З-поміж інших, місто-курорт Трускавець вирізняється ще й своєю символічною атрибутикою, яку, в першу чергу, представляє сучасний герб, затверджений в 1992 році на VIII сесії міської ради. В основу герба було покладено стару печатку села Трускавець, датовану кінцем XVIII століття.
В результаті поділу Речі Посполитої в 1772, 1792 та 1795 роках, Галичина опинилася під владою Австрії. Запроваджені австрійською владою реформи в кінці XVIII ст., а зокрема, урядового декрету від 1787 року з розподілу земель на домініальні (панські) та рустикальні (сільські), призвели до появи печаток. Зображення на цих печатках вибирали самі селяни, а на замовлення війта чи старости виготовлявся вже й сам штамп.
Найстаріша відома печатка трускавецької сільської громади була виявлена на Договорі між Дирекцією держаних маєтків та підданими Дрогобицького ключа про врегулювання панщизняних повинностей від 31 жовтня 1788 року, на якому поставлені печатки 43-х сіл та німецьких колоній Дрогобицької округи. На штампі зображена гуска з піднятими крилами, яка тримає в дзьобі галузку (гілочку). По колу проглядається напис – WIES TRUSKAWIEC, а по центру – DROHOBYCKA DIRECTIA (ф.134; оп.2; спр.285 у Львівському історичному архіві). Архівні матеріали за 1859-1875 роки також засвідчують про існування в сільському самоврядуванні такої печатки.
Згодом написи видозмінювалися, бо на документі від 22 січня 1867 року на печатці читаємо – GMINA TRUSKAWIEC, проте сутність їхня незмінна – символ місцевого самоврядування. Та можемо тільки здогадуватись, чому саме гуска… Можливо на той час місцеві селяни розводили домашніх гусей, яких мали де випасати, на широких та болотистих трускавецьких полях та луках. Було також відомо й про неабиякі природні фізіологічні властивості цієї домашньої птиці, що віщувала про небезпеку, як колись гуси спасли Рим.
В радянський час курорт Трускавець став асоціюватися з куманцем, зокрема в 1970 році був затверджений герб всесоюзної оздоровниці: у зеленому щиті, розділеному навпіл, була зображена посудина для пиття мінеральної води та золоте сонце з емблемою медицини.
Матеріали розроблені та опрацьовані членами Українського геральдичного товариства львів’янами п. Андрієм Гречило та п. Іваном Сварником на початках незалежності української держави, пропонували громаді міста два варіанти герба Трускавця, та на обидвох з них був збережений давній символ поселення, який використовували на печатках ще з ХVIII ст., як продовження традицій українського самоврядування.
В першому варіанті. Щит розділений по діагоналі: у верхньому золотому полі – сріблястого кольору, з чорним відтінком, – куманець, з якого п’ють мінеральні води. Вода зображена синіми струменями. У нижньому зеленому полі – срібна гуска з піднятими крилами, червоним дзьобом і лапками. У дзьобі тримає галузку, на яку скапує вода.
В другому варіанті. В щиті на золотистому фоні – срібна гуска із піднятими крилами, з червоним дзьобом та лапками. В дзьобі гуска тримає галузку. В обох варіантах щит по периметру має художньо-декоративне обрамлення золотистого кольору з чорним відтінком і написом у верхній частині – Трускавець. Куманець та золота барва мали символізувати лікувальний профіль нашого міста, а зелена барва – символ багатих лісів, що оточують місто по периметру (допрацьований трускавецьким художником Богданом Кравцем).
Результатом спільного обговорення символом Трускавця став герб, що отримав такий вигляд: на зеленому фоні гербового щита (символ багатих лісів, що оточують місто) зображена біла гуска з червоним дзьобом та лапками, як символ здоров’я та добробуту людини; підняті крила, як символ пильності; а у дзьобі гуска тримає галузку, як символ гостинності наших трускавчан.
Та це був ще не кінець: в 2007 році з нагоди 180-річчя курорту, герб міста зазнав видозмін: за межі гербового поля винесено назву «Трускавець», а з двох боків розміщено фонтани, які символізують цілющі джерела міста-курорту Трускавець.
Галина КОВАЛЬ
директор музею міста-курорту Трускавця
