Летунство УГА в світлинах і фактах. Частина третя

0
184
Летунство УГА в світлинах і фактах. Частина третя

Сьогодні пропонуємо Вашій увазі третю частину історії галицького летунства у викладі Івана Лемківського (1938 р.)

Відворот УГА

Не довго тривав розцвіт літунства УГА. В половині травня УГА розпочала перший відворот, а дня 18-го травня 1919 року одержала «Перша Летунська Сотня» в Дулібах під Стриєм приказ евакууватися до Станиславова і там очікувати дальших приказів. Тут сотня одержала приказ  від от. Пузи, тодішнього летунського референта при Державнім Секретаріяті Військових Справ, закарпатського українця, вислати 3 літаки через Карпати на південь, на Закарпаття. З незнаної причини всі ці літаки сіли на території Чехословаччини і були інтерновані.

Летунський полк УГА перед відворотом на рейках у Краснім (фото з часопису "Лтопис Червоної Калини", 1938)Летунський полк УГА перед відворотом на рейках у Краснім (фото з часопису "Лтопис Червоної Калини", 1938)
Летунський полк УГА перед відворотом на рейках у Краснім (фото з часопису “Лтопис Червоної Калини”, 1938)

Це була страшна страта для УГА. Потяг з летунським майном і майстернями цеї сотні був обстріляний противником вже при відїзді зі Стрия. Показалися ворожі літаки над ними. При відїзді цього поїзду-транспорту зі Станиславова зробили грабіжники напад на нього – однаковож на дверець впала чваном кіннота УГА і рубаючи грабіжників, звільнила поїзд, який через Хриплин дібрався до Заліщик. Тут розпочалося вигруження летунського майна на сільські вози, які спрямовано на схід.

Настав Чортківський прорив, майно знову заваґоновано і позд спрямовано на північ. Доїхав він до Теребовлі – де летунські сили УГА задержалися на недовший час – до другого відвороту УГА – вже за Збруч.

«Друга Летунська Сотня» в Краснім виїхала також під обстрілом 21 травня 1919 року з Красного до Озірної під Тернополем. Командант тї сотні, а заразом і «Першого Летунського Полку УГА» полк. князь Кануков відлетів на літаку з 2 механіками вперед до Озірної, щоби вишукати відповідне місце під нове летовище своєї сотні. Однак він не долетів до Озірної, бо літак впав і вщент розбився. Згинув полк. князь Кануков з обома механіками. Слідство за причиною цього нещастя виявило саботаж – хтось вкинув відламок  бомби до циліндру мотору літака. Викриття злочинця наступило аж на Україні, коли стрілець Возьний зголосився у сотника Євського, що він, Возьний, бачив на власні очі, як четар-летун Купш, віденський жид, кинув кусень заліза до мотору літака полковника Канукова. Арештувати четаря Купша не вдалося – мабуть Купш пронюхав це, сів на літак та відлетів на північний захід. Негайно за ним пігнався сот. Євський, дігнав Купша коло Теребовлі і після короткого бою зістрілив літак Купша – але чи Купш загинув тоді чи виратувався живим, невідомо до тепер.

Рештки літака «Фарман»-30, на якому розбився Джамбулат Кануков. (Фото з часопису «Літопис Червоної Калини»)
Рештки літака «Фарман»-30, на якому розбився Джамбулат Кануков. (Фото з часопису «Літопис Червоної Калини»)

Після всіх признак, які виявило слідство, Купш був на службі у большевиків, котрим тоді дуже залежало на якнайбільшім ослабленні цілої УГА.

Що не вивезено з Красного – все розбито. Залишилися лише могили ряду летунів на кладовищі.

Всі три полеві летунські сотні, а властиво рештки всіх цих сотень зійшлися в Ґермаківці,де на сільській площі уладжено летовище. Звідси востаннє відлітали літаки по 2-3 рази в день кожний на фронт  УГА. Летунство всіми силами працювали при підготовці нової акції УГА – знаної як «Чортківська офензива».

Ще перед першим відворотом УГА змінено підчиненість обох перших летунських сотень. Друга Летунська Полева Сотня стала своїми літаками обслугувати весь боєвий фронт усіх трьох корпусів УГА, а «Перша Летунська Полева Сотня» стала до диспозиції Начальної Команди УГА, котра потребувала літаків для заграничних летів. Однакож страта трьох, одночасно, літаків інтернованих в Чехословаччині, була дуже тяжким ударом для цеї сотні, бо зісталися ще лише два літаки,котрі потребували направи і ця сотня фактично була вилучена зі служби.

Друга сотня задержалася не в Озірнім, а в Березовиці, відтак транспорт майна виїхав до Теребовлі, й літаки цеї сотні, три вповні боєздатні, відлетіли до Ґерманівки.

Вдатний Чортківський наступ і просунення фронту УГА на північ, причинилися до перенесення летовища до Теребовлі. Тут уладжено летунські майстерні і звідти літаки розпочали енерґійну працю на фронті. Майстерні в дуже короткім часі відремонтували 5 літаків, які одержала негайно перша сотня так, що і вона розпочала свою діяльність на ново. І друга сотня одержала відремонтовані літаки – чотири.

«Ньюпор»-23 зі складу Летунського відділу Галицької армії на летовищі під Кам'янцем-Подільським, серпень 1919 р. (Фото з приватної колекції Я.Тинченка)
«Ньюпор»-23 зі складу Летунського відділу Галицької армії на летовищі під Кам’янцем-Подільським, серпень 1919 р. (Фото з приватної колекції Я.Тинченка https://coollib.com/)

Майстерні і маґазини літунства були в Теребовлі частинно в ваґонах на двірці,частинно в місті. Летовище, через брак відповідної площі в Теребовлі, було віддалене 4 км від міста.

Надійшов другий відворот УГА, вже за Збруч. Обі сотні заваґонували все своє майноі поїзд доїхав до Гусятина, тут все переладовано на сільські вози і перевезено за Збруч. Летоздатні літаки перелетіли – цих літаків було лише три і пару в направі. Решту залишено  знищеними в Галичині.

Вози з майном спрямували, після переправи через Збруч до Камянця Подільського.

Летунство УГА на Наддніпрящині.

Постоєм летунства УГА на Наддніпрянщині стала Шатава, біля Камянця Под., звідки вилетіла летунська сотня полк. Губера до Галичини, на приказ гетьмана Павла Скоропадського.

«Цепелін Штаакен» XIV Р. 69/18 зі складу Летунського відділу Галицької армії на летовищі під Кам'янцем-Подільським, серпень 1919 р. (Фото з приватної колекції Я.Тинченка https://coollib.com/b/167410/read)
«Цепелін Штаакен» XIV Р. 69/18 зі складу Летунського відділу Галицької армії на летовищі під Кам’янцем-Подільським, серпень 1919 р. (Фото з приватної колекції Я.Тинченка https://coollib.com/)

Після привезення летунського майна і 3 летоздатних літаків до Шатави – розпочалася повна реорґанізація літунства УГА. З цею хвилею перестав існувати «Перший Летунський Полк УГА». Майно пересортовано і все злишне залишено в маґазинах в Камянці Под. Чистельний стан старшин і решти персоналу сильно зменшився в часі відвороту з Галичини.

Орґанізацію летунських сотень основно змінено. Вправді осталися дві летунські сотні, але кожна з іншим призначенням. Перша сотня це «Розвідча Полева Летунська Сотня УГА» – з призначенням для летунських розвідчих цілей, – друга «Боєва Полева Летунська Сотня» – мала призначення  для боєвої і бомбометної праці. Відповідне до цих завдань було вивіновання обох сотень.

Летовище, спільне для обох сотень, було в Шатаві.

Незабаром «відпочинок» УГА перемінився в наступ на схід – в напрямі на Золотоверхий Київ. Обі сотні розпочали на ново свою працю, найперше в напрямі перших ударів УГА на червону армію, в сторону Жмеринки – Винниці – і Старокостянтинова.

Особовий склад Летунського відділу Галицької армії поруч з літаками типу «ЛВГ» Ц.5 (на передньому плані) та «ДФВ» Ц.5 (на задньому плані), Шатава, 25 липня 1919 р. Фото з часопису «Літопис Червоної Калини»
Особовий склад Летунського відділу Галицької армії поруч з літаками типу «ЛВГ» Ц.5 (на передньому плані) та «ДФВ» Ц.5 (на задньому плані), Шатава, 25 липня 1919 р. Фото з часопису «Літопис Червоної Калини»

Галицька Армія йшла вперед дуже скорим темпом і віддаль фронту від бази в Шатаві ставала завелика – що приневолило обі сотні до перенесення найперше до Нової Ушиці. Звідти летунство розпочало період своєї дільности найживіший і найславніший на Наддніпрянщині. УГА в тім часі була під Винницею, а залізничні двірці, з численними поїздами-транспортами большевицьких військ і евакуованого большевиками майна в Козятині, Житомирі, Бердичеві, Коростені і Хвастові, стали метою дуже частих налетів літаків УГА. Наслідки не давали на себе довго чекати – була це повна дезорґанізація большевицького залізничного транспорту, що в величезній мірі спричинилося до побід бригад УГА над большевиками.

І в самих боях галицьких бриґад брало летунство участь. Так приміром взяття Коростеня було по мистецьке піддержане галицькими літаками, котрі завчасу збомбардували двірець в Коростені в такій мірі, що большевицькі панцирні потяги стали на двірцях зовсім унерухомлені на довший час. Транспорти большевицьких військ не могли переїзджати через таку важну для них вузлову стацію – Коростень, що в великій мірі приспішило і улекшило бриґадам УГА здобуття Коростеня.

Далі буде…

Напишіть відгук