Львів, якого не повернеш. Вілла Адамських

2476
Львів, якого не повернеш. Вілла Адамських

Дивовижною є швидкість, з якою, подекуди, перевтілюються окремі куточки Львова сьогодні. Але ж варто зазначити – тенденція, що сьогодні набула колосального масштабу, була народжена більше ста років тому… Значний приріст населення на межі XIX-XX століть, розгалуження міської інфраструктури, поступ прогресу загалом змушували магістрат творити “нове” місто…

Прокладення та забудова нових вулиць, близьких до сучасного центру – результат нових рішень. Разом з тим величезний мінус – втрата первісної забудови; Львів початку та середини XIX ст., вже тоді, починає ставати історією…

На розі нин. вул. Листопадоваго Чину-Б. Лепкого - вілла Адамських, фото другої третини XIX ст.
На розі нин. вул. Листопадоваго Чину-Б. Лепкого – вілла Адамських, фото другої третини XIX ст.

Вілла родини Адамських, неіснуюча понад сто років, один з образів тогочасного Львова. Була розташована за адресою вул.Міцкевича, 10 (тепер – вул.Листопадового Чину). Типова для Львова кінця XIX- поч. XX ст., саме в часи забудови новопрокладених вулиць.

Родина Адамських – відомі та заслужені громадяни Львова. Францшек Адамський (1794-1870), голова родини, купець,воював у наполеонівському війську, кавалер ордену Віртуті Мілітарі. Після повернення з війни був власником кількох кам’яниць, підприємцем, відомим громадським діячем – директором Закладу убогих, управителем Галицької ощадної каси, фінансовим експертом та радником магістрату Львова.

Будинок за проектом арх. Мюнніха на місці давньої вілли Адамських. Фото 2015 року
Будинок за проектом арх. Мюнніха на місці давньої вілли Адамських. Фото 2015 року

Наприкінці позаминулого століття вілла та прилеглі земельні ділянки переходять у власність Еміля Браєра. Сілезець Йозеф Браєр, перший з представників родини, оселяється у Львові 1826 року. Банкір, землевласник, засновник транспортного підприємства, президент Львівської торгово-промислової плати, та ії представник у Галицькому сеймі та Австрійському парламенті… Історія родини Браєрів є однією з багатьох ілюстрацій піднесення Львова та Галичини у складі Австрійської, згодом Австро-Угорської монархії.

Еміль Браєр (1838-1913),1885 року, своїм коштом, на на своїх родинних землях, проклав, розпарцелював та забудував вулицю Браєрівську (тепер – вул.Б.Лепкого). Вулиця з’єднувала Городоцьку та вул.Міцкевича (тепер – вул.Листопадового Чину).

Тадеуш Вацлав Мюнніх (1861-1900) - львівський архітектор, автор перебудови вілли Адамських
Тадеуш Вацлав Мюнніх (1861-1900) – львівський архітектор, автор перебудови вілли Адамських

Новостворена вулиця Браєрівська, перед поч. XX ст. була однією з найпрестижніших у Львові. Ціна на нерухомість зростали щомісяця. Саме в ті часи Браєри прийняли рішення перебудувати давній маєток Адамських.

Фрагмент камяниці Браєрів на місці давньої вілли Адамських, нин вул. Б.Лепкого. Фото 2015 року
Фрагмент камяниці Браєрів на місці давньої вілли Адамських, нин вул. Б.Лепкого. Фото 2015 року

1897-1898 рр. на його місці, за адресою, вул. Браєрівська, 20 (тепер – вул.Лепкого) за проектом архітекторів Тадеуша Вацлава Мюнніха та Станіслава Хлонєвського, за участю скульптора Плішевського, спорудили триповерхову кам’яницю для нового власника – лікаря Владислава Татарчука (на фасаді збереглася монограма власника – “WT”).

Кам’яницю споруджено у стилі т.з. “мальовничого” історизму – піттореск. На фоні вохристої цегляної кладки третього поверху виділяється наріжний еркер з балконом, увінчаний невеличкою вежею з альтанкою та цибулеподібною банею зі шпилем. А над брамою можна побачити голівку янгола з крилами…

Данина моді і впровадження нових архітектурних стилві, практичність, гармонійність забудови – своєрідний канон тогочасної забудови Львова, головним результатом якої є те, що один шедевр архітектури замінював інший.

Використані джерела :

http://ena.lp.edu.ua/ , Зниклий Львів , http://uk.wikipedia.org/

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.