Фонтан, що перетворювався на клумбу

1
1062

За якихось 100 років у Львові змінилося чотири різні влади. Українці доклали чимало зусиль, щоб після того як наше місто було австрійським, польським та радянським, воно, нарешті, стало українським. Та дуже прикро, що саме в українському Львові багато унікальних пам’яток, які вистояли усі періоди історії міста, перетворюються у руїни. Одним із таким прикладів є сумнозвісний фонтан із русалками у Стрийському парку, який фонтаном, мабуть, уже й не слід називати, адже, воду в цих руїнах можна побачити тільки після проливних дощів.

У більшості львів’ян склалось уявлення, що фонтан з русалками є творінням радянського Львова, однак це зовсім не так. Його історія починається ще у 1894 році. Зважаючи на рік та розташування можна легко здогадатись, що фонтан повинен мати відношення до Крайової виставки. І справді, його було зведено як декоративний елемент виставки, що розташовувався на її центральній алеї. Свою форму творіння зберегло ще відтоді. Щоправда, посередині замість русалок красувалась вишукана декоративна ваза з водометом, з якого на кілька метрів вгору бив струмінь води. Така масштабна площа басейну фонтану теж була задумана не просто так. Згідно із задумами його будівничих, у водоймі мали б віддзеркалюватися навколишні павільйони. До речі, вода до фонтану подавалася від водонапірної вежі, яку ще досі можна знайти в закутку Стрийського парку.

Фонтан в Стрийському парку на фоні павільйону архітектури
Фонтан в Стрийському парку на фоні павільйону архітектури

Чи функціонував фонтан після виставки, і якщо так, то доки, достеменно невідомо. Однак на час Східних Торгів, що відбувалися в Стрийському парку в 1921-1939 рр. фонтан пережив доволі цікаву метаморфозу і був перетворений на клумбу. Не виключено, що даний об’єкт мав поліфункціональне використання та в різні пори року використовувався то як фонтан, а то як клумба. На таку думку нас наштовхує той факт, що в час використання в якості клумби фонтан було всього лиш присипано землею, а не розібрано. Навіть декоративна ваза надалі розміщувалася посередині об’єкту, щоправда увінчана вона тепер була не водометом, а квітами.

З приходом до Львова радянської влади фонтан знову відновив свою діяльність за прямим призначенням. Для цього його очистили від землі, приєднали нові водомети та налагодили водопостачання, оскільки стара водонапірна вежа уже не могла використовуватись для напування водою фонтану.

Вигляд зверху на клубму, облаштовану у фонтані. Фото 1921-1939 рр.
Вигляд зверху на клубму, облаштовану у фонтані. Фото 1921-1939 рр.

Невідомо з яких причин, але в наприкінці 1980-х рр. почалась реконструкція славнозвісного фонтану. За проектом архітектора Миколи Обідняка та скульптора Ярослава Скакуна замість декоративної вази було встановлено бронзові скульптури русалок, яких дехто ще називає німфами. Також на нову було замінено систему подачі води, а контури басейну фонтану обкладено чорними гранітними плитами.

Фонтан в Стрийському парку в радянський час
Фонтан в Стрийському парку в радянський час. Фото 1960-х рр.

Але через початок кризи в СРСР та з подальшим його розпадом, фонтан до кінця так і не було відреставровано. Не вдалось нам і знайти підтвердження, що фонтан після оздоблення русалками хоч раз працював. За часів незалежної України незавершеним фонтаном, звісно ніхто не переймався. Більше того, впродовж кінця 90-х та початку 2000-х рр. викрадалося обладнання фонтану, гранітне обличкування басейну та інші елементи, які мали хоч якусь матеріальну цінність. Від скульптури, габарити якої не дозволили провести її непомітний демонтаж, було відбито бронзові фрагменти, пошкоджено конструкцію.

Надіятись, що унікальний фонтан все таки відреставрують навіть не варто. Усі чиновники нарікають на огрядні розміри об’єкту та бідкаються про нестачу коштів для його відновлення. Був проект, перетворити фонтан, як і в міжвоєнний період, на декоративну клумбу, аби хоч трохи приховати від львів’ян та гостей міста той сором, що є зараз . Однак, вже кілька років відповідні служби не спромоглись навіть на те, щоб навезти землі та зробити клумбу. Прикро і болісно спостерігати за цією ситуацією, але маємо те, що маємо. Можливо місту вартувало б покласти долю фонтану на громадських активістів, оскільки щодо них є більше надії, ніж на чиновників, і жахлива руїна посеред чудового парку усе ж таки була б окультурена.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

  1. Бабій С. Архітектурний комплекс міжнародних Східних Торгів у Львові: історія, проблеми збереження // Народознавчі зошити. №2. 2015.
  2. Котлабулатова І. Львів на фотографіях 1860 – 2006. Львів: Центр Європи, 2006 – 316 с.
  3. Котлобулатова І. Львів на фотографії-2: 1860-2011. – Львів, 2011.
  4. polona.pl

1 коментар

Напишіть відгук