Кілька сторінок з історії Персенківки

0
1591

Більшість приміських поселень навколо Львова існували тихим невимушеним життям, а їх розвиток починався тільки після входження до складу міста. Однак історія була однакова не до всіх. Були місцини, чия історія вписалася в історію Львова, ще до того як вони стали з містом одним цілим. І однією з таких місцевостей була Персенківка.

Вперше, назва Персенківка виникає в XVII ст. після того, як львівський купець Якуб Персінг в 1687 році придбав ділянку заміських ланів, які до того носили назву Коснерівка. Саме від прізвища Персінга Персенківка й отримала свою назву. До кінця XIX ст. ця місцевість не була чимось примітна, однак в 1889 році все дещо змінилось.

Мапа 1921 року, на котрій позначено перший іподром на Персенківці
Мапа 1921 року, на котрій позначено перший іподром на Персенківці

Саме в 1889 році на Персенківці споруджується другий в міській історії та перший в цій місцині іподром. Для глядачів тут було споруджено вишукані ложі, а тому він не залишався поза увагою міщан, які з того часу починають вибиратись за Стрийську рогачку, аби відвідати кінні перегони.

Ще до спорудження на Персенківці іподрому, у 1866 році, через неї пройшла колія Львів – Чернівці. Саме на цій колії десь до 1894 році виникає залізнична станція з однойменною назвою. В 1894 році ця станція стала ключовим пунктом по забезпеченню Крайової виставки, що відбувалася поблизу у Парку Кілінського (Стрийський парк). Від станції до Виставки було прокладено залізничну гілку, по якій матеріали та товари доставлялись прямо на місце.

Пошкоджене під час бомбардування приміщення електростанції на Персенківці. Фото 1918-1919 рр.
Пошкоджене під час бомбардування приміщення електростанції на Персенківці. Фото 1918-1919 рр.

Однак, більшу роль в історії Львова та й України станція «Персенківка» відіграла в 1918-1919 рр. під час Польсько-Української війни. Саме на цій станції відбулась битва між українськими та польськими бронепоїздами. 5 листопада 1918 року відбулось ще й бомбардування станції з повітря за участі польської авіації. Наслідком боїв стала велика кількість жертв з обох сторін, а також зруйнована станція, та пошкоджені будівлі навколо, в тому числі й електростанція.

Сама ж електростанція з’явилась на Персенківці за кілька років до того – у 1908 році. Її будівлю вважали одним із найцікавіших зразків промислової архітектури початку XX ст. Проект будівництва був розроблений арх. Адольфом Піллером, а втілений в життя арх. Альфредом та Казімєжом Каменобродськими. У зміненому протягом більш як ста років вигляді електростанція функціонує і досі.

Мапа Львова 1930-х рр. Стрілкою позначено місце розташування пам'ятника захисникам Львова.
Мапа Львова 1930-х рр. Стрілкою позначено місце розташування пам’ятника захисникам Львова.

Повертаючись же до подій Польсько-Української війни, то по її завершенню польською владою міста було прийнято рішення спорудити пам’ятник на честь польських солдатів, що загинули у боях на Персенківці. Проект монументу розробив інженер-архітектор Рудольф Індрух, а втілив в життя арх. Антоні Нестаровський, який, до речі, виконав роботу цілком безкоштовно, оскільки в боях загинув його син. 28 вересня 1924 року неподалік залізничної станції на Персенківці відбулось урочисте відкриття пам’ятника захисникам Львова, як тоді назвали даний монумент. Цікаво, що в написі на пам’ятнику назва Персенківка не фігурує, натомість згадуються «поля Козельник та Снядуфки». Цей монумент простояв до 1940 року, після чого був знищений радянською владою міста. Є свідчення, що ще до сьогодні зберігся його фундамент.

1920-ті роки знову стали знаковими в історії Персенківки, пов’язаними з львівськими іподромами. Ще на початку 1920-х років старий іподром занепав, а на його місці було споруджено цілий комплекс спортивних споруд, які спочатку належали спортивному товариству «Чорні», в радянський час – «Динамо». Але і ці спортивні споруди до нашого часу не збереглись, оскільки тепер їх місце займає будівлі Податкової адміністрації, НАН України та УКУ. Натомість, замість першого іподрому на Персенківці, в 1928 році було споруджено новий, який однак постав по іншу сторону від залізничної колії. Цей іподром нічим не поступався своєму попереднику, та користувався популярністю не тільки за польського періоду Львова, але й радянського. До наших днів він не зберігся, оскільки ще в 1960-х роках на його місці було збудовано автобусний завод.

У 1930 році Персенківка була включена до міста Львова. Уже наступного року  орден кармелітів босих отримав право спорудження костелу та монастиря у цій місцевості, оскільки повернути свій старий монастир на вул. Винниченка, відібраний за Йосифінської касати, їм так і не вдалось. Загалом доля костелу та монастиря на Персенківці виявилась доволі сумною. Спочатку виникали постійні негаразди з будівництвом – то не було необхідних дозволів, то не вистачало коштів. Та не встигли кармеліти урочисто освітити свій храм у 1938 році, як уже в 1939 вибухнула Друга світова війна. Храмові споруди почергово займали радянська та німецька армії. Після війни монахи остаточно покинули Львів, а сакральні споруди їх монастиря використовувались за найрізноманітнішими потребами. Зараз будівлі костелу та монастиря знаходяться в межах автобусного заводу. Оскільки останній давно не функціонує, то й сакральні споруди стоять в запустінні й поволі руйнуються.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

Котлобулатова І. Львів на фотографії-2:  1860-2011. – Львів, 2011.

Котлобулатова І. Львів на фотографії 1860-2006. – Львів, 2006.

Крип’якевич І. “Історичні проходи по Львові” (репринт з видання 1932 року). – Львів: Каменяр, 1991.

Напишіть відгук