілька десятків міст. Значною є її літературна спадщина: твори «Малашка» (1883), повісті «Каська-Каріатида» (1885—1886), «Переддень пекла» (1889), «Про що не говорять» (1909) і «Навіть не хочеться про це думати» (1914) стали об’єктом численних дискусій, викликали обурення консервативної критики через яскраво виражений у них натуралізм та порушення табуйованих у той час тем – проституції і венеричних хвороб.

Христина БАЗЮК

Джерела:

  1. http://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/u-dyunah-lyudskoyi-zlobi
  2. http://www.ukrainians-world.org.ua/peoples/f6a331271c4dbaab/
  3. http://www.volyn.com.ua/?rub=11&article=0&arch=83
  4. http://monitor-press.com/ua/81-ukrainskij/statti/84-300.html
  5. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=15401

Фото:

  1. plaszcz-zabojcy.blogspot.com
  2. www.danrebellato.co.uk
  3. kultwarszawa.blogspot.com
  4. mnk.pl
  5. miniaturyhistoryczne.blogspot.com
  6. https://pl.wikipedia.org

Напишіть відгук