Кінотеатр “Втіха” або батярські місця для поцілунків

0
1144
Кінотеатр
Кінотеатр "Втіха": місця для батярів, еротика та білетери-спортсмени

У 1909 році архітектор Карл Майредер зводить помпезний будинок на площі Марійській, 6/7 (на розі нинішніх проспекту Свободи та Коперника), від часу його побудови у партері будівлі, що мала сполучення із відомим пасажем Міколяша, функціонував один з найпопулярніших кінотеатрів Львова.

Будинок Майредера, у якому функціонував кінотеатр "Втіха". Фото 2015 року
Будинок Майредера, у якому функціонував кінотеатр “Втіха”. Фото 2015 року

Перша назва закладу – кінотеатр “Авеню”, поруч працювала кав’ярня тієї ж назви, власником якого був Мельхіор Майблюм, один з перших кіномагнатів у Львові. Невдовзі перед I Світовою війною кінотеатр змінив назву на “Thе Dreamland Kino” (1912–1914 роки).

Вхід до пасажу Міколяша від нинішньої вулиці Вороного. Над входом вивіска кінотеатру "Втіха". Фото міжвоєнної доби
Вхід до пасажу Міколяша від нинішньої вулиці Вороного. Над входом вивіска кінотеатру “Втіха”. Фото міжвоєнної доби

У роки Першої Світової війни назва змінюється на польську “Uciecha” (“Втіха” чи “Утешение”- як ця назва подається російською мовою в путівнику часів російської окупації Львова 1914-15 років). У складні повоєнні роки зал на понад 200 місць тимчасово припинив роботу…

Внутрішнє подвір'я будівлі де функціонувала "Втіха". Фото 2015 року
Внутрішнє подвір’я будівлі де функціонувала “Втіха”. Фото 2015 року

“Втіха” відновила свою роботою 1924 року під керівництвом відомого аматора кіноіндустрії Генрика Шеєра. Кінотеатр користувався неабиякою популярністю. Саме з міжвоєнного періоду його діяльності маємо цікаві спогади…

У народі “Втіху” називали “братрура”, тобто “духовка”. В задній частині кінотеатру стояли м’які крісла, так звані резервні місця, в яких кишіло блохами, а ці комахи деколи гуляли й по всьому залу… Попри такі незручності, резервні місця були популярними серед батярів та їхніх “панянок”…

Внутрішнє подвір'я кінотеатру "Втіха". Фото 1931 року
Внутрішнє подвір’я кінотеатру “Втіха”. Фото 1931 року

У 1930-х роках кінотеатр був у співвласності Мавриція Гімпеля, Ізидора Меркеля і Чеслава Добженського, проте рівень популярності залишався високим, зал нараховував 288 місць, зокрема, туди полюбляли ходити українські робітники Львова..

У ті роки “Втіха” часто ставила у репертуар еротичні фільми, перед сеансом публіку розігрівав масними жартами гуморист Юзьо Білявський і пікантним шоу танцюристка зі сценічним псевдонімом Гера Івнінг… У цьому кінотеатрі був лише один проектор, тому час від часу сеанс переривали, і поки кіномеханік перезаряджав апарат, білетери відкривали двері і провітрювали задушливий зал. У цей час дехто виходив надвір покурити, і тоді спритна молодь, яка під дверима очікувала на цей момент, проникала до залу, тому під час наступної перерви білетери ретельно перевіряли квитки, аби виявити “зайців”. Аби розмова із “зайцями” виглядала переконливо, білетерів набирали серед колишніх спортсменів…

Подвір'я кінотеатру "Втіха". Фото 2015 року
Подвір’я кінотеатру “Втіха”. Фото 2015 року

У роки німецької окупації кінотеатр продовжував роботу, від 1943 року, назву змінено на “Луна”, у Львові в різні часи вже існувало щонайменше два кінотеатри з цією назвою.

Фрагмент оздоблення партера будівлі де знаходився кінотеатр "Втіха". Фото 2015 року
Фрагмент оздоблення партеру будівлі де знаходився кінотеатр “Втіха”. Фото 2015 року

Від 1946 року це кінотеатр імені Лесі Українки. Характер репертуару підкреслював неоновий надпис над касовим фойє “Новини дня”. У 1980-х у приміщенні фойє каси діяв зал ігрових автоматів. Пізніше кінотеатр перейменовано на “Кассандру”, у 2007 рішенням міськради державне комунальне підприємство скасовано, ще один зал у Львові припинив своє існування…

Використані джерела :

http://www.lvivcenter.org/ , http://www.lvivpost.net/ , http://www.lvivcenter.org/

 

Напишіть відгук