Курорт «Киселька», або елітарний водооздоровчий заклад Львова

0
1327
Курорт «Киселька», або елітарний водооздоровчий заклад Львова

В Європі ХІХ ст. великою популярністю стала користуватися гідротерапія. Завдяки роботам Вінсента Прісніца і Себастьяна Кнайпа та наукової інтерпретації терапевтичного ефекту ванн, проведеного проф. Вільямом Вінтерніцом, “відвідування вод” стало модним в широких громадських колах. Як наслідок, постійно створювалися численні курорти, санаторії та гідротерапевтичні об’єкти, що, здебільшого, були локалізовані поблизу великих міст. І одним з яскравих прикладів становлення тогочасних водолікувальних санаторіїв був саме Львів.

Найбільшим курортним комплексом на тогочасній окраїні м. Львова був санаторій «Киселька», організований у 1884 р. за взірцем оздоровчого комплексу «Баден» під Віднем та розташований на території давньої Папарівки, біля підніжжя Високого замку.

Вид на бровар Кисельки. Фото Ю. Едера1860-1870-х рр.
Вид на бровар Кисельки. Фото Ю. Едера1860-1870-х рр.

Історія приміського курорту «Киселька» сягає ще XVIII ст., коли Кароль Киселька збудував надставом броварню. Побічним продуктом варіння пива стала велика кількість гарячої води. На базі цього цінного ресурсу було облаштовано недорогі термальні купальні для народу. Комплекс із гарячих лікувальних ванн, літніх купань у чистій ставковій воді та фітооздоровчих теренкурів у «cаду Здоров’я» приніс «Кисельці» всегромадське визнання. Оздоровлятися сюди з’їжджалися наприкінціXVIII ст. не лише львів’яни, а й мешканці ряду інших містечок і помість Львівщини. Опікувався курортом фундатор і перший директор Львівської станції швидкої допомоги, доктор Едвард Стройновський (зять К. Кисельки).

Перші повідомлення в пресі про благотворну користь ванн для здоров’я з’явилися у Львові ще в 50-х роках ХIХ століття. Здебільшого це були подяки пацієнтів керуючому закладу Францішку Медвею. До прикладу, відкритий лист відомого письменника Корнеля Уєйського опублікований в Dzienniku Literackim,де можна прочитати: “.. Якби я міг весь мій народ, який страждає від нервових недуг, оздоровити у вашому закладі, то зробив би це і був би щасливим”.

Реклама закладу в газеті "Słowo Polskie", 1899 р.
Реклама закладу в газеті “Słowo Polskie”, 1899 р.

Задовго до створення гідропатичного закладу, в Путівнику по Львову 1878 р. Станіслава Кунасевича вказано ціну 60 центів за місце в пароконному фіакрі до купалень Кисельки біля саду для забав.

У 1862 р. вийшла брошурка “Результати водних та гімнастичних процедур в Кисельці під Львовом” авторства Рафала Коритковського, в якій львівське лікарське товариство критикує дії керівника закладу, в якому проводиться лікування пацієнтів без належної медичної підготовки.

У відповідь на цю критику Францішек Медвей відбув у наукову поїздку задля відвідин закордонних гідропатичних закладів. Найдовше він затримався в закладі доктора Путзара поблизу Дрездена, де отримав сертифікат, що надавав право проводити водолікування будь-яких недуг. Після повернення до Львова Медвей отримав офіційний дозвіл від влади, що надавав право використовувати заклад як санаторію і надалі.

Водолікувальий заклад "Киселька", 1906 р.
Водолікувальний заклад “Киселька”, 1906 р.

Лікування в санаторії проводили новітніми методами гідротерапії на зразок відомих у Західній Європію. Для цього використовували воду із джерела у підніжжі замкової гори.

У 1871 році директором закладу став доктор Венант Пясецький, який отримав освіту  в Празькому університеті в напрямку водолікування та фізіотерапії. Окрім того, по завершенні курсу хірургії у Львівському університеті д-р Пясецький проходив практику у Водолікувальному закладі доктора Гальма в Швейцарії.

Разом з власником санаторію Каролем Киселькою новий директор відвідав найвідоміші гідротерапевтичні заклади Європи. Результатом відвідин стала реконструкція та модернізація санаторію «Киселька», оснащення закладу сучасним, на той час, медичним обладнанням, а також можливість лікування пацієнтів цілий рік (120–150 хворих щорічно, завжди підкреслювалося: всіх хворих, за винятком психічно хворих).Так санаторій перетворився у престижний санаторно-водолікувальний комплекс закритого типу.

Одна з будівель закладу "Киселька", 1912 р.
Одна з будівель закладу “Киселька”, 1912 р.

При лікуванні тут застосовували, передусім, гідротерапевтичні методики. З інших засобів – штучні мінеральні та хвойні ванни, а також ванни й обгортання грязями (фанго), електротерапію і масаж.  З оздоровчих засобів: купелі гальванічні, світлові  і чотирикамерні, купелі вуглекислі і з вугільною кислотою, купелі мінеральні, сонячні, повітряні, гідротерапія. Лікувальна гімнастика, апарати Зандера, масаж, електризація, інгаляції з живицею і вуглекислим газом. Водолікувальні лазенки мали два відділення, одне для чоловіків, інше для жінок та були оснащені усім необхідним для гідротерапевтичних процедур. Також були окремо розташовані кабінети з відповідними ваннами для прийому мінеральних і грязевих купелей.

Окрім того заклад мав читальню, бібліотеку, фортепіано, в парку плац для командних ігор та кегельбан. Посаду головного лікаря «Кисельки» у 1900–1917 рр. обіймали найавторитетніші львівські терапевти-курортологи, доктори Едвард Ковальський та Іван Війтковський.

На лікування сюди приїздила з Кракова польська письменниця Марія Конопницька. Що цікаво, Кароль Киселька похований на Личаківському цвинтарі неподалік своєї знаменитої пацієнтки, яка померла у Львові.

Нині на місці закладу Кисельок розташувався Львівський завод «Галичфарм» (вул. Опришківська, 6/8), однак серед його адміністративних будівель можна розпізнати й ті, які були зведені ще за існування тодішнього бровара.

Софія ЛЕГІН

Джерела:

  1. Михайло Рутинський. Тенденції розвитку рекреаційного господарства в місті Львові і прилеглих поселеннях в австрійський та австро-угорський періоди (1772–1918 рр.) /Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.№ 6 (255), 2013
  2. Sławomir Jandziś, Stanisław Zaborniak. Rys historyczny działalność lwowskich sanatoriów Kisielka i Maryówka przed rokiem 1914/Acta Balneologica TOM LVI, Nr 1 (135) /2014 режим доступу http://actabalneologica.pl/wp-content/uploads/2015/01/ab-2014-1-9.pdf
  3. http://a-ingwar.blogspot.com/2009/01/blog-post_30.html
  4. http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture/?pictureid=3202

Напишіть відгук