Латвійський творець обличчя австрійського Львова

0
734

Одним з найбільш яскравих архітекторів австрійського Львова був Фридерик Бауман. Уродженець Курляндії (сучасна Латвія), він більшу частину свого життя присвятив роботі у Галичині і долучився до створення цілого ряду неперевершених архітектурних шедеврів в стилі класицизму. Спробуємо поглянути на життя і діяльність цієї людини, без якої годі уявити собі обличчя сучасного Львова.

Зала замку у Ланьцуті
Зала замку у Ланьцуті

Народився Фридерик між 1765 та 1770 роками у Мітаві у сім’ї Вергілія Баумана, який також був митцем і був причетний до архітектурних робіт у Королівському замку у Варшаві у часи Станіслава Августа. Син пішов стопами батька і вивчав ремесло у Петра Айґнера у Варшаві, а після цього вирушив до Берліна. Наставником у плані різьби для нього став Йоганн Ґрааф. Однією з перших його робіт стало асистування Айґнеру у Пулавах під час будівництва костелу. Після цього, він розпочинає самостійну діяльність.

Працював у Ланьцуті (Польща), разом з сином Антонієм. Львівський період його творчості розпочинається у 1817 р. Фридерик здійснив реставрацію на пл. Ринок Палацу Корнякта. Останній від 1723 року належав родині Жевуських, після того як вона викупила будівлю у Собеських. 1804 року збірку картин та бібліотеку разом з будинком за 377000 золотих ринських купив генерал Александр Ходкевич, який перемістив картини та бібліотеку до свого маєтку у Млинові. 1816 року він продав будівлю Понінським. Ще одним будинком у самому центрі міста, до якого він доклав свою працю стала кам’яниця Бернатовичівська. У 1840-х вона була перебудована за в стилі віденського класицизму. Від первісного будинку залишився тільки цоколь. Тоді ж було добудовано четвертий поверх, який ми можемо бачити і сьогодні.

Не менш важливими його проектами стали перебудови палаців Бесядецьких та Сєменських-Левицьких. Перший 1756 року був перебудований за проектом французького архітектора П’єра Ріко де Тірргея. У 1780 році його чекала реставрація під керівництвом П’єра Дені Ґібо. А у 1830-ті роки розпочав свої роботи тут і Бауман. Зміни торкнулись як екстер’єру так і інтер’єру (Білий зал, Жовтий кабінет та Червоний покій). Палац змінив вигляд, набувши рис ампіру. Другий же повстав у 1849 році, коли посол Галицького станового сейму граф Константин Сєменський, замовив проект у Баумана.

Вулиця М. Коперника у радянську епоху
Вулиця М. Коперника у радянську епоху

Фридерик був архітектором будинку № 20 на вул. Коперника. Будинок належав віце-губернатору Галичини Францу Крауссу. У 1839 р. тут жив ерцгерцог Франц Карл Йосиф Габсбург, батько майбутнього цісаря Франца Йосифа І.

Оссолінеум (нині приміщення Національної бібліотеки імені В. Стефаника).
Оссолінеум (нині приміщення Національної бібліотеки імені В. Стефаника).

Бауман виконав оформлення інтер’єрів та перебудову фасаду Оссолінеуму у 1828-1830-ті рр.

Можливо він також є автором декоративного оздоблення театру Скарбека та палацу Туркулів-Комелло.

Фридерик закінчив своє життя у Пшеворську, проте, як ми намагались показати, без його творінь неможливо собі уявити обличчя сучасного Львова. Отож коли в черговий раз будете проходити вулицею біля однієї з будівель до будівництва яких він був причетний, згадайте про цього уродженця Латвії, для якого Львів та Галичина стали справою усього його життя.

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела:

  1. Бірюльов Ю. Бауманн Фредерик // Енциклопедія Львова.— Т. 1.— С. 193-194.
  2. Piotrowski J. Fryderyk Bauman, architekt i rzeźbiarz polski w okresie klasycyzmu i romantyzmu (http://www.sbc.org.pl/dlibra/plain-content?id=17940)

 

Напишіть відгук