Ієронім Цибульський, львівський різник

0
511
Ієронім Цибульський, львівський різник.

За свою багатовікову історію Львів пережив безліч похмурих і кривавих днів.

Це числені війни і збройні конфлікти, що переживало місто, єврейські погроми і голокост, окупації і репресії з боку чужинців …

Але важко повірити, тим більше усвідомити, –  що здатна накоїти і як далеко може піти у своєму злодіянні одна єдина людина, зовні порядний громадянин, працівник, чоловік і батько … Нажаль лише зовні …

Обкладинка журналу "Tajny Detektyw" за литий 1934 року з портретом І. Цибульського.
Обкладинка журналу “Tajny Detektyw” за лютий 1934 року з портретом І. Цибульського.

За поліціним зведенням від 5 лютого 1934 року, працівник Східних Торгів Ян Чиж, натрапив у парку Кілінського ( нині Стрийський парк у Львові ) на покраяні частини людського тіла. Наступного дня людські рештки виявлені в районі парку Йордана ( нині парк “Залізні води” ) і в околицях вулиці Снопківської …

Загалом виявлено 44 частини людського тіла, що, за висновком судмедексперта належали жінці. Голову нещасної знайдено таки не було.

Саме так починається одна з наймоторошніших львівських кримінальних історій міжвоєнної доби …

Парк Кілінського ( нині Стрийський ) вночі , фото Обєрхарда , 1934 рік.
Парк Кілінського ( нині Стрийський ) вночі , фото Обєрхарда , 1934 рік.

Що ж трапилось тієї зимової львівської ночі, і чим завершилась кримінальна справа, яка набула розголосу у всій Польщі ?

Ієронім Цибульський – 44 – річний уродженець Судової Вишні, колишній військовий, дипломований пекар і власник тютюнового кіоску, одружений і батько дитини – вночі на площі Галицькій у Львові знайомиться з Емілією Шефф – реєстровою повією, прописаною на Замарстинові.

Цибульський пропонує випити і віддатись любовним втіхам у його тютюновому кіоску, що знаходився на площі Св. Софії ( нині частина вул. І. Франка ) неподалік Стрийського парку.

Сторінка з кримінального тижневика 1934 року, з портретами Цибульського і його жертви тамісцем злочину - тютюновим кіоском.
Сторінка з кримінального тижневика 1934 року, з портретами Цибульського,  його жертви, та місцем злочину – тютюновим кіоском.

В ході ” забави “, серед ночі, Цибульський наливає повії чергову чарку, куди підсипає ціаністий калій, за мить нещасна померла .

Чи страх перед заподіяним, чи маніакальні схильності вбивці, змусили його за допомогою сокири, ножа та пилки, більше доби краяти тіло жертви … Позбуватись частин нелюд “запросив” приятеля – Петра Колодзія, розповівши йому, що то зіпсоване кінське м’ясо …

6 лютого 1934 року, по гарячих слідах, Ієроніма Цибульського затримує поліція. В ході досудового слідства провели зокрема й експертизу на осудність. Ледь не одностайно громадскість твердила – вбивця не при своєму розумі … Однак експерти встановили – психічний стан відповідає нормі, виявивши лише порушення зумовлені зловживанням алкоголю.

І. Цибульський і Е. Шефф - вбивця і жертва.
І. Цибульський і Е. Шефф – вбивця і жертва.

Дуже цікавим серед почутого є висновок прокурора – причиною вбивства був грабунок, жодного сексуального мотиву слідство не виявило.

Цибульський визнав свою провину у суді і отримав пожиттєве ув’язнення.

Злощасний тютюновий кіоск на площі Св.Софії, де відбулось жорстоке вбивство, було демонтовано і спалено.

Після 1939 року жодних звісток про львівського різника не надходило…

Використані джерела :

Блог “Tajny Detektyw” vol . 1 , Блог “Tajny Detektyw” vol .2

 

Напишіть відгук