Львів ХІХ століття на 10 фотографіях Юзефа Едера

0
1726

Непересічним метром львівської фотографії був Юзеф Едер. Від 1861 по 1888 роки Едер був власнико фотоательє у готелі “Англійський”, який знаходився на нинішньому проспекті Свободи. До 1865 року його кампаньйоном по роботі у Львові, пізніше у Станіславові (теперішньому Івано-Франківську) та Яссах був Бернард Бранд. Пропонуємо вам поглянути на Львів ХІХ століття у 10 фотозамальовках цього майстра.

Загальний вид львівського середмістя з гори Вроновських. Фото Юзефа Едера
Загальний вид львівського середмістя з гори Вроновських. Фото Юзефа Едера

Загальний вид львівського середмістя з гори Вроновських. Гора Вроновських (сучасна територія «Цитаделі» на якій розміщено фондосховище бібліотеки імені В. Стефаника) була одним з найулюбленіших місць для зйомок львівських фотографів. Назва походить від імені власника (від 1791) садиби під горою. Фото зроблене орієнтовно між 1860 та 1870.

Замкова гора. Фото Юзефа Едера
Замкова гора. Фото Юзефа Едера

Замкова гора. Фото між 1860-х. На фотографії видно сліди вирівнювання 1835-1839, коли рельєф гори було вирівняно. Оскільки копець Люблінської унії ще не насипано, фотографію зроблено до 1869.

Площа Фердінанда. Фото Юзефа Едера
Площа Фердінанда. Фото Юзефа Едера

Площа Фердінанда у 1860-1870-х роках (сучасна площа А. Міцкевича). Після знесення австрійцями міських мурів стало можливим формування архітектурного ансамблю площі. Видно засклепіння полтви здійснене у 1839-1841 роках. Площа отримала свою назву у 1843 на честь тогочасного губернатора Галичини Фердінанда Д’Есте. У 1871 отримала назву Марійської. У 1848 році, під час революції в Австрійській імперії («Весна Народів»), тут проходили демонстрації львівських студентів. А вже у 1851 році саме тут проходила зустріч городянами австрійського імператора Франца Йосифа I, на честь якого була встановлена арка. У 1856 була здійснена спроба проводити на площі ярмарки.

Народний дім. Фото Юзефа Едера
Народний дім. Фото Юзефа Едера

Народний дім у 1860-1870-х. Будівля збудована у 1857, після революційних подій 1848, коли монастир тринітаріїв, який стояв на цьомц місці був зруйнований, територію передали українській громаді, яка ініціювала будівництво цієї споруди за проектом В. Шмідта і С. Гавришкевича. Сьогодні тут містяться будинок офіцерів та Кінопалац.

Площа Бернардинська. Фото Юзефа Едера
Площа Бернардинська. Фото Юзефа Едера

Площа Бернардинська (сучасна Соборна) з боку вулиці Панської (сучасна Івана Франка). 1860-70-ті рр. У 60-х роках XIX ст. площу впорядкували. Міська адміністрація виділила фірмі «Енд і Горн» місце під забудову ринку (сучасний Галицький ринок), який відкрили в 1876 році.

Темпль. Фото Юзефа Едера
Темпль. Фото Юзефа Едера

Синагога поступовців («Темпль», «Гейхал га-неорім»), 1863. Синагогу було збудовано 1843-1846 на території сучасної площі Старий Ринок. Ймовірно автором проекту був І. Левицький, а взірцем був віденський Темпель. Під час Другої Світової війни знищена у 1942 р.

Палац Сапєг. Фото Юзефа Едера
Палац Сапєг. Фото Юзефа Едера

Палац Сапєг. 1870. Необарокова будівля на сучасній вулиці Коперника, 40, збудована у 1867 за проектом Адольфа Куна для Леона Сапєги.

Вулиця Святої Анни. Фото Юзефа Едера
Вулиця Святої Анни. Фото Юзефа Едера

Вулиця Святої Анни (сьогоднішня Городоцька).1860-70-ті роки. Від 1871- Казимирівська.

Палац губернатора. Фото Юзефа Едера
Палац губернатора. Фото Юзефа Едера

 Палац губернатора. 1860-1870-ті. Сучасна вулиця В. Винниченка. Резиденці збудована у 1821. Окрім нього на фотографії також помітно палац графів Холоневських (на першому плані).

Палац Голуховських. Фото Юзефа Едера
Палац Голуховських. Фото Юзефа Едера

Палац Голуховських (сучасна вулиця Листопадового Чину). Фото кінця 1860-х-1870-х рр. Споруджений у 1865 за проектом Карла Оманна. Тепер в колишньому палаці Голуховських міститься діагностичний центр лікарні Львівської залізниці.

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела

  1. Котлобулатова І. Львів на фотографії. – Львів, 2006.
  2. Józef Eder. Юзеф Едер (Режим доступу: https://www.facebook.com/media/set/?set=a.831863756855097.1073741838.830651376976335&type=3)

Напишіть відгук