Кир Сотер Ортинський – єпископ, що заснував Братство Святого Георгія та «Наддніпрянський Сокіл» у Філадельфії

Кир Сотер Ортинський – єпископ, що заснував Братство Святого Георгія та «Наддніпрянський Сокіл» у Філадельфії

У 2007 році Філадельфійська метрополія Української Греко-Католицької Церкви відзначила 100-літній ювілей призначення та приїзду до США першого греко-католицького єпископа владики Сотера Стефана Ортинського. Цього року вже виповнюється 110 років його діяльності у США.

У церкві Введення в Храм Пр. Богородиці у селищі Ортиничі праворуч головного входу висить пам’ятна таблиця: «Владика кир Сотер (Степан/Стефан) Ортинський ЧСВВ (1866 – 1916). Перший епископ для греко-католиків в Сполучених Штатах Америки 1907 – 1916. Великий син українського народу. Пастер УГКЦ. Виходець із села Ортиничі. Відкрито в честь 100-тя епископату у США. «Брат Сотер, единий супутник і друг». мит. Андрей Шептицький».

Герб владики Ортинського.
Герб владики Ортинського.

Майбутній духовний лідер Українських Греко-Католиків США народився 29 січня 1866 р. в селі Ортиничі, що на Дрогобиччині. Походив зі шляхетного, глибоко релігійного роду Лебедів. А в тім біографія Стефана Ортинського вивчена та досліджена багатьма фахівцями. Відомі глибокі розвідки з детальним оглядом дитинства, підліткового віку, юнацьких років, раннього та зрілого дорослого віку та й аж до смерті 24 березня 1916 р. Зокрема у роботі отця Івана Кащака (2007) до найдрібніших моментів життя розповідається про шлях церковного діяча поряд з громадською, благодійною, жертовною діяльністю. На багатьох сайтах подається огляд найзначніших подій у житті єпископа Сотера Ортинського. Наближає нас до таємниць життєвого шляху Ортинського матеріал зібраний та опублікований на ресурсі Дрогобицької Духовної Семінарії. Уривки статті подаємо у авторській редакції без змін: «Дитинство і навчання Стефан Ортинський народився 29 січня 1866 р. в селі Ортиничі. Стефан походив з родини нащадків боярського роду Лебедів (вони пізніше від назви с. Ортиничі присвоїли собі родове прізвище Ортинських). Батьки майбутнього єпископа були глибоко релігійними та свідомими щодо свого шляхетного походження. У такому дусі й виховували своїх п’ятьох дітей. Веселий, рухливий, дружній і здібний хлопець Стефан здобув прихильність не лише серед своїх товаришів, але й звернув на себе увагу вчителів старанністю в навчанні. Все це пророкувало талановитому школяреві велике майбутнє.

Закінчивши школу, Стефан Ортинський перейшов до гімназії в Дрогобичі, що була на той час відомою суто польським національним вихованням. Професори, переважно поляки, часто твердили українським дітям (особливо сільського походження), що вони «живуть на польській землі, їдять польський хліб, п’ють польську воду, дихають польським повітрям, а попри це, не знають добре польської мови». Проте, як читаємо у спогадах тодішнього учня гімназії о. Олекси Пристая, дух серед української гімназійної молоді в Дрогобичі був «твердо-руський», однак не московський чи москвофільський. «Його (цей дух) будили в нас самі сусіди-професори своїм шовінізмом, із яким не скривалися навіть у клясі під час викладів. Вони прищеплювали нам руський патріотизм… Ніхто з професорів не згадав нам ніколи ні одним словом про Русь, не говорячи вже про Україну… Отже, ми були тверді русини, й до цього прислужилися наші професори». Ці «тверді Русини» трималися разом, згуртувалися в співацький гурток (до нього належав і Стефан Ортинський) і вечорами співали українські пісні, а в час Різдвяних свят ходили з колядою навмисне до місцевих поляків. Така поведінка, звичайно, була не до вподоби керівництву гімназії. Тому учнів Олександра Колессу, Олексу Пристая та Стефана Ортинського у 1883 році було відраховано з гімназії. Усі вони перейшли до гімназії в Стрию.

Кир Сотер. Перший єпископ Української Греко-Католицької Церкви у США Кир Сотер (світське ім'я Стефан Ортинський де Лабетц)
Кир Сотер. Перший єпископ Української Греко-Католицької Церкви у США Кир Сотер (світське ім’я Стефан Ортинський де Лабетц)

Велику реформу чину отців-василіян було розпочато за ініціятивою архимандрита і ректора о. д-ра Климента Сарницького та згідно з волею Папи Римського Лева XIII у 1882 р. Вона викликала величезну бурю невдоволення і протесту тодішньої української галицької інтелігенції та, частково, чернецтва. Втім все-таки привернула увагу  16-літнього юнака Стефана Ортинського й вказала йому життєвий шлях. Стати місіонером-василіянином стало метою життя молодого Ортинського. До чину василіян він вступив 3 лютого 1884 р., прийнявши чернече ім’я Сотер, новіціят відбував у Добромилі, філософію й богослов’я вивчав у Кракові (закінчив навчання з відзнакою і здобув ступінь доктора філософії і теології).

Душпастирська діяльність Священиком став 18 липня 1891 р. У 1894-1907 р., місіонерська діяльність єромонаха Сотера охопила всю галицьку землю. Наділений від Бога глибокою вірою, надзвичайним проповідницьким талантом, широкими богословськими знаннями, доброзичливий і лагідний, рішучій, якщо йшлося про справедливість і правду, щирий патріот – ось яким він був. Слава про молодого проповідника-місіонера швидко розповсюдилась в цілій Галичині. Після першого монашого собору відновленого чину василіян у 1906 році Сотера Ортинського призначено головним проповідником усіх василіянських місій.У 1895 р. о. Сотер Ортинський був викладачем філософії і вікарієм монастиря, у 1896-1897 – еклезіярхом, проповідником і провідником «Апостольства молитви», у 1898-1901 р. – місіонером і економом монастиря в Михайлівцях, а з 1 листопада 1901 р. – ігуменом монастиря, з 1905 р. – місіонером у Дрогобичі, 1906-1907 р. – місіонером і реколектантом у Львівському монастирі св. Онуфрія та директором місій у провінції чину.

Герб владики Ортинського
Герб владики Ортинського

Архиєрейське служіння. Отець Сотер Ординський мріяв про місійну працю серед українців у Бразилії. Однак митрополит Андрей Шептицький бачив молодого священика майбутнім владикою для вірних в Америці. 28 лютого 1907 р. Папа Римський Пій X номінував єромонаха Сотера єпископом для вірних русинського (греко-католицького) обряду в США, де ситуація на національно-релігійному тлі серед русинів з Австро-Угорщини була непроста, здебільшого серед галичан і закарпатців. 12 травня того ж року в кафедральному Соборі Святого Юра у Львові митрополит Андрей Шептицький, єпископи Чехович та Хомишин уділили Сотеру Ортинському архиєрейські свячення.

Відділ УНС 239 Братство святого Георгія та «Наддніпрянський Сокіл» (Філадельфія). У першому ряді у центрі сидить ініціатор створення товариства Кир Сотер (світське ім'я Стефан Ортинський де Лабетц – перший єпископ Української Греко-Католицької Церкви у США)
Відділ УНС 239 Братство святого Георгія та «Наддніпрянський Сокіл» (Філадельфія). У першому ряді у центрі сидить ініціатор створення товариства Кир Сотер (світське ім’я Стефан Ортинський де Лабетц – перший єпископ Української Греко-Католицької Церкви у США)

27 серпня 1907 р. нововисвячений єпископ Сотер прибув до США, де його зустріли священики та вірні. Владика відслужив Молебень у храмі Святого Юра в Нью-Йорку. 17-18 жовтня 1907 р. єпископ скликав першу конференцію духовенства у Нью-Йорку, під час якої запропонував широкий план для організації Церкви в Америці. Відразу після конференції преосвященніший кир Сотер почав об’їзд усіх згромаджень, даючи ре колекції та закликаючи до згоди й витривалости у вірі. Вірні почали прихильно ставитись до владики, котрий своїм «золотим» словом і лагідною поведінкою викликав любов та пошану. Коли було організовано товариство «Просвіта», то головою обрано єпископа Сотера Ортинського. В жовтні 1910 р. владика Сотер, користуючись присутністю митрополита Андрея Шептицького, запланував урочисте посвячення кафедрального храму Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Філадельфії. На цю визначну подію прибули папський легат кардинал Ванутеллі й апостольський делегат у Вашингтоні архиєпископ  Фальконіо. Після візиту до апостольського делегата у Вашингтоні Сотер Ординський оселився у Філадельфії. До заслуг єпископа Сотера належать: запрошення до США сестер-василіянок, відкриття сиротинця для дітей-сиріт, організація скаутського товариства, налагодження діяльности вечірніх шкіл, затвердження й видання Букваря і підручників, Біблії й катехизму. А ще він дбав про вишкіл священиків для майбутньої семінарії, заснував Союз українців Америки «Провидіння», завданням якого стала фінансова допомога пародіям, а також релігійні товариства «Відродження» і «Апостольство молитви», започаткував видання часописів «Душпастир», «Америка», «Місіонер», «Єпархіальний вісник».

Посвячення катедрального храму Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії у Філадельфії. У процесійній ході Кир Андрей Шептицький.
Посвячення катедрального храму Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії у Філадельфії. У процесійній ході Кир Андрей Шептицький.

Апостольська Столиця, бачачи ревну працю єпископа Сотера Ортинського, рішенням від 27 травня 1913 р. наділила його повною юрисдикцією в США, і це робило його незалежним від римо-католицької єрархії. Конгрегація поширення віри для справ східних обрядів видала «Декрет про духовну управу Греко-Руської Церкви в З’єднаних Державах Америки». Цей декрет був здобутком великого історичного значення і наслідком праці і терпінь владики Сотера. Майже за дев’ять років він заснував 63 нові парохії, а для ефективнішої праці поділив усі парохії на деканати.

Після початку Першої світової війни, коли російські війська зайняли Галичину та заходилися нищити УГКЦ й національні здобутки народу, преосвященніший кир Сотер розвинув широку акцію збірки коштів на допомогу потерпілій Батьківщині. Двічі писав владика до московського царя Миколи ІІ з вимогою припинити переслідування в Галичині і звільнити митрополита Андрея Шептицького з ув’язнення. Звертався він і до уряду США з проханням протекції у справі звільнення митрополита Андрея.
16 березня 1916 року Сотер Ортинський захворів пневмонією та через вісім днів, 24 березня, помер».

Сучасний вигляд Катедри Непорочного Зачаття у Філадельфії. Єпископ Ортинський похований у крипті катедри.
Сучасний вигляд Катедри Непорочного Зачаття у Філадельфії. Єпископ Ортинський похований у крипті катедри.

Цікавий та інформативний матеріал, який читача відносить у минуле. Якщо проаналізувати інші публікації, то здебільшого повторюється загальновідома інформація. Але чомусь не згадується інша напрочуд цікава та корисна діяльність Кира Сотера Ортинського, яка дивує, бентежить та вражає.

Митра єпископа Ортинського
Митра єпископа Ортинського

Однією з «сторінок життя» єпископа (ця інформація публікується вперше!!!) є захоплення й підтримка ним сокільських ідей. Нам вдалося віднайти факти, які підтверджують вищесказане. Так у США найпершим серед сокільських товариств розпочало свою діяльність Братство святого Георгія та «Наддніпрянський Сокіл» у Філадельфії. Вже у жовтні 1908 р. при кафедральній церкві кілька свідомих парафіян з ініціативи Їх Преосвященства Кира Сотера заснували сокільський осередок. Головою було одностайно обрано Кира Сотера!!! Активну діяльність товариство проводило з надання соціальної та матеріальної допомоги українцям в еміграції та на Батьківщині. Зокрема у перші роки існування товариство виплатило декілька тисяч доларів хворим на лікування, приблизно 200 доларів надало на будівництво монастиря у Чесапіку, закуп «Українського Городу» у Львові, «Рідну школу» тощо. Серед членів товариства слід назвати Т. Грицая, С. Гвіздь, І. Бабій та інших.

Т. Грицай
Т. Грицай

Доля нагородила Кира Сотера Ортинського цікавим, корисним земним життям багато сторінок якого нащадкам ще слід дослідити. Але й водночас доволі коротким у 50 років! А скільки б ще можна було б зробити для людства, церкви, України.

Олексій ЛЯХ-ПОРОДЬКО
Кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент

Використані джерела:

  1. http://dds.edu.ua/ua/articles/2/slovo/2009/528-ortynskyy.html.
  2. http://www.ukrarcheparchy.us/index.php?categoryid=83.
  3. wikipedia.org/wiki/Сотер_(Ортинський).
  4. http://uop.net.ua/
  5. http://meest-online.com/culture/spirituality/pershyj-jepyskop-uhkts-v-amerytsi/.

 

Напишіть відгук