Історія Бродів у 18 цікавих старих фотографіях

Історія Бродів у 18 старих фотографіях

Містечко Броди на східних кордонах Львівщини – одне із найстаріших в області. Воно пам’ятає княжу добу, бурхливу епоху релігійних воєн 17 століття, поділ Речі Посполитої, «бабцю Австрію», війни ХХ століття, які залишили на цій землі кривавий слід.

Про Броди, яких уже немає – перших 30 років ХХ століття – ми можемо дізнатися зі старих фото та туристичних путівників та краєзнавчих праць. Зокрема, нам прислужаться праці відомого польського географа, етнографа та популяризатора туризму Мєчислава Орловича «Przewodnikpo Wojewodztwie Tarnopolskim» 1929 року та «Ilustrowany przewodnik po Galicyi, Bukowinie, Spiszu, Orawie i Śląsku Cieszyńskim» 1919 року.

Мєчислав Орлович
Мєчислав Орлович

З їхньою допомогою ми зможемо здійснити віртуальну мандрівку Бродами початку минулого віку та відчути уже втрачену атмосферу ниніневеликого, а колись одного з найбільших торгових осередків Австро-Угорщини.

Перша згадка про Броди датується 1084 роком (у «Повчанні Володимира Мономаха»). Сучасне місто ототожнюють із згаданими у «Повчанні Володимира Мономаха дітям» Бродами. Тут навесні і взимку 1084 року відбувалися зустрічі між чернігівським князем Володимиром Мономахом і волинським князем Ярополком Ізяславичем. У 1441 р. король Владислав ІІІ подарував Яну з Сени землі так званого Олеського ключа, до якого входили Броди. З 1511 р. Броди перебували у власності родини Каменецьких. У 1580 р. власником Бродів став белзький воєвода Станіслав Жолкевський.

Палац бродівського панства, 1930 рік
Палац бродівського панства, 1930 рік

Новий етап в історії Бродів пов’язаний з белзьким воєводою Станіславом Жолкевським. Воєвода Жолкевський купив село Броди у 1580 році і, отримавши від короля Стефана Баторія магдебурзьке право (1584р.) та видавши локаційну грамоту (1586р.), заклав місто Любич, яке назвав на честь свого родинного герба (назва проіснувала до середини 1590-х років). Вважається, що саме за Станіслава Жолкевського були закладені основи так званого «ідеального міста», яке вдалося розбудувати великому коронному гетьману Речі Посполитої Станіславу Конєцпольському, котрий володів Бродами у 1629 – 1646 роках. Для фортифікації міста було запрошено відомого французького інженера Гійома Левассера де Боплана, котрий, втілюючи в життя ренесансний ідеал міста-зірки та врахувавши географічні особливості місцевості, перетворив Броди у місто-фортецю. Над втіленням проекту «ідеального міста» у 1630 – 1650 роках працювали італійські архітектори Андре дельАква та Дзіяні Спінета.

«Przewodnik po Wojewodztwie Tarnopolskim» заснування міста датує приблизно 1580 роком та подає історію міста таким чином:

«Місто і замок були засновані Станіславом Жолкевським в XVI столітті. Згодом вони належали Конєцпольським, Собеським та Потоцьким. У 1648 році спалив місто Хмельницький, в р. 1734 було воно зайняте росіянами. До 1880 року розвивалися Броди як вільне торгове місто, однак від часу скасування того привілею починає воно занепадати.

Міський ринок, 1904 рік
Міський ринок, 1904 рік

Парафіяльний костел був збудований у 1596 році в стилі скромного ренесансу, наразі відновлений. Так званий Червоний монастир є давнім монастирем ордену домініканців з XVII ст.

Замок, збудований у роках 1630-1635 за планами де БопланаАндреадельАква для Конецьпольского у новоголандському стилі. Раніше у замку жили та його добре доглядали, зараз це руїна одноповерхового палацу.

Замкові каземати, 1910 рік
Замкові каземати, 1910 рік

У році 1648 замок витримав наступ Хмельницького i вважався неприступним. 1682 року купив його Якуб Собеський, в році 1704 – Юзеф Потоцький.

Після першого поділу Речі Посполитої наказав австрійський уряд графові Вінценту Потоцькому з огляду на нещасні випадки з 1809 року розібрати замок. По тому, як знесли кріпосні стіни в році 1812, залишилися на тому місці каземати. Замкова вежа була підірвана, рови засипані, ворота розібрали. Однак, залишилися ще ті, хто пам’ятають колись потужний замок з п’ятикутними бастіонами та казематами. Ці залишки укріплень є найважливішим пам’ятником архітектури фортеці.

Каземати, 1900 рік
Каземати, 1900 рік

Ренесансова церква Найсвятішої Діви Марії XVII ст. із пізньо-бароковими вставками схожа на храм Св. Миколая у Львові. Церква Св. Юра, збудована в році 1625, іконостас і вівтар у стилі рококо також мають високу художню цінність. Райківка, невеликий сад в місті з пам’ятником Коженьовському, на місці валів – променада.Із новіших будівель красиві: суд, торгова палата, будівля товариства «Сокіл» та гімназія».

Якщо ж говорити про історію міста того року, в якому був виданий путівник, то автор наводить такі статистичні дані:

«Площа повіту – 968.5 км. кв. Населення – 78801.

Повітове місто Броди, із населенням 11,708, лежить на залізничній лінії Львів – Рівне. Віддаленість залізничної станції від міста – 1 км. Вагони в ціні від 1 до 2-х злотих.»

Залізничний вокзал, початок ХХ ст.
Залізничний вокзал, початок ХХ ст.

Для тих мандрівників, які захотіли б зупинитися 1929 року в місті трохи на довше подана і така інформація:

«Готелі: «Bristol», «Grand», «Odessa», «Schapiry» і «Europa», вартість номера 4 злотих.

Броди, вулиця Золота, 1915 рік
Броди, вулиця Золота, 1915 рік

Ресторани: «Majeranowski», «Bristol», «Grand» і «Kleppera».

Торгові заклади, які пропонували клієнтам сніданок:«Mach», «NarodnaTorhowla», «lwanicki», «Weissmann».

Державні відомства і місцеві органи влади: староство, повітовий суд, податкове управління, управління телеграфно-поштової галузі, Шкільна інспекція, департамент округу, палата торгівлі і промисловості.

Навчальні заклади: державні та приватні школи, державна жіноча семінарія. Економічні та фінансові інституції:«Хлібороб», кооперативне товарне сільськогосподарське виробництво, «Народна Торгівля», каса Ощадності, банк кресового кооперативу, Торговий банк.

Міська гімназія, 1930 рік
Міська гімназія, 1930 рік

Організації спортивні та громадські: «Сокіл», периферійне відділення Асоціації стрільби, спортивний клуб «Любич», товариство ремеслове «Зірка», філія воєводського товариства туристично-краєзнавчого».

Будівля «Сокола», 1930 рік
Будівля «Сокола», 1930 рік

Звісно, зараз у Бродах не знайдеш готелю «Брістоль» чи ресторану «Гранд». Однак збереглося ще чимало архітектурних пам’яток. Тим мандрівникам, які надумають поїхати у місто із короткою одноденною екскурсією, варто відвідати такі місцеві принади:

  • Житлово-господарський комплекс вельбарської культури (урочище Заставки).
  • Земляний оборонний вал XVII ст.
  • Ансамбль Бродівського середмістя — вулиці Золота (частина кам’яниць — 17-18 ст., решта — 19-поч. 20), Майдану Свободи (кін.18-20 ст.), Вірменської, Руської, акад. Щурата та інших.

Колись надзвичайно цікавою була площа Ринок із старовинними будинками та дуже своєрідним середринковим кварталом. Останній був здебільшого знищений під час ІІ Світової війни, а більшість вцілілих ринкових кам’яниць перебудовані за радянських часів і втратили будь-який вигляд.

  • Фортеця (Бродівський замок). Довший час замок займала військова частина, що вкрай негативно позначилося на стані пам’ятки. Зараз все стоїть запущене — як старовинні каземати, так і сучасні цементні гаражі на території, вщерть зарослій деревами. Невелика частина казематів належить Бродівському краєзнавчому музеєві і реставрується.
  • Палац Потоцьких. Розташований у центрі замкового подвір’я; досить скромна в архітектурному плані двоповерхова споруда з бічними ризалітами. Побудований з цегли, оздоблення виконані з пісковику. Нині в приміщені палацу навчаються 5—7 класи ЗОШ № 3, міститься районний архів та виставкові зали Бродівського історико-краєзнавчого музею.
  • Палац графів Тишкевичів
  • Цісарсько-королівське повітове староство (кін. XVIII — поч. XX ст.), в стінах якого нині знаходиться Бродівський історико-краєзнавчий музей
  • Будинок австрійського повітового суду (нині Бродівський педагогічний коледж імені Маркіяна Шашкевича)
  • Торгово-промислова палата XIX ст.
  • Будівля колишнього Празького банку, готелю «Європа», Празького банку (1911), колишні готелі «Брістоль», «Європа» та «Гранд».
  • Будівля колишньої гімназії (нині — ЗОШ № 1)
  • Оборонна церква Різдва Пресвятої Богородиці 1600 року.
  • Церква Пресвятої Трійці (1726)
  • Церква св. Юра XVI—XVII століть з іконостасом в стилі рококо
  • Костел Воздвиження Чесного Животворящого Хреста (1596) в стилі ренесанс, тепер Церква Воздвиження Чесного Животворящого Хреста
  • Колишня Велика синагога (1742)
  • «Новий» єврейський цвинтар (XIX — першої пол. XX ст.)

Христина БАЗЮК

Джерела:

  1. http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/docmetadata?id=4794&from=publication
  2. http://www.nowosielski.de/sas/przewodnik.htm
  3. http://www.castles.com.ua/stare_brody.html
  4. http://shtetlroutes.eu/ua/brody-belz-cultural-heritage-card/
  5. http://ukrmandry.com.ua/index.php?id=874
  6. http://www.ji.lviv.ua

Фото:

http://www.etoretro.ru

Напишіть відгук