Ідеї невтомного Бориса Возницького

Ідеї невтомного Бориса Возницького

З поваги до світлої пам’яті Героя України, багаторічного директора Львівської національної галереї мистецтв Бориса Возницького, якій сьогодні присвоєно його ім’я, пригадаймо окремі сторінки його діяльності. Мова йде про співпрацю Бориса Григоровича зі скульпторами Львівської національної академії мистецтв щодо відродження трагічних сторінок української історії – проектів у Золочівському, Олеському та інших замках; в урочищі Гурбах (Рівненська обл.); у Рукомишлі (Бучацького району, Тернопільської обл.), а також проекту в Биківні.

Зосереджений та завжди готовий до співпраці Борис Григорович, разом з третім президентом України Віктором Ющенком 30 червня 2011 року відвідали єдину в Україні кафедру скульптури Львівської національної академії мистецтв, засновану ще в 1946 році та взяли участь в прес-конференції, яка відбулася в Дзеркальній залі Палацу Потоцьких.

Гості ЛНАМ розглянули й відзначили проекти дипломних робіт випускників кафедри скульптури. Особливо їх зацікавив пам’ятник юнаку-упівцю, який в знак протесту проти радянського тоталітарного режиму вчинив самоспалення в Рукомишлі. Волею долі автором пам’ятного знаку «Повстанець» став молодий скульптор Володимир Гончарук, втіливши в постаті борця його сміливість і любов до України.

У виступі на прес-конференції в Дзеркальній залі Палацу Потоцьких В.Ющенко сказав: «В ЛНАМ я був з нагоди проекту з робочою назвою, яка ще розглядається громадською радою «Правда рятує від смерті» (біблейська цитата у перекладі П. Куліша). Йдеться про Биківню — найбільший український цвинтар, де лежить близько 120 тис. знищених українців. Сподіваюсь, що 27 листопада 2011 року буде днем, коли ми вшануємо пам’ять жертв голодних мурів, політичних репресій Биківні належною музифікацією. Я хотів би, щоб, з одного боку, це був молодіжний проект — як молодь відноситься до теми пам’яті, а з другого — щоб долучилися відомі досвідчені митці, такі як І. Самотос. Щоб одні і другі змогли закарбувати своє ім’я в загальнонаціональний проект. Те, що я побачив в художній академії у Львові, мені нагадує гарний світлий храм. Бажаю керівнику проекту, цьому вражаючому скульптору І. Самотосу, керівництву академії, педагогам і студентам: «Так тримати!».

Це була чергова ініціатива Бориса Возницького – щоби львівські скульптори на чолі з народним художником країни, професором І.Самотосом взяли участь у створенні пам’ятника в Биківнянському лісі, де знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв політичних репресій, що стоїть в одному ряді з таким страшним злочином компартійного уряду Сталіна, як Катинський розстріл. «Над проектом в Биківні мали працювати наші студенти, але тільки на канікулах та в час виробничої практики – додав народний художник України, професор Іван Самотос – проте не склалося. Ця ідея отримала схвалення, а от умов, за яких студенти могли б працювати в Києві, так і не погодили».

Сьогодні професор Іван Самотос працює над «Спогадами про Бориса Возницького», де з-поміж безлічі теплих слів пригадує, як в студентські роки вони зустрічалися в одних стінах. Згодом результатом їхньої співпраці ставали різноманітні проекти, приміром, робота над пам’ятником княгині Ользі для Підгорецького замку. Підгрунтям їхньої спільної роботи було обговорення історичних фактів та легенд пов’язаних з іменем княгині. Ще Іван Самотос зазначив: «Наша з Борисом Григоровичем співпраця в царині створення цілого ряду скульптурних композицій, які виконували мої учні під моїм керівництвом в довготривалому матеріалі, продовжувалася багато років та вилилася в цілу низку пам’ятних знаків та скульптур на історичну й релігійну тематику. Окрім згаданих, в с. Рукомишлі на Тернопільщині у благодатному місці біля церкви, при вході в скальну старовинну церкву встановлено сім триметрових скульптур, з-поміж яких «Ісус Христос» сидяча фігура авторства старшого викладача О.Ковальського та «Мироносиця» авторства старшого викладача Олександра Гончарука.

Ольга ІГНАТЕНКО

Фото: Ольга ІГНАТЕНКО та Олександр ГОНЧАРУК

Напишіть відгук