Кам’яниця на Ставропігійській, де народилася перша в Україні газета – “Gazette де Leopol”

Будинок на Ставропігійській, 11

На перетині сучасних вулиць Ставропігійської, 11, і Федорова розташована триповерхова, непоказна архітектурно, але з цікавою історією, кам’яниця.  Саме у цьому будинку у 1776 році побачило світ перше відоме періодичне видання на території України – місцева газета “Gazette де Leopol” (“Львівська газета”).

Будівля від шістнадцятого століття постійно належала вірменським сім’ям. У 1576 належала Томашу Задикевичу, згодом – родині Костевичів. Власне, від їхнього прізвища кам’яницю аж до вісімнадцятого століття називали Костевичівською.

У XVI-XVII століттях входом у будівлю були ворота від теперішньої вулиці Федорова, через які можна було вийти на широке подвір’я. Згідно з реєстром кам’яниць 1712 року, у будівлі були два шинки, де продавали мед і горілку, а також недіючий магазин. Тоді будинок належав вірменину Яну Богдановичу. 

У 1773 році кам’яницю у Богдановича орендував друкар з Відня Антоні Піллер і відкрив тут друкарню. З документу, датованого 1776 роком, дізнаємося, що власник будинку мав претензії до Піллера, бо друкарські машини завдали значної шкоди кам’яниці.

У 1776 році Антоні Піллер став власником будівлі, викупивши її в Богдановича за 48 000 злотих. Від того часу кам’яницю почали називати Піллеровською.

Друкарня Піллера розпочала роботу у 1773 році. Перше видання „Avertissement” влада друкувати заборонила. Від 1773 також тут виходила газета, яка до нашого часу не збереглася.

Перший номер газети
Перший номер „Gazette de Leopol”

 

Перший номер „Gazette de Leopol” вийшов 15 січня, а останній – 19 грудня 1776 року. За рік з’явилися 52 номери. До нас дійшов тільки перший номер газети.

Фотокопії примірників газети зберігають у Відділі рукописних, стародрукованих і рідкісних книг Наукової бібліотеки Львівського університету.

„Gazette de Leopol” мала формат 23 на 18 см та 4 сторінки. До окремих номерів (усього таких було 15) випускали додатки по 2-4 сторінки стандартного формату газети.

У “шапці” газети було зображено герб Австрії (двоголовий орел) з квітами обабіч. Гаслом газети було латинське “Sub umbra alarum tuarum” (“У затінку твоїх крил”), стрічку з яким тримає у кігтях орел.

“Gazette de Leopol” переважно інформувала читачів про політичні новини у країнах Європи. Повідомлення з приватного життя траплялися рідко.

Про видавця і власника „Gazette de Leopol” відомо мало. Його прізвище було Оссуді (chevalier Ossoudi), ймовірно, він – француз, походив із львівського шляхетського гуртка, який ще 1774 року звертався до центрального австрійського уряду за дозволом видавати газету.

Після смерті Антоні Піллера у травні 1780 дільність видавництва контролювала його дружина.

У 1786 році друкарня розпочала видання німецькомовного тижневика „Lemberger-wochentliche Anzeigen” з його польськомовним аналогом „Lwowskie Tygodniowe wiadomości”.

Польський тижневик видавали до 1787 року, а німецький – аж до 1795 року. На жаль, видання не збереглися.

На початку ХХ століття справу Піллера продовжили його сини Юзеф, Кароль і Пйотр. Працювали вони в області літографії, а їх друкарня мала вже іншу адресу – Личаківська, 3.

Будинок Піллерів на Личаківській, 3
Будинок Піллерів на Личаківській, 3

У ХІХ столітті будинок на Ставропігійській перейшов у власність львівського продавця книг Едварда Міліковського. У 1885 році Валерія Міліковська здійснила реконструкцію будинку – відтак, з’явився ще один поверх.

У будинку на початку ХХ століття розташувалися Галицьке товариство лікарів і кілька українських культурних осередків.

Напишіть відгук