Луцький з’їзд монархів: Барбара Циллі, імператриця Священної Римської імперії

0
147
Колаж Олександра Котиса
Колаж Олександра Котиса

Помітною сторінкою в історії дипломатії Європи, яка пов’язана з Волинню, є з’їзд монархів у 1429 році, який відбувся в Луцьку. Його значення для історії нашого регіону беззаперечне. Хоча б тим фактом, скільки поважних гостей завітали до міста.

До 590-річчя проведення Луцького з’їзду започатковуємо рубрику, присвячену гостям. Про життя і політику, кохання і зради, біографічні сторінки і випадкові події, які вплинули на тогочасне життя і привели цих людей до Луцька.

Останній з’їзд європейських монархів відбувся у травні 1910 року. Вони з’їхалися до Лондона на похорони британського короля Едуарда VII. Всі європейські монархи на цьому зібранні були пов’язані родинними узами. Ніхто з них не підозрював, що це буде останнє настільки численне зібрання європейських правителів-родичів.

Фактично, це був кінець епохи старого світу, світу імперій і королівств. Через чотири роки, в 1914 розпочалась Перша світова війна. Вона знищила чотири великі імперії і чотири старовинні монархічні династії: австрійських Габсбургів, російських Романових, німецьких Гогенцоллернів і турецьких Османів…

Серед гостей луцького з’їзду переважали чоловіки, проте були й відомі жінки-правительки.

Разом зі своїм чоловіком королем римським, чеським, угорським Сигізмундом I Люксембургом, який в майбутньому став імператором Священної Римської імперії, до Луцька завітала його дружина Барбара Циллі. Це була дуже цікава непересічна особистість, обділена увагою сучасних дослідників.

Барбара Циллі, мініатюра з манускрипта «Bellifortis», XV ст.
Барбара Циллі, мініатюра з манускрипта «Bellifortis», XV ст.

Барбара була молодшою донькою графа Германа II і його дружини Анни Шаунберг. Точний рік народження її не відомий, в різних джерелах вказується період із 1390 до 1395.

Про те, що вона повинна буде стати дружиною монарха Угорщини, Барбара довідалась ще в юному віці. Сигізмунд був королем Угорщини з 1387 року, пізніше став Римським королем в 1411 році, правителем Богемії – 1419 році. Імператором Священної Римської імперії він стає офіційно в 1433 році, тобто через чотири роки після Луцького з’їзду монархів. Про нього ми розповімо в наступних публікаціях.

Між Сигізмундом та Барбарою була типова для того часу різниця у віці, яка ні для кого не була дивиною. Подружжя розділяло всього якихось двадцять років. Відомо, що шлюбна церемонія відбулась в 1405 році, тобто нареченій було десь близько 10-15 років.

Шлюб Барбари був відображенням стратегічних інтересів її батька, який хотів зміцнити свої позиції.

Барбара Циллі була вигідною партією для майбутнього правителя Римської Імперії. Окрім молодості, воно мала кілька явних козирів, перед якими не міг встояти не лише будь-який чоловік, а й європейський монарх – це краса й освіта. Наречена вільно володіла латинською, німецькою, угорською, чеською, польською та хорватською мовами. Можливо, саме тому її чоловік взяв із собою до Луцька.

Дружина могла йому допомогти в міжнародній дипломатії та переговорах з іншими правителями. Окрім мов, Барбара цікавилась політикою, економікою та алхімією, яка була тоді на піку популярності (три основні функції алхімії: знайти спосіб отримати золото з простих металів, досягти безсмертя, знайти щастя).

Через рік після весілля у пари народилася єдина дочка Єлизавета (в майбутньому Єлизавета Люксембурзька, королева Угорщини і Чехії, ерцгерцогиня Австрійська).

Символ ордену Дракона, 1483 р. Germanisches Nationalmuseum
Символ ордену Дракона, 1483 р. Germanisches Nationalmuseum

У 1433 році Барбара отримала титул правительки – імператриці Священної Римської імперії, до того вона була королевою Угорщини, а в листопаді 1414 року в Аахені була коронована як Римська королева.

Це були буремні роки завойовницьких воєн, військових походів, тому велику частину сімейного життя подружжя прожило окремо. Поки «коханий Сигізмунд» був зайнятий завоюванням нових земель, дружина вміло виконувала функції регента Угорщини.

Жінка була переконаною атеїсткою і категорично забороняла свої фрейлінам молитися. Якщо когось заставала за молитвою, жорстко карала.

Саме Барбара Циллі стояла біля витоків ордену Дракона. Спочатку до складу ордену, окрім Сигізмунда І та Барбари, згідно зі статутом, увійшло 22 лицаря, пізніше список був розширений. Зокрема Барбара посприяла прийому свого батька Германа II і брата Фрідріха II в лицарський орден Дракона. Ціллю ордену було перш за все об’єднання лицарства, союзу з сусідніми королями та боротьби «з ворогами християнства» та для боротьби з Османською імперією. Серед найвідоміших рицарів ордену – правитель князівства Валахії – Влад ІІ Бесараб, батько самого Дракули, який чеканив монети з драконом…

Деякі писемні джерела пишуть про те, що між подружжям не все було так добре, і в 1419 році, навіть відбувається короткотривалий неофіційний розрив відносин. Причина банальна – взаємні зради обох. Все ж так напевно різниця в віці зробила свою справу. Сучасники навіть заявляли, що Барбара має цілий «гарем» коханців. Але скоріше всього багатьом не подобалось честолюбство і амбіції дружини Сигізмунда, і можливо, її вплив на чоловіка. Ймовірною причиною конфліктів могла бути відсутність сина-спадкоємця чоловічої статі, якого Барбара так і не народила Сигізмунду.

2 євро, Словенія (600 років коронації Барбари Циллі). Художник: Компанія «Studiobotas». Дата випуску: 17.11.2014 р. Germanisches Nationalmuseum
2 євро, Словенія (600 років коронації Барбари Циллі). Художник: Компанія «Studiobotas». Дата випуску: 17.11.2014 р. Germanisches Nationalmuseum

Не дивлячись на розлади в відносинах, це не завадило Барбарі отримувати усі свої численні титули. Останній раз це відбулось 11 лютого 1437 року, коли вона стала королевою Богемії.

Проте плітки придворних імператора Сигізмунда І зробили свою чорну справу. Через кілька днів після коронації вона була ув’язнена в братиславську тюрму. Але доля розпорядилась по-іншому. 9 грудня 1437 року помирає імператор. Барбару звільняють і видворяють за межі Угорщини.

Барбара спочатку переїздить до Польщі, а потім в своє останнє «пристанище» Мельник, що на території Богемії. Свої останні роки вона активно займалась алхімією і окультизмом. Проте знання не врятували її й не подарували вічного життя. Барбара банально померла від чуми. Була похована в іменній гробниці у Празі.

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО

Джерело: http://www.hroniky.com/

Напишіть відгук