Смерть у давньому Львові, як і у будь-якому середньовічному місті, була присутня на кожному кроці. Сморід тління з крипт – підземних гробниць, заповнював нави храмів. Міазми розкладених трупів з міських цвинтарів потрапляли у воду криниць, отруюючи її гниллю. Смерть була усюди, її приносили війни та облоги, голод і епідемії, банди озброєних розбишак та розперезаного жовнірства…
Звісно, в цій галузі життя міста потрібно було терміново наводити лад… Реформи прийшли разом із новою, австрійською владою наприкінці XVIII сторіччя. Одне з перших вражень цісаря про Львів тих років умістилось у репліці – “…місто ченців і кладовищ…”- це стало своєрідним сигналом для чиновників. Було ліквідовано прихрамові цвинтарі, започатковано нові міські кладовища і, звісно, у Львові з’являються перші похоронні заклади.
До 1914 року у Львові було чимало приватних похоронних закладів. Найбільші серед них – контора Генрики Гешепф на вулиці Вірменська, 18, заклад Розалії Здон – на тій самій вулиці під номером 31, Філіпіни Жепіховської на Пекарській, 93 і , звісно ж, відомий заклад “Конкордія” Антонія Курковського на вулиці Собєського, 16 (тепер-вул. Братів Рогатинців).
У травні 1909 року магістрат міста Львова придбав “Конкордію” у пана Курковського, на той час це був найбільший похоронний заклад у місті. Регістрація акту відбулась у 1916 році. Підприємство не несло важких втрат внаслідок війни, навпаки, завдяки доступним цінам конкурувало з іншими конторами.
У міжвоєнну добу цей давній міський похоронний заклад володів 4-ма земельними ділянками – на нинішній вулиці Братів Рогатинців, двома на вулиці Кохановського (нині – вул. Левицького) та на Зеленій. У розпорядженні контори було 34 коня, 16 караванів для процесій, 2 радвани, 4 фургони, 7 карет та 4 вози. У ті часи тут працювало 34 особи.
Близько 1930 року у Львові щорічно відбувалося 2094 поховань при кількості населення у 241 813 осіб – за даними А. Бонусяка (“Львів у 1918-1939”), для порівняння: 2010 року у Львові відбувалося 6406 поховань при кількості населення 755 004 особи. Ціни на послуги “Конкордії” були більш ніж гнучкими – вартість ритуалу складала від 20 до 400 злотих…
На початку 1930-х років, враховуючи зростаючі потреби, та факт майже постійного перебування поховальних кондуктів у центрі міста, було вирішено звести передпоховальні каплиці на Личаківському та Янівському цвинтарях.
Давній заклад Курковського, ритуали, що надавала “Конкордія” стали невід’ємною складовою побуту львів’ян. Традиція урочистих поховальних кондуктів-процесій вулицями міста довгий час зберігалась й у радянські часи…
Використані джерела :
Cmentarz Łyczakowski , Павел Гранкін. Статті , http://www.lvivcenter.org/
