Актуальне в умовах сьогодення запитання – де, та у яких умовах мешкають міські посадовці, та імениті львів’яни загалом – як правило, у минулому не піднімалось, та й не виникало взагалі… Намісники, міські бургомістри-президенти, маршалки та депутати крайового (і не тільки) сейму – всі вони були людьми заможними, заслуженими й авторитетними. В городян, журналістів могли бути інші політичні погляди, проте всі знали, де мешкав певний чиновник, і навіть пишалися сусідством із ним…
Вулиця Сикстуська – сучасна Дорошенка, відома з XVII сторіччя, одна з ключових, історичних, найжвавіших вулиць центральної частини міста. Саме тут, у звичайній чиншовій кам’яниці, до 1939 року мешкав останній президент (міський голова) польського Львова Станіслав Островський (1892-1982) – лікар, політик, військовий – людина, що гідно пройшла довгий та складний життєвий шлях…
Життєвий шлях Островського розпочався із навчання в медичних університетах Львова та Відня. Згодом, він закінчив офіцерську школу, брав участь у І Світовій війні – спочатку у війську, згодом як лікар. Брав участь в українсько-польській війні 1918-1920 років. У період II Республіки викладав у Львівському університеті доцентом кафедри, тричі був обраний до польського сейму. У 1934 році Островського було обрано першим віце-президентом Львова…
За два роки, у 1936-му, він обіймає посаду президента міста. У історію увійшла промова Островського про роль водопостачання і криниць міста, під час урочистої академії у Львівській Опері, приурочена 20-тій річниці початку українсько-польського протистояння. Президент говорив, що “спасли гуси на Капітолії Рим” і врятували міські криниці польський Львів. “Тому, якщо б ми ще по 20 роках мали кого удекорувати військовим хрестом мужності Virtuti militari, то, без сумніву, заслуговують на це міські криниці”.
У побуті, зокрема й на президентській посаді, Станіслав Островський був надзвичайно скромною, невибагливою людиною, він оселяється у типовій чиншовій (прибутковій) кам’яниці кінця XIX сторіччя, за сучасною адресою вулиця Дорошенка, 52. Звісно, ні про які “особливі умови”, охорону та тому подібне, для переважної більшості чиновників, у ті роки не йшлося. Урядники намагались власним життям давати приклад громадянам…
Шз приходом радянської влади, 1939 року, Островського заарештовує НКВД. На Лонцького він сидів разом з головою уряду ЗУНР Костем Левицьким… Потім Островського перевезли до Москви на Луб’янку, а звідти, засудженого на 8 років, до сибірського табору. Звідти йому вдалось вибратися з польською армією Андерса через Іран на Захід. У 1972 – 1979 роках Станіслав Островський був президентом Речі Посполитої в екзилі (еміграції). Помер останній президент Львова у Лондоні 1982 року.
Євгеній ІПАТОВ
Використані джерела:
https://pl.wikipedia.org/ , http://www.pohlyad.com/ , http://ji.lviv.ua/ , http://postup.brama.com/
