Хотів стати військовим, а став архітектором, або життєві пригоди Людвіка Балдвін-Рамулта

0
445
Людвік Балдвін-Рамулт: хотів стати військовослужбовцем, став архітектором

Прекрасна атмосфера Львова послужила джерелом натхнення для багатьох художників, скульпторів та архітекторів. Сьогодні мова піде про Людвіка Балдвіна-Рамулта, видатного львівського будівничого, а також громадського та військового діяча. Спорудами його авторства пишається не одна львівська вуличка, а подих від витонченості цих сецесійних камяниць перехоплює не лише у туристів, а й у пересічних перехожих.

Людвік Балдвін-Рамулт
Людвік Балдвін-Рамулт

Людвік, син землевласника Броніслава і Софії Рупневських, у свої молоді роки аж ніяк не бачив себе у ролі архітектора – його манила романтика пригод військових. Саме тому, закінчивши гімназію у рідному містечку Тарнуві, що на півдні Польщі, хлопець вступає до Академії Артилерії, а після її закінчення, стає поручиком у 40-овому піхотному полку. Однак військова кар’єра не тривала довго. Чи то розчарувавшись у власному виборі, чи то з матеріальних проблем, майбутній архітектор покидає службу аби вступити на архітектурний факультет «Львівської політехніки», який успішно закінчив 1882 року з відзнакою.

Навчання в університеті подарувало Людвіку не лише знання та творчі ідеї, а й знайомство з Юліаном Цибульським, також молодим талановитим архітектором, однокурсником Балдвіна-Рамулта. З ним 1890 року Людвік Балдвін-Рамулт створює будівельну спілку, що потому стане головною справою життя двох архітекторів. Вона керувала спорудженням таких львівських будівель як головна пошта та греко-католицька семінарія за проектами Сильвестра Гавришкевича, палац Потоцьких, архітектором якого став Луї д’Овернь. Спілка займалася детальним вивченням та удосконаленням проектів.

Першою ж будівлею за проектом самого Людвіка Балдвіна-Рамулта стала його власна вілла, що, безперечно, є прикрасою невеличкої вулиці Вербицького (тодішня вул. Софії Хшановської). Зведена наприкінці 1890 року неоготична споруда оздоблена мальовничими німецькими народними мотивами. Цікавим є те, що ця вілла, як і більшість інших львівських пам’яток архітектури і зараз є житловим будинком, адже ще за радянських часів тут було зроблено перепланування вілли на трьохквартирний будинок.

Також авторству Балдвіна-Рамулта належить й інша споруда, що знаходиться поруч (вул. Вербицького, 6). Цей будинок був побудований за проектом молодого архітектора на рік пізніше, у 1891,  для письменника Я. К. Зелінського. Будівля, на відміну від своєї сусідки, збудована вже у стилі французького неоренесансу. Зараз у приміщенні розташувався банк, однак пройти повз, не помітивши витончений шпиль вежі, що знаходиться з одного боку вілли, важко. 

Спеціалізована школа-інтернат № 100 для незрячих дітей, 2016 р.
Спеціалізована школа-інтернат № 100 для незрячих дітей, 2016 р.

Ще однією спорудою авторства Балдвіна-Рамулта є будинок школи сліпих, що знаходиться на вул. І. Франка, 119. Співавтором проекту став Юзеф Каєтан Яновський. Будівля, спорудження якої закінчилося в 1900 році, цікава тим, що вона є одним із зразків «карпатського» або ж «закоп’янського» стилів – нової модної тенденції в архітектурі Західної України початку ХХ століття. У цьому приміщенні і зараз знаходиться спеціалізована школа-інтернат №100 для незрячих дітей.

Окрім того, архітектор Людвік Балдвін-Рамулт відомий також як автор проектів багатьох багатоквартирних житлових будинків. Зокрема, це кам’яниці на теперішній вул. Бандери, сецесійні прибуткові будинки Стефана Мичковського на нинішній вулиці Франка та будинок №23 по проспекту Т. Шевченка, що був споруджений 1909 року.

Представник великої плеяди видатних і талановитих архітекторів Львова, автор проектів багатьох будівель, Людвік Балдвін-Рамулт подарував місту не одну чудову споруду, повз яку й досі важко пройти, не зачарувавшись вишуканістю сецесійної архітектури.

Анастасія НЕРОЗНАК

Джерела:

  1. Ю.О. Бірюльов «Архітектура Львова. Час і стилі. ХІІІ – ХХІ ст.»
  2. http://www.pslava.info
  3. http://pingv.in.ua/
  4. http://velychlviv.com/

Напишіть відгук