Інтер’єр, який ви ніколи не побачите. Унікальні фотографії залів Підгорецького замку.

1
31129

Однією з перлин, так званої «Золотої підкови Львівщини» можна по праву вважати Підгорецький замок. Ця унікальна пам’ятка архітектури пізнього ренесансу є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Однак туристів, котрі беруться сміливості відвідати замок, окрім захоплення чекає ще й велике розчарування – на жаль побачити інтер’єр палацу, окрім що підземелля, є поки неможливим, оскільки внутрішні зали закриті на реконструкцію, яка невідомо коли завершиться. Однак, велика підбірка давніх світлин дає нам можливість побачити, як виглядав інтер’єр Підгорецького замку сто і більше років тому.

Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Службові приміщення утворювали квадратний двір з терасою, пристосованою до оборони. З трьох боків палац був оточений глибоким ровом, з північного боку, зверненого до долини, він мав гарну терасу з балюстрадою і скульптурами. До замку в’їжджали через велику браму — портал з двома колонами. Мармурова таблиця на брамі зустрічала гостей латиномовним написом: «Вінець ратних трудів — перемога, перемога — тріумф, тріумф — відпочинок».

Вже своїм зовнішнім виглядом замок-палац вражав своїх сучасників, однак ще більше вражень він справляв на тих, кому пощастило потрапити всередину. Інтер’єри Підгорецького замку вражали своєю красою і пишнотою. Внутрішні зали були тематичними та мали такі назви як Китайська, Золота, Лицарська, Зелена, Дзеркальна та Мозаїчна.

Інтер'єр Зеленої Зали Підгорецького замку. Фото 1912 року
Інтер’єр Зеленої зали Підгорецького замку. Фото 1912 року

Інтер’єр Китайської зали Підгорецького замку, ймовірно, слід визнати найкращим інтер’єром у стилі шинуазрі на теренах тодішньої України. Окремо зберігалися речі, що належали королю Яну ІІІ Собєському, який між іншим теж володів цим замком та провадив його масштабну реконструкцію.

Північна стіна Зеленої Зали Підгорецього замку. Фото 1880 року
Північна стіна Зеленої зали Підгорецього замку. Фото 1880 року

Розглядаючи столітні фото інтер’єрів палацу, помітно, що картини на стінах доволі схожі на всесвітньо відомі усім роботи. На жаль, оригінальних робіт в замку ніколи не було, однак прямі копії з робіт Рафаеля, Рубенса, Тіціана,  Караваджо справді прикрашали стіни кімнат. Також тут висіли картини польського художника Чеховича, полотна Якоба де Баана на історичні теми — «Облога Смоленська» і «Прийом шведських і бранденбурзьких послів Володиславом IV». Навіть їдальню прикрашали портрет гетьмана Конецпольського на стелі та 72 портрети видатних політичних та духовних діячів, а також чорний мармуровий стіл, на якому хрестили короля Яна ІІІ.

Столова Зала Підгорецького замку. Фото 1909 року
Столова зала Підгорецького замку. Фото 1909 року

У 1728 році тодішній власник замку Вацлав Жевуський розпочав реконструкцію в ході якої палац став триповерховим. Нові зали були наповнені великою колекцією цінних картин та старовинної зброї, яку зібрав сам Жевуський. Деякі речі для Підгорецького замку були запозичені в його недалекого сусіда – Олеського замку. Також, в середині палацу тоді діяли друкарня й театр.

Інтер'єр Столової Зали Підгорецького замку. Фото 1912 року
Інтер’єр Столової зали Підгорецького замку. Фото 1912 року

Дещо збідніли колекції замку після смерті Вацлава Жевуського в 1779 році . Спочатку частина майна була розпродана на 3 аукціонах. Згодом управитель замку Ремішевський розпродав значну кількість цінностей.

Дзеркальна Зала Підгорецького замку. Фото 1910 року
Дзеркальна зала Підгорецького замку. Фото 1910 року

У 1867-1903 роках замок був відреставрований завдяки Євстахію Сангушку. Саме на цей період припадає значна кількість світлин інтер’єру палацу, які ми маємо можливість розглянути.

А от в час Першої світової війни замок двічі пограбувала російська армія, добряче понищивши внутрішнє оздоблення. Однак це був не найгірший сценарій для будівлі, оскільки замок перебував на лінії фронту і йому взагалі загрожувало знищення, однак сам генерал Брусилов попіклувався, щоб замок було збережено.

Піч в Дзеркальній Залі Підгорецького замку. Фото 1909 року
Піч в Дзеркальній залі Підгорецького замку. Фото 1909 року

Та як би не було пограбовано Підгорецький замок під час війни, того що в ньому залишилось вистачило щоб в міжвоєнний час тут діяв приватний музей князів Сангушків. Останні значно попіклувалися, щоб напередодні вибуху Другої світової війни евакуювати більшу частину колекції замку, зокрема у Сан-Пауло в Бразилії, тож якщо колись завітаєте в тамтешній музей, то знайте звідки їхня добірка цінних експонатів.

Каплиця в Підгорецькому замку. Фото 1909 року
Каплиця в Підгорецькому замку. Фото 1909 року

1940 року, після приходу радянської влади, замок-палац передали Львівському історичному музею. Під час радянсько-німецької війни палац сильно постраждав. 1945 року замок розграбували військові Золочівського гарнізону. 1947 року музей закрили, а 1949-го в ньому влаштували санаторій для хворих на туберкульоз.

Китайський Кабінет в Підгорецькому замку. Фото 1910 року
Китайський Кабінет в Підгорецькому замку. Фото 1910 року

У 1956 році в замку сталася велика пожежа, яка знищила більшу частину внутрішнього оздоблення. Були проведені відновлювальні роботи, але туберкульозний санаторій для хворих залишався в замку до часів незалежності України.

Амфіляда в Підгорецькому замку. Фото 1909 року
Амфіляда в Підгорецькому замку. Фото 1909 року

1997 — стався переломний момент у історії замку — завдяки клопотанням громадськості та праці Бориса Возницького Підгорецький замок передали Львівській галереї мистецтв. Того ж року створено благодійний фонд відродження замку на чолі з Б. Возницьким. У фондах галереї збереглися 85% речей із замку, які планують туди повернути, а відновлений палац перетворити на музей інтер’єрів. Однак, станом на сьогодні замок зачинено на реставраційно-відновлювальні роботи. Для огляду доступні лише навколишні території та фасад.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

  1. polona.pl
  2. https://uk.wikipedia.org/wiki/Підгорецький_замок
  3. Władysław Łoziński. Życie polskie w dawnych wiekach

1 коментар

  1. АВТОБИОГРАФИЯ

    Я, Великий Князь Любарт-Сангушко Евгений Александрович – потомок древнего старинного рода Великого Князя Литовского Гедеминаса, родился 15 февраля 1957 года в Украине г.Харьков, национальность – поляк.
    Образование неполное высшее – четыре курса Харьковского автодорожного института. (Целых три)
    К 1982г. работал сначала водителем, потом механиком автоколонны. Беспартийный. женат
    имею двух дочерей: Ядвига, Анастасия.
    Постоянный адрес: г.. Харьков-61039, ул. Кропивницкого, 14, код: 0-57 тел: 777-60-56.
    Мои предки из славного рода В. Князей Рюриковичей и Любарт-Сангушко принимали деятельное участие в создании и строительстве украинского государства и с 850р. и 1300р. по 1917-1939р.р. руководили тремя европейскими государствами – Литвой, Украиной, Польшей.
    Родные правнуков (в 19 поколении) моего прадеда Великого Князя Д. Либерта и его жены Буши -трижды были Президентами США.
    Герб нашего рода князей Рюриковичей – Сангушко есть герб Украины и Литовского государства.
    Мой родной … прапрадед Князь Сангушко был крестным отцом Богдана (Зиновия) Хмельницкого, о чем есть упоминания в исторических российских, украинских, литовск и польских изданиях.
    К 1917г. члены моей семьи имели фамилию Сангушко. В Украине с 1917-2014р.р. наш Род, коммунистической властью пидвергся убийству – геноциду и МАРОДЁРСТВУ.
    В 1917г. в г.. Славута Хмельницкой области был убит мой прадед Князь Сангушко Роман-Дем “ян.
    В августе 1920 года в селе Подгорцы Бродского района Львовской области красные бандиты Первой Конной армии С.Буденного в Подгорецком замке князей Сангушко повесили родного старшего брата моего деда Князя Михаила Сангушко, 1887 года рождения.
    В октябре 1928г. в с. Перекоп Валковского района Харьковской области по поручению Правительства УССР органами ГПУ-НКВД был убит (отравлен) мой дед Любарт (Сангушко) Ян, 1891 г.р., а его жену [мою бабушку] ЛИШИЛИ – избирательных прав.
    Моя мать Любарт Александра (1921р.н.) С 1929г. по 1937г. была помещена в детскую колонию НКВД №5 Киевской области.
    В 1917-1939 годах с ГРУБЫМИ нарушениями законов, путем убийств членов нашей семьи были отобраны (национализировано) приобретенное законным путем недвижимое имущество (земли, заводы, фабрики, религиозные сооружения, дома и т.п.), которые принадлежали нашему роду, которые находятся во Львовской, Винницкой, Хмельницкой, Волынской, Ровенской, Киевской областях Украины.
    С 1982г. по 1985г. По сговору Правительства Польши – СССР – Москва я был безосновательно и незаконно осужден Дзержинским судом. Харькова по ст.206, часть II УК УССР к трем годам лишения свободы.
    С 1983г. по 1988г. для совместной дискредитации ко мне незаконно применялись средства психиатрического воздействия (о чем есть заключения врачей, юристов правозащитников и международных правозащитных организаций). С МЕНЯ ДЕЛАЛИ – ИНВАЛИДА
    В 1999г. органами МВД Харьковской области заведено новое фальшивая уголовное дело по ст.222 часть I УК Украины (ред.1961р.) с целью осуществления на меня и мою семью политического давления и недопущения в ДЕПУТАТЫ ВРУ. Дважды применяли против меня незаконные административные аресты на 10 и 15 суток. С 2005г. дело совместно с Правительством Украины- Польши (ЕВРОПА)фальсифицировано в ECПЧ по правам человека (дело № 25851/06).
    С 1982 года безработный. К настоящему времени работать не дают, реабилитацию блокируют.
    Материального возмещения нет. Лидеры всех крупных партий: КПУ, СДПУ, Регионы, БЮТ, Рух, Фронт перемен, СВОБОДА: путем сговора также блокируют разборки и надлежащую реабилитацию.
     Неоднократно обращался в ВРУ, КМУ к Президентам Украины, до тех пор, пока в 1994г. в результате незаконного решения Администрации Президента Украины совместно со службой ОВИР МВД Украины в меня гражданство Украины было отобрано.
    В 2002г. в связи с тем, что я выдвинул свою кандидатуру в кандидаты в депутаты ВРУ по №193 округа г.. Славута Хмельницкой области – гражданство Украины было возвращено, но режимом Кучмы я до выборов не был допущен.
     Президент, КМУ через ВРЮУ (Высшая Рада юстиции) суды ХОТЯТ ЖИТЬ ПО старому (то есть – как в СССР – воровать) поэтому продолжают мародерство в судебных и политических репрессиях против меня и моей семьи.
    Работа в государственных органах власти Украины мне не дают и раньше по фальшивым мотивам не предоставлялась. (Нацисткая ГОС-БАНДА МЕНЯ БОИТСЯ)

    По поручению коррумпированного нациста Президента проводится геноцид и мародерства блокируются мои судебные иски в г.. Харьков о подтверждении отцовства моего прадеда и деда и о запрете использования в политических и коммерческих целях в Украине титула и фамилии моего прадеда, деда и моей фамилии.
    ДЕЛО находилась и вместе с Правительством блокировалось в ЕСПЧ (дело № 48929/06).
    В настоящее время дело об отцовстве второй раз с 2006-2014. (Блокируется) в ВССУ – ВСУ и Генпрокурором Украины.

    Это разновидность Украинско – Польской – Литовской коммуно НАЦИСТКОЙ агрессии и терроризма.

    Изложенное мной, абсолютно ТОЧНО с интерпретацией фактов ОТРАЖЕНО , при необходимости я готов документально подтвердить во всех органах власти.

    Мне стыдно за Коррумпированные, КРИМЕНАЛЬНЫЕ и позорные действия 1982-1992r:г Московской и Харковськой власти (ХОГА), ВРУ, правительства, Президента Украины и Польши – России – Литвы (ЕВРОПА) также включая и в настоящее время

    11. .04.2014р. В.Князь Любарт-Сангушко Е.А.

    ПОЛИТИЧЕСКИЙ БЕЖЕНЕЦ
    Аvstria
    str   Wiener N  70
    Sit- Baden 2016г

    …….. Блаженны изгнанные за правду, ибо их есть Царство Небесное. Блаженны вы, когда будут поносить вас, и гнать, и всячески неправедно злословить за Меня. Радуйтесь и веселитесь, ибо велика ваша награда на небесах: так гнали и пророков, бывших прежде вас  (Евангелие от Матфея 5:10-12).

Напишіть відгук