5 найвідоміших веж Львова, зображених на логотипі міста

0
2273
Логотип Львова як показник багатокультурності міста

Логотип Львова – офіційно затверджений як знак для товарів та послуг м. Львова. Автором логотипу є Юрій Крукевич, котрий почерпнув ідею з панорами Гогенберга. На логотипі зображено п’ять найбільш відомих веж Львова, які в сукупності символізують різнобарвний розвиток міста протягом століть. Внизу під малюнком присутній надпис: Львів відкритий для світу, як гасло туристичного Львова.

Дзвіниця Вірменської церкви (на емблемі виділено зеленим кольором).

Вірменський кафедральний собор, що знаходиться у Львові – пам’ятка архітектури національного значення, входить до Світової спадщини ЮНЕСКО. На емблемі зображена вежа-дзвіниця, яка є складовою частиною ансамблю Вірменського собору. Перше будівництво вежі відбулося у 1571 р. (архітектор Петро Красовський), у 1778 р. відбулася перебудова.

Архітектурні особливості дзвіниці: триярусна, прямокутна в плані, мурована з каменю. Закінчується вежа видовженим куполом та чотирма вежечками по кутах. Вікна мають півкруглі завершення.

На логотипі символізує вірменську діаспору Львова.

Сучасне фото. Дзвіниця Вірменської церкви. Автор – Ілья Лєвін
Сучасне фото. Дзвіниця Вірменської церкви. Автор – Ілья Лєвін

Вежа Корнякта. (на емблемі виділено червоним кольором).

Ансамбль Львівської Успенської церкви містить в собі такий важливий елемент як вежа. Збудована у 1578 р. і названа на честь відомого мецената Констянтина Корнякта, вежа славилася своєю висотою і фактично була найвищою спорудою Львова. Додав цікавості цій споруді ще й дзвін “Кирило” діаметром у 2 метри, який повісили ще до завершення будівництва вежі. Попри декілька сильних пожеж у Львові (1616 р., 1779 р.), вежа Корнякта ще й досі продовжує вражати своєю красою.

Архітектура: чотириярусна, прямокутна в плані, збудовна з каменю. Завершення вежі представлене видовженим куполом, на якому установлено хрест. Вікна мають півкруглі завершення.

На логотипі символізує український Львів та православну церкву.

 

Вежа Корнякта, верхні приміщення якої слугували за в'язницю для членів Успенського братства
Вежа Корнякта

Львівська Ратуша. (на емблемі виділено помаранчевим кольором).

Найперша згадка про ратушу, яку ми вже ніколи не побачимо, містилася у хроніці Зиморовича і датувалася 1381 р., коли згоріла під час великої пожежі у Львові. Споруда, яка існує зараз спроектована Йосифом Марклем та Францом Трешером і збудована у             1827-1835 рр. Нова споруда, проте, не вразила сучасників і, навіть, обурила: “…величезний та бридкий чотирикутник з вежею у вигляді комина”. Деяку пошкодженість, щойно збудована ратуша, отримала під час повстання у 1848 р., через що реставрована у 1851 р. У такому вигляді будинок ратуші зберігся дотепер.

Архітектура: пам’ятка національного значення, що належить до світової спадщини ЮНЕСКО. Прямокутна в плані, двоярусна. На верхній частині встановлений механічний годинник.

На логотипі символізує єдність міста, давні традиції та історію.

Сучасне фото. Львівська ратуша. Джерело: www.lvivcenter.org
Сучасне фото. Львівська ратуша. Джерело: www.lvivcenter.org

Вежа Латинської катедри. (на емблемі виділено синім кольором).

Латинський катедральний костел – унікальна пам’ятка (хоча б тим, що будувалася набагато довше, ніж триває людське життя, тому жоден майстер-будівничий не дочекався плодів своєї праці у завершеному вигляд), в якій присутня сукупність архітектурних стилів: готика, ренесанс, бароко. З лівого боку головного фасаду височить вежа-дзвінниця заввишки 64 м. Хоча, за первісним проектом у собору повинно було бути дві вежі – одну завершили наприкінці ХІV ст., інша так і залишилася незакінченою через брак коштів.

На логотипі символізує польський Львів, католицьку церкву.

Сучасне фото. Вежа Латинської катедри. Джерело: Україна інкогніта.
Сучасне фото. Вежа Латинської катедри. Джерело: Україна інкогніта.

Дзвіниця монастиря Бернардинів (на емблемі виділено фіолетовим кольором).

Раніше на пл. Соборній, знаходився архітектурний ансамбль типу захисного муру, який містив в собі монастир, храм та дзвіницю. В центрі муру спорудили високу дзвіницю, яка б мала сповіщати про загрозу місту. Сьогодні дзвіниця, як і будівля колишнього центру римо-католицького ордену бернардинів належить греко-католицькій громаді (церква св. Андрія).

Архітектура: будівля збудована з цегли, двох’ярусна, накрита чотирьохсхилим дахом, під яким вмонтовано механічний годинник. Спостерігається простота обробки.

На логотипі символізує спадковість міських традицій.

Сучасне фото. Дзвіниця вежі Бернардинського монастиря. Джерело: Україна інкогніта.
Сучасне фото. Дзвіниця вежі Бернардинського монастиря. Джерело: Україна інкогніта.

Наталія ДАНИЛІВ

Список використаних джерел:

  1. Львівська ратуша. [Електронний ресурс] / Мистецька сторінка // Режим доступу: http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=927
  2. Львів. Латинська катедра. [Електронний ресурс] / Україна інкогніта // Режим доступу: http://ukrainaincognita.com/lvivska-oblast/lviv/lviv-latynska-katedra
  3. Монастир Бернардинів. [Електронний ресурс] / Україна інкогніта // Режим доступу: http://ukrainaincognita.com/orden-bernardyntsiv/monastyr-bernardyntsiv
  4. Вежа Корнякта. [Електронний ресурс] / Zabytki // Режим доступу: http://zabytki.in.ua/uk/1079/vezha-kornyakta
  5. Вірменський катедральний собор. [Електронний ресурс] / Lviv.travel // Режим доступу: http://lviv.travel/ua/trash/historicalplaces/~1486/virmenskij-katedralnij-sobor

Напишіть відгук