Історія першої львівської радіостанції у 15 унікальних фотографіях

0
484
Історія першої львівської радіостанції у 15 унікальних фотографіях

Початком офіційного регулярного радіомовлення вважається 1920-й рік, коли інженер американської компанії Westinghоuse Electric Corporation Френк Конрад закінчив будівництво станції мовлення. З того часу радіо ефіри стали невід’ємною частиною життя людства практично на століття. В Україні ж перша радіостанція була відкрита у Харкові 1924 року. А у Львові радіомовлення почалось трохи пізніше – 1930-го року.

Листівка із зображенням пари, яка слухає радіо. 1920-1930-ті роки
Листівка із зображенням пари, яка слухає радіо. 1920-1930-ті роки

Перша львівська радіостанція була польською і звалася Polskie Radio Lwów. Розмістилася вона в орендованому у 1929 році центральному павільйоні Східних торгів у Стрийському парку. Монтаж обладнання радіостанції зайняв тиждень, а наглядав за цим процесом інспектор Геллер. Роботи завершили 10 січня 1930 року, того ж дня було проведено короткий пробний ефір.У тому ж павільйоні також були розміщені студії.

Фото центрального павільйону Східних торгів у 1938 році
Фото центрального павільйону Східних торгів у 1938 році

Про задум створення радіо через 35 років по його закриттю так згадує Віктор Будзинський (творець «Веселої львівської хвилі»):

«Проект був простий, але сміливий, як і будь-який проект  молодості: скасовуємо усю програму в неділю із Варшави, не беремо нічого ні з Варшави, ні з будь-якої іншої станції, тільки самі– ти чуєш? – самі заповнюємо всю недільну програму радіо. Чим? Гумором, веселими піснями, дотепами, сатирою, легкою музикою. Винятками, звісно, були повідомлення «Офіційного радіо», на які ми включали Варшаву».

Офіційне відкриття радіостанції потужністю 1,7 кВт датується15 січня 1930 року і з того ж дня розпочалося її регулярне мовлення. Програми транслювалися щодня з 17:45 по 20:00. У початковий період станція ретранслювала загально польськіпрограми та доповнювала їх місцевою рекламою «Rozmaitości» («Розмаїття»).

1 квітня 1930 року компанія приступила до будівництва нової 16 кВт станції мовлення на вулиці Понінського (зараз – вул. І. Франка), а студія переїхала в нове приміщення за адресою вул. Баторія №6 (сучасна вул. Князя Романа). В цьому будинку Львівське обласне радіо перебуває й досі.Станцію обладнали англійським устаткуванням компанії Marconi, яке було зібране під керівництвом представника компанії інженера Петерсена.

Сьогодні далеко не кожен знає про Polskie Radio Lwów, але багатьом львів’янам знайомі імена Щепко (Szczepko) і Тонько (Tońko). Під цими псевдонімами працювали Генріх Фоґельфанґер і Казимир Вайда – популярні ведучі програми «Wesoła Lwowska Fala» («Весела львівська хвиля»), герої не тільки радіоефірів, але й кінокомедій того часу, в яких вперше прозвучала популярна і сьогодні пісня «Тільки у Львові» («Tylko we Lwowie»).

Окрім цієї, певно, найвідомішої програми, у ефірі було ще чимало інших передач: «Nasze Oczko» («Наше очко»), «Wesoła Lwowska Niedziela» («Весела львівська неділя»), «Ta-joj» («Та-йой»), «Gospoda pod Lwowem» («Готель під Львовом»), «Rozmowa z lwami pod ratuszem» («Розмова з левами під ратушою»), «Wesoły tygodnik dźwiękowy» («Веселий звуковий тижневик»), «Radio chorym» («Радіо для хворих»), «Poezja Młodego Lwowa» («Поезія молодого Львова»).

Кадр з кінофільму «Тільки у Львові»
Кадр з кінофільму «Тільки у Львові»

Також у неділю та свята відбувалися трансляції із храмів латинського та вірменського обрядів. Постійно передавали наукові хроніки, радіоп’єси, рецензії на фільми та виступи музичних колективів.

Взагалі цікавим є розподіл ефірного часу Польського радіо. Для прикладу можна привести розподіл цього часу у зимовий сезон 1931-32 років у порівнянні з сезоном 1930-31 років. Так, на музику (включно з трансляцією записів на грамофонних платівках) відводилось 60% ефірного часу (проти 49,8% у попередньому сезоні), на доповіді, лекції і фейлетони –16% (17,2%), комунікати (повідомлення, звернення) – 15% (23,7%), літературні передачі – 3,5% (3,1), дитячі передачі – 2,0% (1,6%), передачі з нагоди різних подій – 1,8% (2,5%), богослужіння – 1,7% (1,7%).

Фрагмент передавача.
Фрагмент передавача.

У 1936 році трансляції програм розпочалися з нового передавача потужністю 50 КВт. Це була перша регіональна станція, потужність якої сягала 50 КВт.

Директорами станції стали: Вітольд Сказігіно, директором програм – Юліуш Петри, Януш Жулавський, технічним керівником Вітольд Корецький, музичним керівником – Адам Солтис, керівником дитячих програм – Ада Арцт, релігійних програм – Міхал Ренькас. Спортивні новини подавав Рудольф Вацек, пресові – Тадеуш Фабіянські,пропаганди – Вітольд Маєвський. Дикторами були Богдан Садовський, а потім Целіна Нахлік (згодом вона робила музичні репортажі), надалі –Єжи Тепа, Віктор Будзинський (творець «Веселої львівської хвилі» та керівник літературного відділу), Чеслав Гальський, Казієміж Вайда («Щепко»).

Групове фото радіоколективу. Початок 1930-х
Групове фото радіоколективу. Початок 1930-х

Влітку 1938 року Польське Радіо закупило при вулиці Мохнацького (тепер – вул. Драгоманова)земельну ділянку площею 3000 м. кв під новий будинок для радіо. Проект передбачав побудову приміщення площею 9000 м. кв. Успіх радіохвилі підтверджує й цікавий факт, що його наводить польська Вікіпедія: «1939 року Львів був найкраще радіофікованим містом в Польщі, тут налічувалося 45 тисяч радіоточок».

Перша львівська радіостанція працювала в ефірі з 1930 по 1939 рік. Здавалося, ніщо не могло перешкодити планам на майбутнє. Та розпочалася Друга Світова війна і з переходом Львова під радянську владу Polskie Radio Lwów припиняє своє існування – його заміняють трансляції програм радянської радіостанції РВ-94 на все тій же довготі – 794 КГц.

Фото центрального павільйону Східних торгів 1938 році
Фото центрального павільйону Східних торгів 1938 році

18 вересня, на наступний день після радянської агресії, команда радіомовлення була евакуйована в Румунію і там, починаючи з 14 листопада, почали давати концерти для польських біженців. З Румунії вони переїхали у Францію, звідти – у Шотландію. За розрахунками Віктора Будзинського, у 1945 році, «Львівська хвиля» дала понад 800 концертів. Останній з них відбувся 17 листопада 1946 року в військовому шпиталі у Великій Британії.

«Львівська хвиля» під час Другої світової війни. У другому ряду зліва направо сидять: Міра Греліховська, Казимир Вайда, Генріх Фоґельфанґер, і Віктор Будзинський
«Львівська хвиля» під час Другої світової війни. У другому ряду зліва направо сидять: Міра Греліховська, Казимир Вайда, Генріх Фоґельфанґер, і Віктор Будзинський

Сталося так, що доля розкидала членів Польського радіо по світу – кого у Велику Британію, кого в Німеччину. Тільки один з них вирішив назавжди повернутися на постійне проживання до Польщі.

Військовий театр «Львівської хвилі» в постановці «Trzymajfason». 1945 рік
Військовий театр «Львівської хвилі» в постановці «Trzymajfason». 1945 рік

Казєміж Вайда, або «Щепко», знайшов роботу в польському радіо, але в новому форматі, так і не повернувшись до ролі батяра. Він займався радіопередачами з циркових виступів для робітників. І помер 1955 року від серцевого нападу.

Христина БАЗЮК

Джерела:

  1. http://www.historiaradia.neostrada.pl/stacja%20nadawcza%20Lwow.html
  2. http://notatnyk.org/history/istoriya-radio-u-lvovi-persha-lvivska-radiostantsiya.html
  3. www.historia.uwazamrze.pl/artykul/1096119//4
  4. https://pl.wikipedia.org/

Фото:

  1. http://www.historiaradia.neostrada.pl/stacja%20nadawcza%20Lwow.html
  2. https://polona.pl/item/14874886/0/
  3. www.historia.uwazamrze.pl/artykul/1096119//4
  4. http://www.lwow.com.pl/przekroj/szczepcio.html

Напишіть відгук