Хрещений батько трускавецької «Нафтусі»

Заслужену славу Трускавцю, як курорту, принесли цілющі мінеральні води, серед яких найбільш популярною була і залишається «Нафтуся», науковий аналіз якої вперше провів львівський аптекар і хімік Теодор Торосевич.

Майже прісну воду, з легким запахом сірководню і присмаком нафти місцеві жителі раніше називали просто – «нафта» або нафтова вода. Та після детального дослідження цієї води львівським фармацевтом Торосевичем, в його наукових викладах вона отримала більш ліричну назву – «Нафтуся», результати досліджень над якою вперше опублікував у 1836 році, де вказав про її фізичні та хімічні властивості, рекомендуючи вживати її для внутрішнього лікування захворювань нирок, печінки, жовчних та сечових шляхів.  Перші наукові статті, присвячені трускавецьким водам, були опубліковані в наукових журналах Кракова і Відня. Про властивості озокериту в Трускавці писав 1837 року. У 1842-1843 роки описано хімічний склад двох інших трускавецьких джерел. Таким чином, протягом п’яти років були розглянуті та описано властивості п’яти трускавецьких джерел мінеральної води.

Теодор Торосевич (1789-1876)
Теодор Торосевич (1789-1876)

Теодор Торосевич був одним із найвидатніших представників галицької фармації першої половини ХІХ ст. Він був не тільки вченим-хіміком і аптекарем-практиком, але й винахідником у різних галузях виробництва, дослідником мінеральних вод Галичини та Буковини, організатором перших галицьких курортів та популяризатором їх лікувальних чинників.

Портрет Теодора Торосевича, автор Ф.С. Шахвердов-Крохмаль, Львів, 1993 (зберігається в музеї міста-курорту Трускавця)
Портрет Теодора Торосевича, автор Ф.С. Шахвердов-Крохмаль, Львів, 1993 (зберігається в музеї міста-курорту Трускавця)

Теодор Торосевич народився 7 вересня 1789 року в Станіславові (нині м. Івано-Франківськ), у вірменській родині, яка осіла в цьому місті ще з часу його заснування. Є припущення, що вірмен до Галичини запросив князь Данило Галицький, як спеціалістів у будівництві, розумних і талановитих людей, представників древньої цивілізації. Серед предків Торосевича були купці, ремісники, члени міської ради. 17 липня 1805 р. він закінчив гімназію, яка на ті часи давала ґрунтовні знання і високу освіту. В цьому ж році переїжджає до Львова та приступає до аптекарської практики. У системі освіти Австрійської імперії це була звична форма навчання, яка тривала від 5 до 15 років. Тільки після відповідної практики, кандидати мали можливість вступу до вищого навчального закладу. В 1811 р. Торосевич вступає до Віденського університету, навчання в якому закінчує в 1815 р. та отримує диплом медично-хірургічного відділення, де вивчав фармацію. Повернувшись до Львова, Торосевич згідно діючих правил, звертається з проханням до уряду про дозвіл відкрити свою приватну аптеку. Та останнє слово у відкритті нової аптеки все таки залишалося за місцевою владою та поліцією. Умови отримання аптечної концесії, на кожну з яких претендувало по кілька десятків магістрів, сприяло корупції чиновників. Дозвіл він отримує відразу, та через ряд бюрократичних перешкод аптека «Під імператором Титусом» почала діяти тільки з 1 квітня 1819 року по вул. Личаківській,3 (існує досі).  Чому так незвично назвав свою аптеку Теодор Торосевич?  В першу чергу далася взнаки його гуманітарна освіта в гімназії. Торосевич був автором наукового історичного дослідження «Риси характеру Титуса Веспазіана, цезаря римського…» на основі описів Святоніуша і Юзефа Флавіуша…». Робота Торосевича над цим твором сильно вплинула на формування  його свідомості та визначення його життєвого кредо. В своєму житті та роботі Торосевич  керувався засадами справедливості та гуманізму, які поєднував із бажанням служити батьківщині, вбачаючи в римському цісареві Титусі свого духовного наставника, як приклад для наслідування. Торосевич вибрав свій ідеал в житті, намагався жити так, щоб бути корисним людям і робити тільки добро.

Трускавець. Джерело «Нафтуся», кін ХІХ ст.
Трускавець. Джерело «Нафтуся», кін ХІХ ст.

Одна з найкращих львівських аптек «Під Титусом», в центрі міста, мала дуже багату лабораторію, в якій Торосевич розгорнув бурхливу науково-дослідницьку діяльність та де в майбутньому проходило практику багато львівських фармацевтів, що вважалося за велику честь.

 Трускавець. Джерело «Нафтуся», кін ХІХ ст.
Трускавець. Джерело «Нафтуся», кін ХІХ ст.

Наукові роботи Торосевича, присвячені фасуванню та зберіганню медпрепаратів в скляних посудинах, мали велике значення для розвитку промислового виробництва лікарств. Дослідник біографії Торосевича, його наукової та практичної діяльності, В. Реске відзначає особливі заслуги фармацевта в розробках принципів кольорового скла в аптеках, що застерігає ліки від впливу світла та забезпечує їх краще зберігання. В цих питаннях він був першим не тільки в Європі, але і в світі. Рекомендаціями Торосевича користувалися в цукровому виробництві, яке набирало обертів у тодішній Галичині. Він цікавився хімічним складом грунтів, проводив досліди над продуктами харчування, серед яких було цікаве дослідження «Про приготування харчування для дітей, яке може замінити материнське молоко». В 1828 р., із власної ініціативи, Торосевич зробив аналіз сухого залишку солоної води, джерела якої знаходились поблизу села Стара Сіль, що на Самбірщині. Результат  дослідження – щорічно можна отримувати до 17 тис. фунтів чистої магнезії, який коштував у той час 90 злотих за центр.

Трускавець. Джерело «Нафтуся», поч. ХХ ст.
Трускавець. Джерело «Нафтуся», поч. ХХ ст.

Та основні досягнення Теодора Торосевича залишили своє місце в бальнеології, через що його називають батьком в цій царині. Славу вченого-аналітика  принесло довголітнє дослідження  лікувальних властивостей мінеральних вод Галичини, аналізи над якими він проводив у своїй аптеці, та ще й за власні кошти. Велика заслуга вченого в дослідженні цілющих джерел у Івоничах (Польща), де було засновано бальнеологічний курорт, а також  Шклі, Косові, Немирові. Зовсім незнані до цього часу села ставали відомими на цілу Європу своїми цілющими джерелами, нічим не поступаючись якістю води відомих курортів. Особливу увагу Торосевич приділяв вивченню хіміко-фізіологічних властивостей  мінеральних вод трускавецького курорту, зокрема «Нафтусі», «Марії» та інших джерел. В праці над виявленням лікувальних властивостей вод Трускавця,  йому допомагав брат лікар Юзеф Торосевич, який водночас прославився як великий благодійник. Результатом  досліджень цілющих мінеральних вод стала монографія «Мінеральні води в Галичині і Буковини», видана в 1849 році у Львові.

Трускавець. Черга за Нафтусею, 30-і роки ХХ ст.
Трускавець. Черга за Нафтусею, 30-і роки ХХ ст.

В бальнеології, як і в інших сферах, науково-дослідна робота Торосевича була спрямована на досягнення практичних результатів, які б могли бути корисними його землякам. Довголітня наукова праця Торосевича нараховує 218 друкованих публікацій та праць, які він в основному перекладав та друкував на польській і німецькій мовах.

Надмогильна скульптура Юзефа Торосевича на Личаківському кладовищі у Львові.
Надмогильна скульптура Юзефа Торосевича на Личаківському кладовищі у Львові.

Крім цього сучасники знали Торосевича як ініціатора та мецената багатьох добрих справ і вчинків. Власним коштом він оплачував навчання  талановитим землякам у Віденському університеті, допомагав студентам Львівського університету, виділяв значні фонди для новоствореної школи рільництва в Дублянах, допомагав сиротинцям та лікарням.

Надмогильна скульптура Юзефа Торосевича на Личаківському кладовищі у Львові.
Надмогильна скульптура Юзефа Торосевича на Личаківському кладовищі у Львові.

Теодора Торосевича не цікавила службова кар’єра. В свій час він відмовився від викладацької роботи, на посаді професора хімії у Львівській медичній школі, а також не прийняв пропозиції міністра обійняти посаду інспектора курсів для аптекарів у Львові. Згідно його життєвого кредо тільки праця робила його щасливим, а ніж всі посади, дипломи та нагороди разом взяті, твердить бібліограф Торосевича В. Реске. Незважаючи на посилену працю, Теодор Торосевич дожив до глибокої старості і помер на 87 році життя у Львові.

Трускавець. Меморіальна дошка Теодору Торосевичу на фасаді бювету.
Трускавець. Меморіальна дошка Теодору Торосевичу на фасаді бювету.

Австрійський уряд оцінив та відзначив заслуги Торосевича ще при житті, нагородивши його «Золотим Хрестом з короною». Досягнення галицького фармацевта-практика стали фундаментом, на якому продовжували вдосконалюватися важливі течії у фармації, медицині, бальнеології та природничих науках, різноманітних сферах виробництва і господарства.

Трускавець. Меморіальна дошка Теодору Торосевичу на фасаді бювету.
Трускавець. Меморіальна дошка Теодору Торосевичу на фасаді бювету.

В 1977 році до 150 річчя курорту, в Трускавці було встановлено меморіальну дошку з барельєфом Теодора Торосевича на фасаді бювету №1 та центральний бульвар курортного парку названойого іменем.

Галина КОВАЛЬ
директор музею міста-курорту Трускавця

 

Напишіть відгук