Голубиний послід у вині та погано пропечений хліб, або фальшування товарів у давньому Львові

0
1289
Вулична торгівля старого Львова

Підробка товару чи фальсифікація явищ, подій та фактів – одне з найстаріших занять людства. У всіх містах були шахраї, котрі намагалися вигідно провернути оборудку із підробленим або неякісним крамом. Львів не був виключенням. Так що ж фальшували у старому місті в давнину і як це робили.

Найперше треба згадати про підробку монет у середньовічному Львові. І хоча цей злочин карався дуже жорстоко — фальшивомонетників спалювали, а за свідоме поширення таких грошей відрубували руку — фальшування монет було доволі поширеним явищем.

Фальшування монет було одним із найстрашніших злочинів і за це спалювали
Фальшування монет було одним із найстрашніших злочинів і за це спалювали

Підробка грошей вважалася державним злочином і влада постійно стежила за тим, щоб у місті не зявлялися фальшиві монети. Стежила настільки прискіпливо, що розглядала всі випадки коли існувала лише тінь підозри на порушення закону. Більше інформації про фальшування монет можна прочитати тут.

Окрім підробки монет, у Львові часами фальшували ювелірні виробили. Щоб отримати підробку до благородного металу, з якого виготовляли ювелірні вироби, додавали більше ніж було необхідно лігатури (здебільшого міді).

Герб Львова на знаку цеху золотарів
Герб Львова на знаку цеху золотарів (взято з http://vydavnytstvo.plastscouting.org/)

На те що фальшування ювелірних виробів теж було доволі поширеним промислом вказує і те, що ще в 1599 році львівський цех золотників встановив спеціальний цеховий знак у вигляді левика.

Оборудки з підробленими цінностями провертали досить успішно ще й тому, що загальнодержавна система нагляду за дотриманням вмісту благородних металів у ювелірних виробах була запроваджена у Речі Посполитій лише в 1678 р.

Торговиця на площі Ринок, початок ХХ ст.
Торговиця на площі Ринок, початок ХХ ст.

Найчастіше жертвами шахраїв ставали приїжджі простаки, котрі не дуже добре розумілися на сріблі та золоті (до прикладу, мешканки приміських сіл, які приїжджали до міста на торговицю), або ті хто “повівся” на “смішну” ціну виробу, яку мотивували скрутним матеріальним становищем та негайною потребою в грошах.

Чемпіоном у цьому “бізнесі” вважався львівський єврей Соломон Ванг, який улітку 1905 року святкував свій маленький “ювілей” – поліція 55-й раз затримала його за продаж фальшивих золотих перснів.

Вулична торгівля старого Львова
Вулична торгівля старого Львова

Фальшували також і один із “стратегічних” товарів міського експорту — віск. Для цього під час перетоплювання до воску додавали перетертий горох, щоб збільшити обєм. Покарання за такі дії було дуже суворим. У 1558 році, особи, котрі виробляли у Львові фальшивий віск, були засуджені до смертної кари через спалення.

Не забували у Львові і про підробку харчових продуктів. Стабільні великі прибутки приносило фальшування алкоголю, найбільше — вина. Процес фальсифікації полягав у тому, щоб видати дешеві молоді вина за старі благородні сорти, які мали значно вищу ціну. Для цього, найперше, необхідно було отримати відповідний колір продукту. З цією метою, для отримання “червоного” вина, до діжки із дешевим пійлом кидали недорогі червоні хустки, що сильно линяли, а жовтого кольору добивалися настоюванням на соломі. Якщо ж колір був надто насиченим, то його помякшували розчиненням у вині солі.

Торговиця на "Кракідалах", поштівка, поч. XX ст.
Торговиця на “Кракідалах”, поштівка, поч. XX ст.

Опісля, необхідно було надати вину бажаного смаку. Для цього до напоїв додавали найнесподіваніші додатки: сірку, вапно, гіпс, шматки солоного сала, виливали сирі яйця. Для отримання особливо пікантного смаку до вина додавали голубиний послід.

У 1936 році львівське “Міське заведення провірки харчів та прдеметів ужитку” провела аналіз харчових продуктів, які продавалися у Львові. Було проведено понад 1000 аналізів, 63 справи передано до суду у справі фальшування.

Газета "Українські вісти" , серпень 1936 р.
Газета “Українські вісти” , серпень 1936 р.

З цього приводу газета “Українські вісти” за серпень 1936 року помістила на своїх сторінках замітку “Що їдять люди у Львові?”, в якій описано які та як фальшували продукти. До молока доливали воду (в деяких випадках, води було аж 20%), сметану розбавляли розпушеним сиром та водою, було виявлено погано пропечений хліб та ще й з домішками, а до вудженини додавали борошно.

Та найцікавіше те, що не знайшли ніяких підробок чи шкідливих домішок масла, меду, вина і, найголовніше, води з водопроводу)))).

Софія Легін

Джерела:

  1. Козицький А., Білостоцький С. Кримінальний світ старого Львова. – Львів: Афіша, 2001
  2. Українські вісти. – № 178, 5 серпня 1936

Напишіть відгук