LITTERA SCRIPTA MANET – «Написане залишається»

LITTERA SCRIPTA MANET – «Написане залишається»

П’ятого грудня 2016 року Науково-технічна бібліотека Національного університету «Львівська політехніка» ( вулиця Професорська, 1) запросила відвідувачів на відкриття виставки рідкісної і цінної книги «LITTERIS ET ARTIBUS  – Науками і мистецтвом».

Експозиція виставки «LITTERIS ET ARTIBUS – Науками і мистецтвом» перед відкриттям.
Експозиція виставки «LITTERIS ET ARTIBUS – Науками і мистецтвом» перед відкриттям.

Ідея виставки – представити існуючі джерела, які відображають багатогранну діяльність Львівської політехніки; пригадати відомі імена; представити багатонаціональний склад діячів науки, які створювали імідж навчального закладу; відзначити осіб, якими пишалася Політехніка у міжвоєнне двадцятиріччя, показати те, що у попередніх експозиціях демонструвалося лише фрагментарно. Безперечно, віднайти у книгозбірні щось нове (демонструються – дисертаційні роботи політехніків поч. ХХ ст.). Хронологічні рамки обмежено австрійським і польським періодами функціонування навчального закладу.

Найважчим завданням було вибрати найцікавіші експонати – книги, і підкреслити те, найважливіше, що характеризувало діяльність Львівської політехніки упродовж майже двох століть. Скромний і непривабливий вигляд деяких книг не применшує цінності видань, оскільки частина з них є безцінними з точки зору вагомості інформації, яка міститься на їх сторінках.

Назва виставки, і одночасно девіз Львівської політехніки  написані латинкою і символізують, дух епохи початку ХІХ ст. – періоду промислової революції, коли інженерна справа була мистецтвом. При оформленні виставки ми використали крилаті фрази та сентенції латинською мовою, які  відображають тематичні напрями і метафорично розкривають зміст назв розділів, а також намагалися привернути увагу до осіб, праці яких представлені  на виставці  за допомогою фотопортретів.

 Виставку відкрито. Перші відвідувачі.
Виставку відкрито. Перші відвідувачі.

У розділі «AB INITIOВід початків» відвідувачі мають змогу простежити розвиток математичної наукової думки на прикладі прижиттєвих видань XVII – початку ХІХ ст.

Другий розділ «SUB SPECIE AETERNITATIS –  З погляду вічності» знайомить з друкованою історіографією університету: офіційними, ювілейними та періодичними виданнями.  Перед нами постають  документальні джерела Технічної академії та Цісарсько-Королівської Політехнічної школи, ювілейні  видання Авіаційної спілки студентів,  Пам’ятна книга Товариства Братньої допомоги,  журнали  «Kwartalnik Techniczny», «Życie Techniczne» і, безперечно «Сzasopismo Techniczne» – скарбниця знань про розвиток технічної думки Галичини, друкований орган Політехнічного товариства у Львові, редакторами якого переважно були професори Львівської політехніки.

Оглянути друковану спадщину багатонаціональної плеяди політехніків можна у розділі «MAGNUM OPUS – Головний твір». Перед нами постають  відомі наукові праці видатних постатей: Бруно Абданка Абакановича – інженера, математика, популяризатора науки, колекціонера, мецената, який мав татарські коріння; творця «закопанського» архітектурного стилю, угорця Едгара Ковача.

У цій частині експозиції демонструється праця українця, який  прославив Львівську політехніку − Євстахія Волощака, дослідника рослинного світу Карпат.

У розділі показано постать викладача, українця – Богдана Мариняка, який відіграв вагому роль у підготовці декількох поколінь політехніків. Він  всю свою енергію спрямовував на навчальний процес, викладав протягом 36 років конструювання машин, але його праці не збереглися у бібліотеці. Ми намагалися привернути увагу до його життєвого шляху, описаного у некролозі.

На виставку відібрано публікації з журналу «Сzasopismo Techniczne»: огляд історії архітектури Юліана Захарієвича (вірменина за походженням)  і конкурсний проект  Промислового музею Леонарда Марконі (який, до речі,  мав італійські корені).

У Львівській політехніці міжвоєнного двадцятиліття пишалися, що її два представника увійшли до історії політикуму  Польщі.  Президентом, протягом 1926−1939 рр. був учений-хімік Ігнацій Мосціцький, а Прем’єр-міністром 5 каденцій (1926−1930 рр.) – математик Казимир Бартель. На виставці  експонується стаття про наукові досягнення І. Мосціцького, а найвідоміша праця К. Бартеля «Перспектива у живописі» представлена у частині, присвяченій навчальній літературі.

У наступних розділах виставки ми маємо змогу оглянути праці: німця, архітектора – Густава Бізанца; чехів, геодезистів – Вацлава Ласки і Домініка Зброжека; інженера-будівельника – Максиміліана Тульє (француза за походженням), корінного львів’янина  з австрійської родини Вільгельма Мозера, фахівця машинобудування і залізничного транспорту; українців:  геолога – Юліана Медвецького, архітектора–  Івана Левинського та Романа Залозецького, фахівця хімічної технології.

Найбільше зацікавлення викликає розділ «NON NOBIS SOLUM − Не тільки для себе», у якому представлено феномен літографованих конспектів лекцій − колекцію навчальної літератури другої половини ХІХ ст.

Найбільше зацікавлення викликає розділ «NON NOBIS SOLUM − Не тільки для себе»
Найбільше зацікавлення викликає розділ «NON NOBIS SOLUM − Не тільки для себе»

Велике історичне значення  у становленні і розвитку навчальної та наукової літератури має зміст конспектів лекцій з різних галузей науки і техніки. Знайомимося з першим, найстарішим у нашому фонді літографованим виданням 1871 р. Це записані Плацидом Дзівіньскім (в майбутньому відомим ученим-політехніком) лекції з геодезії  Домініка Зброжека німецько мовою. Про якість підготовки літографованих  курсів свідчить наявність декількох перевидань, наприклад  лекцій з «Будівництва» Густава Бізанца, написаних студентами, майбутніми викладачами і ученими Політехніки: Тадеушем Обмінським, Артуром Кюнелем та ін. Видавцями  конспектів лекцій виступали як окремі студенти-автори, упорядники конспектів, так і громадські організації Політехніки. Загалом, у виданнях привертає увагу велика кількість ілюстративного матеріалу, адже практично кожен конспект містив зразки прикладів, таблиці, діаграми, креслення, широко використовувалися елементи художнього оформлення видання. Наприклад, рисунки на титульній сторінці, кінцівки розділів, або всієї книги, буквиці.

Продовженням теми навчальної літератури є розділ «MENS AGITAT MOLEM − Думка − рушійна сила». У ньому, на прикладі підручників, виданих традиційним типографським способом, продемонстровано особливості розвитку інженерної освіти. Один з експонатів – підручник «Мінералогія» Юліана Медвецького (літографовану версію якого ми мали змогу оглянути на попередньому стенді). Цікавим, найстарішим з представлених на виставці польськомовних видань − є підручник «Математика» (1864 р.) Лаврентія Жмурка. Уваги заслуговує «Інженерний підручник» з будівництва у 3 томах (семи частинах) за редакцією Стефана Брили − колективна праця великого грона авторів, при чому, окремі розділи написані інженерами-практиками.

Багатолітнім викладачем  Львівської політехніки був Максиміліан Тульє. На виставці є його підручник з теорії мостів, виданий у серії «Політехнічна бібліотека», як і інше видання цієї ж серії – підручник з механічної технології Юліана Биковського.

Наступним експонатом у цьому розділі є офіційне видання «Program  С. К. Szkoły Politechnicznej we Lwowie», на сторінках якого знаходимо інформацію, що протягом майже десяти років  на посаді приват-доцента викладав історію винаходів і торгівельну географію український історик  Ісидор Шараневич.

Ми знаємо Івана Левинського як великого будівничого Львова, а у цьому розділі представлена його вступна лекція, прочитана 14 листопада 1901 року на відкритті навчального року. Керівник кафедри ужиткового будівництва І. Левинський підкреслював важливість напрямків, які розвивала кафедра, висловлював думки з приводу методики викладання інженерних дисциплін.

У наступній частині експозиції «MODUS VIVENDI  – Спосіб життя»  показано особливості  побуту, навчання, організації дозвілля студентської громади Політехніки. У ювілейному випуску журналу «Życie Techniczne» з нагоди відкриття  першого гуртожитку (Першого Дому техніків) серія публікацій-спогадів. У іншому числі – фоторепортаж з будівництва другого гуртожитку, багато світлин, які показують  інтер’єр  житлових кімнат та приміщень.

Стенд «MODUS VIVENDI – Спосіб життя»
Стенд «MODUS VIVENDI – Спосіб життя»

Експозиція  представляє  художню творчість студентів: статтю про роботу Гуртка фотографів, шаржі Авіаційної спілки студентів, альбом новаторських праць студентів-архітекторів, виконаних під керівництвом Вітольда Мінкевича, а  також  низку світлин, які демонструють  музичні захоплення молодих людей.

Безумовно, цікавість викличе частина виставки, присвячена, вперше представленим «знахідкам» книгозбірні  – дисертаційним роботам учених (випускників) Львівської політехніки  другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – «FECI QUOD POTUI, FACIANT MELIORA POTENTES   –  Я зробив все, що міг, хто може, нехай зробить краще». Це нова тема, яка  потребує кропіткої дослідницької праці, роботи з офіційними документами, архівними даними та біографічними джерелами. На сьогоднішній день нами представлено  роботи, видані  у вигляді відбитків з різних наукових періодичних видань, з усіма даними на титульній сторінці, які  підтверджують автентичність факту дисертаційної  праці.

Стенд «FECI QUOD POTUI, FACIANT MELIORA POTENTES – Я зробив все, що міг, хто може, нехай зробить краще».
Стенд «FECI QUOD POTUI, FACIANT MELIORA POTENTES – Я зробив все, що міг, хто може, нехай зробить краще».

Демонструються дисертації 20-30-х років ХХ ст.: Вітольда Ромера, Володимира Ронєвича, Якуба Буяка та ін. Хочемо наголосити, що віднайдено дисертацію першої жінки-хіміка, яка захистилася у Львівській політехніці  у  1934 р.  – Богуслави Єжовської.

Окреме місце посіли роботи: Владислава Зайончковського, Тадеуша Малярського і  Яна Конрада Краузе, які  вдалося  ідентифікувати, як дисертації за допомогою дослідницьких методів.

Переходимо  до останнього розділу «VADE MECUM  – Йди за мною» у якому представлено притаманний середині ХІХ ст., спосіб розширення наукового кругозору, закріплення теоретичних знань, набутих під час навчання – наукові технічні екскурсії, які організовували 2 рази впродовж навчання (після закінчення 4 курсу і перед захистом дипломного проекту).

На сторінках періодичних видань «Kwartalnik Techniczny», «Życie Techniczne» і «Сzasopismo Techniczne» надруковано звіти з технічних наукових екскурсій на різні  промислові об’єкти Європи, здійснені студентами-політехніками під керівництвом викладачів:  у  країни Прибалтики, Швецію, Фінляндію, Німеччину,  регіони Польщі, на гідротехнічну виставку в Ессен, до СРСР на  будівництво Дніпровської гідроелектростанції,  на нафтові родовища Каспійського моря. Частину звітів з найбільш цікавих екскурсій видавали  окремими відбитками. На виставці представлено два таких  приклади, один з них – звіт, підготовлений Віктором Лучківим (в майбутньому українським ректором Таємної політехніки) про поїздку до Трієсту на огляд особливостей будівництва  (акведуків, гребель, тунелів, галерей) і експлуатації залізниць у гірській місцевості.

Розділ доповнюють  декілька видань, як прикладів для розроблення нових тем досліджень: способи наукової комунікації (звіти з конференцій і промислових виставок), подорожі – як хобі або популяризація наукових зацікавлень, написані  і видані у вигляді науково-популярних брошур. Нами представлено огляд конференції у Німеччині (про виступи А. Ейнштейна і  А.Еддінгтона) Едвіна Гаусвальда; науково-популярний нарис про подорож у Гонолулу  професора Політехніки Стефана Брили; есе Яна Саса Зубрицького (про  Криницю і лемківський край).

Отже, повторюючи слова класиків «LITTERA SCRIPTA MANET  «Написане залишається» − наші гості мали змогу долучитися до пізнання друкованої спадщини учених  минулих поколінь.

Виставка триватиме  протягом грудня 2016 р. у читальному залі  Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки (вул. Професорська, 1), тож радо запрошуємо до відвідин.

Рената САМОТІЙ
завідувач науково-методичного відділу НТБ НУ «Львівська політехніка»

Напишіть відгук