Футбольний “танк” з дипломом хірурга

724
Футбольний

На небосхилі польського футболу 20-х років минулого віку яскраво виблискувала зірка лівого крайнього нападу львівської “Погоні” і Репрезентації країни Юзефа Даніеля Гарбеня на прізвисько “Танк”.

Юзеф Даніель Гарбень. Світлив Марек Мюнц
Юзеф Даніель Гарбень. Світлив Марек Мюнц

Народився він 1896 р. в Лупкові поблизу Сянкова на Лемківщині. Середню освіту здобував у школах Стрия і Львова і як багато инчих юнаків того часу кохався в новомодній на теренах Галіції грі в копаний м’яч. Саме у час проживання в Стрию хлопець починає виступати за місцеву “Погонь”. Після переїзду у Львів певний час був членом “Сокола” і cтрілецьких дружин.

Після вибуху Першої світової війни 2 серпня 1914 р. Гарбень вступає до лав І Бригади Леґіонів, в складі якої йому у ті буремні часи довелося повоювати досить . Та навіть воєнне лихоліття не стало перепоною для Юзефа у заняттях спортом. Ось що він згадував пізніше про той період свого життя в спогадах 1930-x: “У часи війни, відбуваючи службу в 1-му піхотному полку Леґіонів, я вправлявся у різних видах спорту, особливо у копаному м’ячі. Навіть на фронті завше знаходився час, аби поганяти м’яча, і то навіть у формі змагань, розігруваних з артилерією Берези, з 5-им піхотним полком Леґіонів Польських, з прусаками в Модліні у присутности полковника Смігли-Ридза, з австріяками на італійському фронті і т.д. Траплялося навіть наносити візити у Краків на двобій з “Краковією” та у Львів з “Погонею”.

Гарбень (2-й від ліва у верхньому ряді) в складі І Бригади Леґіонів на боїську львівської "Погоні", 1917 р.
Гарбень (2-й від ліва у верхньому ряді) в складі І Бригади Леґіонів на боїську львівської “Погоні”, 1917 р.

Не забуду тих приємних хвиль, пов’язаних зі створенням дружини 1 п.п. Леґіонів за сприяння діючого Маршалка Польщі, а тоди командувача цього полку полковника Смігли-Ридза. Не забуду ніколи тих тренінгів, які проводилися у важких жовнірських черевиках і у військових австрійських строях.

Певно ніколи в житті не випаде вже така оказія розіграти змагання між штабом І Бригади і 1 п.п. Леґіонів Польських у присутности Коменданта (ред. – мова йде про Ю.Пілсудського)! І ніколи вже не “обмотуватиму” своїх противників так, як тоди! А який прийом після матчу був у штабі І Бригади! Вся футбольна братія зайняла кінець довгого столу, напроти Коменданта… А яке неймовірне враження на мене викликав момент подання до столу тістечок. Якби не присутність Коменданта, порвав би цілу тацю тих давно небачених смаколиків…

Поранені в боях з українцями за Львів польські вояки перед шпиталем на Політехніці (Гарбень лежить другий від ліва), 1919 рік
Поранені в боях з українцями за Львів польські вояки перед шпиталем на Політехніці (Гарбень лежить другий від ліва), 1919 рік

Також перед травневим наступом 1915 р. тренувалися ми в Тур’ї Долішньому, на лугу, з котрого відкривалися видки міста Піньчув. У тім часі прибув до Тур’я Комендант зі штабом. Побачивши леґіоністів, котрі вганялися за бальоном із хлопчачим завзяттям, зупинився і зліз з коня. Був я тоді капітаном дружини 1 п.п. Леґіонів Польських. Тому відправився віддати честь і представитися. Відповів на кілька заданих запитань, після чого Комендант поплескав мене по плечах. Я дуже втішився, що розмовляв з ним, і що все так добре скінчилося. Бо спочатку чомусь думав собі, що щось буде не в порядку….
Невдовзі настали важкі часи. Наступ, затяжні марші, патрулі, бої. Надійшов врешті день наступу на Пшепюрув. Чекалисмо досить довго на галявині під лісом. У якийсь момент хутко встановили з наплічників ворота і за хвилю братія розпочала гру, що викликало певне обурення тих товаришів, які не толерували м’яча. Одначе, якби відав, яке пекло чекатиме мене увечері того ж дня, певно не вганявся б і поберіг сили на ніч. Але якось пронесло…”

"Танк" (у темних строях) в атаці під час двобою "Погонь" - "Лауда". Вільно, 1923 р.
“Танк” (у темних строях) в атаці під час двобою “Погонь” – “Лауда”. Вільно, 1923 р.

Був Юзеф Гарбень і активним учасником оборони Львова під час польсько-українського протистояння 1918-1919 рр., отримавши важке поранення під час одного з боїв. За свої заслуги, яко вояка був нагороджений “Хрестом Незалежности”, “Золотим Хрестом Заслуги”, “Хрестом оборони Львова”, “Хрестом Хоробрих” та відзнакою І Бригади Леґіонів Польських “За доблесну службу”.

Гарбень (стоїть 4-й від ліва) і його зіркова "Погонь". Світлив Марек Мюнц, 1924 р.
Гарбень (стоїть 4-й від ліва) і його зіркова “Погонь”. Світлив Марек Мюнц, 1924 р.

Та повернімося до футбольної складової в біографії Юзефа Гарбеня. Протягом 1918 – 1928 років він незмінно захищав кольори найбільш титулованого клюбу тих часів у Галіції львівської “Погоні”. У чемпіонатах Польщі зіграв 84 матчі, у яких наколотив суперникам 70 м’ячів. Гарбень був одним з лідерів тієї “Погоні”, яка стала 4-разовим чемпіоном Польщі (1922, 1923, 1925, 1926 рр.). У 1926 році Юзеф разом з своїм одноклубником Вацеком Кухарем були визнані кращими бомбардирами чемпіонату Польщі з 12-ма м’ячами.

Гарбень в атаці у своєму 3-му чемпіонському сезоні за "Погонь", 1925 р.
Гарбень в атаці у своєму 3-му чемпіонському сезоні за “Погонь”, 1925 р.

У складі національної збірної львів’янин дебютував 28 травня 1922 року в товариському матчі зі збірною Швеції, відзначився голом і приніс першу в історії перемогу польській збірній з рахунком 2:1. Всього ж провів у Репрезентації 8 матчів і забив 2 м’ячі.
Завершив свою кар’єру львівський “Танк” в місцевому клюбі «Олдбой», де традиційно доживали своє спортивне життя “підстаркуваті” футбольні кадри.

Командна портрета перед початком останнього матчу Гарбеня ( стоїть 3-ій від права) за збірну Польщі проти Туреччини у Львові (6:1). 12 вересня 1926 р.
Командна портрета перед початком останнього матчу Гарбеня ( стоїть 3-ій від права) за збірну Польщі проти Туреччини у Львові (6:1). 12 вересня 1926 р.

Ще перебуваючи в зеніті своєї футбольної слави, наш герой усерйоз задумався над перспективами власного післяспортивного життя. Так, у 1924 р. по завершенні студій в львівському університеті Яна Казимира він отримує звання доктора медицини. Через рік, вже як дипломований спеціаліст і водночас як діючий футболіст, Гарбень виступає з проектом розвитку спортивної медицини, який пізніше активно пропагував по цілій Польщі. Після закінчення футбольної кар’єри Юзеф кілька років пропрацював у хірургічній клініці у Львові і входив у Наукову Раду фізичного виховання у Варшаві. В 1933 р. вирішив переїхати в Хшанув, де обійняв посаду директора місцевого шпиталю ім. Ю.Пілсудського і ординатора хірургічного відділу.

Передматчеве привітання з 10-літтям виступу за "Погонь" легендарної трійки нападу львівської команди Мечислава Батча - Юзефа Гарбеня - Вацека Кухара, 1928 р.
Передматчеве привітання з 10-літтям виступу за “Погонь” легендарної трійки нападу львівської команди Мечислава Батча – Юзефа Гарбеня – Вацека Кухара, 1928 р.

Після нападу Німеччини на Польщу мобілізований до польської армії офіцер Юзеф Гарбень взяв участь у вересневій кампанії, вислідом якої, як відомо, стала окупація країни фашистами та совєтами. В період нацистської займанщини Польщі колишній футболіст був активним членом антифашистського підпілля, за що кілька місяців провів у застінках краківського гестапо, залишившись, на щастя, в живих.

Але й по завершенні війни доля продовжувала випробовувати доктора Гарбеня. Тепер він вже зазнав переслідування за свої антисовєцькі погляди від нової польської прокомуністичної влади. Тільки в 1949 р. йому вдалося ненадовго повернутися на роботу в госпіталь Хшанува. Помер Юзеф Гарбень, легенда львівського футболу міжвоєнних часів, 3 травня 1954 р. в місті Цешин.

Джерело: http://proidysvit.livejournal.com/143362.html

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.