Львівська аптека-музей, або 12 цікавих фактів з аптечної справи

0
1118
Львівська аптека-музей, або 12 цікавих фактів з аптечної справи

Ще в 1735 році військовим фармацевтом Наторпом була відкрита аптека, що є тепер однією з найдавніших у Львові. Фармацевтичної промисловості не існувало, тому в таких закладах готувалися екстракти, настойки, еліксири, мазі, лікувальні вина. Аптека «Під чорним орлом» на протязі років змінювала власників, в свій час забезпечувала жителів та військовий гарнізон усім необхідним.

1. Заходячи в аптеку-музей, відразу на полицях можна помітити кольорову гаму різноманітних скляночок. В кольорових пляшечках, флаконах, підписаних латинською мовою, колись зберігалися ліки. Спершу посуд для ліків вироблявся з безбарвного чистого скла, згодом в аптеках почали з’являтися жовті, зелені, фіолетові, бурі колекції. З 1827 року посуд з кольорового скла набув функціонального призначення. Це відбулося після того, як львівський аптекар Теодор Торосевич довів, що червоне і жовте скло оберігає чутливі до світла препарати від хімічного розпаду. І навпаки голубе, фіолетове, зелене скло – прискорюють такий розпад. Яскраво-червоні пляшечки нагадують про посуд, виготовлений з рубінового скла, технологія варіння якого передбачає домішування солей золота.

2. Власники аптек мріяли про багатство і славу. Приміщення вони обставляли декоративними меблями, художньо розписували стіни і стелю, оформляли віконні вітражі. Інтер’єр торгового залу аптеки-музею прикрашений поліхромними розписами, що виконані на початку XIX ст. віденськими майстрами під керівництвом художника Штааля. Елементи всього існуючого, а саме вогонь, земля, повітря, вода змальовані тут .

3. Робота аптекарів була трудомісткою і втомливою. Для виготовлення ліків здебільшого використовувалося масивне аптечне обладнання. Тому до початку XX ст. аптекарями працювали лише чоловіки. Ручними траворізками подрібнювалися лікарські рослини, дисковими млинами розмелювалися корені, кора плодів. Для вичавлювання з рослин соку застосовувалися металеві або дерев’яні преси.

4. У другій половині XIXст було введено спеціальні правила аптечних написів. Наприклад, на посуді для отруйних речовин відповідний надпис робився білою фарбою на чорному фоні, для речовин, що легко займаються, – червоною на білому, для інших препаратів – чорною на білому фоні. На фото посуд, в я кому зберігався теріак – універсальна протиотрута. За легендою вперше її використовував цар Понтійського царства Мітрідат. Такий теріак складався з 54-ьох інгредієнтів, основними складовими його були опій та зміїне м’ясо. Суміш мала витримуватися в кам’яному посуді кілька місяців.

Посуд в аптеці, в якому зберігався теріак (фото Тетяна Жернова, 2016р)
Посуд в аптеці, в якому зберігався теріак (фото Тетяна Жернова, 2016р)

 

5. Важливими в роботі аптекарів були ваги. Без них важко уявити працю по виготовленню ліків, використовувалися вони з давніх-давен. Найстаріші ваги виготовлялись наступним чином: до залізного коромисла підвішували на ланцюжках плоскі або круглі шальки. У XVIII-XIXст на зміну їм прийшли ваги зразку Мора і Беранже. Вони виділялися не лише високою технічною досконалістю, а й багатим декоративним оздобленням. Вже з XXст при виготовленні ваг основний акцент був на їхньому функціональному призначенні. Зараз оригінальні ваги в музеї є цінними експонатами.

 6. На поличках «Під чорним орлом» відвідувачі можуть побачити пляшечки з назвами «героїн», «кокаїн», «морфій». Колись ці наркотики були у відкритому доступі і вважалися ліками, використовувалися як ефективні анестетики. В своїй лікарській практиці, зокрема Зигмунд Фрейд, застосовував кокаїн для лікування нервово-психічних розладів. Лише з 1914 року офіційно героїн, кокаїн та морфій стали забороненими.

Пляшечки в аптеці (фото Тетяна Жернова, 2016р)
Пляшечки в аптеці (фото Тетяна Жернова, 2016р)

 

7. Кажуть, що немає в світі рослини, про яку було б складено стільки легенд і написано стільки книжок. Колись вважалося, що ця рослина всесильна і лікує від усіх хвороб. За формою корінь жень-шень схожий до кореня моркви і трохи нагадує людську фігуру, звідти і назва «жень-шень» (в перекладі з китайської «людина-корінь»). В аптеці-музеї, зокрема, зберігаються зразки китайського і корейського коренів цієї рослини.

Старовинні зразки жень-шеню в аптеці (фото Тетяна Жернова, 2016р)
Старовинні зразки жень-шеню в аптеці (фото Тетяна Жернова, 2016р)

 

8. Багато місця в музеї-аптеці відведено історії фармації від найдавніших часів. Йдеться про розвиток її в Єгипті, Греції, Римі, державах Близького Сходу, Західної Європи. Пригадуються відомі алхіміки, лікарі. Про історію фармації у Львові згадується, що початки її сягають XIIIст, коли дружина князя Лева Даниловича Констанція заснувала при монастирі домініканців лікарню і аптеку.

9. Відомо, що деякі уявлення алхіміків будувалися на астрології. Вони вірили, що магія, чари і заклинання в поєднанні з фільтрацією, розжарюванням, сублімацією дадуть їм еліксир життя. Незважаючи на це, алхіміки багато зробили для розвитку науки. В музеї-аптеці інтер’єр середньовічної алхімічної лабораторії відтворили за старовинними картинами і гравюрами. Окремо треба сказати про вхідні двері, пофарбовані олійною фарбою. Після фрагментарних розчисток на всій поверхні дверей було виявлено розпис, що імітує інтарсію цінними породами деревини. Так двері є унікальним реліктом такого роду, знайдені у Львові.

10. Максимально уявити собі як виглядали інтер’єри початку XVIIIст можна за допомогою старих готичних аптечних підвалів. Підвали колись використовували як підсобні приміщення для зберігання медикаментів, а також тут переважно виготовляли мазі, воскові і парафінові свічки для освітлення приміщень.

11. Один з залів аптеки-музею нагадує погріб. У таких погребах в великих дубових бочках зберігалися натуральні вина – вітчизняні і зарубіжні, зокрема моравське, французьке, мускатне. На їх основі готувалися лікувальні вина. Такі вина призначалися пацієнтам при захворюванні шлунково-кишкового тракту, при недокрів’ї, для покращення апетиту і зміцнення організму. В аптечних підвалах також практикувалася дегустація вин. Перед обідом багаті міщани приходили пригощатися вином та медовими пряниками, наготовленими спеціально для них.

Пивниці з бочками з-під вин в аптеці (фото Тетяна Жернова, 2016р)
Пивниці з бочками з-під вин в аптеці (фото Тетяна Жернова, 2016р)

12. На сьогодні аптека-музей продовжує виготовляти так зване залізне вино (сахарат заліза), що пропонується туристам та гостям міста.

Аптека-музей у Львові (фото Тетяна Жернова, 2016р)
Аптека-музей у Львові (фото Тетяна Жернова, 2016р)

Аптека «Під чорним орлом» – це унікальне поєднання діючої аптеки та музею, експозиція якого представлена більше ніж трьома тисячами експонатів.

Тетяна ЖЕРНОВА

Джерело:

Л. Т. Ходосевич, З. М. Паньків. Аптека-музей у Львові – Львів. «Каменяр», 1989р

Напишіть відгук