Імена 6 відомих львів’янок у назвах вулиць Львова

0
4751
Імена 6 відомих львів’янок у назвах вулиць Львова

Зі Львовом пов’язана доля багатьох видатних українок, які уславили своє життя непересічною творчістю, громадською діяльністю, внеском у культурне та суспільне життя не лише Львова, а й усієї України. Це, безперечно, сильні та харизматичні жінки, які у свій час творили історію. Львів’яни бережуть пам’ять про них і пишаються тим, що живуть в тому ж місті та щодня ходять тією ж бруківкою. Іменами цих видатних львів’янок були названі вулиці міста, про які ми сьогодні хочемо розповісти.

Соломія Крушельницька
Соломія Крушельницька

Вулиця Соломії Крушельницької

Крушельницька – виняткова жінка, голосом якої зачаровувалися у всьому світі, називаючи найвидатнішою співачкою свого часу. І хоч народилася вона на Тернопільщині, переїжджала з однієї країни до іншої, мала грандіозні виступи від Франції до Аргентини, а паспорт мала італійський, ми все ж вважаємо її львів’янкою.

З 1993 року вулиця, на якій упродовж 1903-1939 року співачка мала будинок, носить ім’я Соломії Крушельницької. Це маленька вуличка, що розташована на межі парку ім. Івана Франка та підіймається вгору від Словацького до вулиці Каменярів. З 1989 р. тут, у будинку під № 23, діє Музично- меморіальний музей Соломії Крушельницької, фонди якого налічують понад 17000 експонатів, серед них: оригінальні фотографії, афіші, програми концертів, портрети, фрагменти сценічних костюмів, нотні видання та особисті речі артистки.

Цей будинок був зведений 1884 року за проектом архітектора Якуба Кроха.

Цікаво, що У 1878 – 1879 рр у сусідньому будинку №25 жив Іван Франко, тут одночасно була у редакція часопису «Громадський друг»

 Сучасний вигляд вулиці Соломії Крушельницької у Львові
Сучасний вигляд вулиці Соломії Крушельницької у Львові

Сьогодні на вулиці Крушельницької розташована Львівська обласна спілка письменників України, а також спілка журналістів, тож її бруківкою так само часто ходіть творчі люди, як і століття тому.

Більше про меморіальну вулицю С. Крушельницької можна прочитати за посиланням http://photo-lviv.in.ua/memorialni-vulytsi-lvova-vulytsya-solomiji-krushelnytskoji/

Ольга Дучимінська (фото взято з https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=26487926)
Ольга Дучимінська (фото з ресурсу https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=26487926)

Вулиця Ольги-Олександри Дучимінської

Ольга Дучимінська відома як українська письменниця, поетеса, літературний критик, перекладачка (з чеської, німецької, російської), журналістка, народна вчителька, культурно-освітня діячка, одна з активних організаторок жіночого руху в Галичині, дослідниця фольклору, етнографії та мистецтва. Вона була серед організаторів музею етнографії та художнього промислу у Львові, їздила у наукові експедиції, збирала матеріали про духовну та матеріальну культуру бойків і гуцулів, досліджувала етнографічну діяльність Івана Франка та Філарета Колесси, у її творчому доробку три поетичні та одна збірка новел. Дучимінська прожила довге і непросте життя, адже окрім творчої та громадської діяльності їй довелося пережити арешт і заслання, з якого вона повернулася у 75-річному віці. Але не зважаючи ні на що, вона не втрачала людської гідності і навіть у неволі продовжувала складати вірші. Для багатьох вона стала символом мужності та незламності.

Вулиця Ольги Дучимінської у Львові
Вулиця Ольги Дучимінської у Львові

Що ж до вулиці, названої на честь Ольги Дучимінської, то вона зв’язує Кузнярівку з перехрестям вулиць Алмазної та Озерної і носить її ім’я з 1993 року. Прокладена вулиця була лише у 1957 році і спочатку називалася Полярною. Забудована вона в стилі радянського конструктивізму. Сама ж пані Ольга проживала у Львові за адресою Верхратського, 10.

Наталя Кобринська
Наталя Кобринська

Вулиця Наталі Кобринської

Наталя Кобринська не була корінною львів’янкою, та все ж жила у місті певний час, вона вважала, що тут з’являться кращі умови для популяризації феміністичних ідей, яким присвятила своє життя. Але галичанки її не почули, і згодом вона повернулася у Болехів. Очевидно, що її революційні ідеї випереджали час, але знайшовши послідовниць в особі Ольги Кобилянської та Лесі Українки, Кобринська все життя боролася за права жінок.

Вулиця Наталі Кобринської
Вулиця Наталі Кобринської

Одна з вулиць у Франківському районі міста, що з’єднує вулиці Боткіна та Граб’янки, носить ім’я письменниці і організаторки українського феміністичного руху Наталі Кобринської. Таку назву вона має з 1992 року, а з 1954 року вулиця називалася Макарова.

 

Ірина Вільде
Ірина Вільде

Вулиця Ірини Вільде

Наступна вулиця, про яку піде мова, названа на честь відомої української письменниці Дарини Макогон, котра творила під псевдонімом Ірина Вільде.

Її взаємини зі Львовом почалися з навчання в університеті у 1928 році, в цей час вона знайомиться й зі своїм майбутнім чоловіком Євгеном Полотнюком. Згодом, в період пацифікації її не допустили до сесії, і вона покинула навчання.

До Львова Вільде повернулася восени 1944 року, тоді вона оселилася в Ольги Дучимінської, пізніше ж отримала житло на вулиці Кривоноса. А 1963 р. Ірина Вільде проживала в будинку на вул. Чумацькій.

В історію вона увійшла як талановитий прозаїк, журналіст, голова Львівської спілки письменників України та лауреат Шевченківської премії.

Сучасний вигляд вулиці Ірини Вільде
Вулиця Ірини Вільде

В пам’ять про неї у Львові названо вулицю у Личаківському районі, що пролягає від вулиці Копальної до залізниці. З нею межують Коцка, Ялтинська, Ніщинського, Івана Шишманова, та Чумацька, на якій і проживала письменниця.

Перейменували вулицю у 1993 році, до того вона мала назву Птасьніка (на честь польського історика, професора Львівського університету), недовгий час називалася Роменська, а з встановленням радянської влади її назвали на честь французького революціонера Жана-Поля Марата.

Сьогодні це маленька зелена вуличка, що вимощена бруківкою. Забудована вона у стилі конструктивізму 1930-х років та простягається на 460 м.

Олена Іванівна Степанів (псевдо — Олена Степанíвна) (7 грудня 1892, с. Вишнівчик, Перемишлянський повіт, нині Перемишлянський район, Львівська область — † 11 липня 1963, Львів) — український історик, географ, громадська та військова діячка, перша в світі жінка, офіційно зарахована на військову службу у званні офіцера, четар Української Галицької Армії.
Олена Іванівна Степанів (псевдо — Олена Степанíвна)

На честь першої жінки-офіцера в світі у Львові названа вулиця, що з’єднує площу Князя Святослава з вулицею Залізничною. Названа вона так 1991 року, а до того мала назву Кордецького (з 1895р.) на честь настоятеля монастиря в Ясній Горі, оборонця від шведських військ. У 1946 році була перейменована на Ленінградську.

Сучасна вулиця Олени Степанівни
Вулиця Олени Степанівни

Свою активну політичну на наукову діяльність Олена Степанів вела у Львові. Тут вона навчалася, брала участь в діяльності товариства «Сокіл», а згодом очолила його першу жіночу чоту у Львові. Вона увійшла до складу Комітету об’єднаних стрілецьких товариств, виїхала на фронт як командир жіночої чети Українських Січових Стрільців, була одним із організаторів Листопадового повстання 1918 р., брала активну участь в українсько-польській війні 1918–1919 років.

Окрім того, захистила докторську дисертацію німецькою мовою у Віденському університеті, була доцентом Львівського університету, є автором близько 75 праць.

Художниця Олена Кульчицька, молоді роки
Художниця Олена Кульчицька, молоді роки

Вулиця Олени Кульчицької

Одна з найвідоміших львівських художників Олена Кульчицька виявляла себе у різних видах мистецтва: живопис, графіка, сакральний живопис (створила унікальний іконостас), народне прикладне мистецтво, килимарство; навіть проектування меблів. Вона відома як автор понад 4000 художніх робіт, лауреат премії ім. Т.Г. Шевченка, професор та громадська діячка.

Вулиця Олени Кульчицької (фото з ресурсу https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=38795761)
Вулиця Олени Кульчицької (фото з ресурсу https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=38795761)

На честь цієї видатної львів’янки у 1969 році було названо вулицю, що сполучає вулиці Петлюри та Виговського. З середини ХІХ століття про територію сучасної вулиці Кульчицької відомо, як про передміське селище Сигнівка. На карті 1937 року ця територія входить до Південно-Західної окраїни Львова поблизу Любінської дороги, а 1939 року до району Велика Сигнівка.

Забудова: 5-ти, 6-ти та 9-типоверхові цегляні будинки, другої половина ХХ ст.

 Олена ВИСОКОЛЯН

Джерела:

  1. http://www.ukrainians-world.org.ua/peoples/5b2682a391cff5e9/
  2. http://www.salomeamuseum.lviv.ua/
  3. http://www.pslava.info/LvivM_KrushelnyckojiVul_BudZIstorijeju23,218631.html
  4. http://maxpark.com/community/3795/content/2061615
  5. uk.wikipedia.org

Напишіть відгук