Фестиваль “Японська осінь”, або Країна сонця, що сходить, мандрує на Захід України

0
803
Фестиваль

Дні вже не такі теплі, сонце сходить пізніше – час сказати осені «привіт!». «Привіт», чи може «коннітіва»? Цієї суботи, 10 вересня 2016 року, у Львові розпочався фестиваль «Японська осінь». У бойових мистецтвах, казках, рукоділлі та музиці Країна сонця, що сходить, примандрувала на Захід України, щоб здивувати і неодмінно закохати в себе львів’ян.

Роксоляна Кіцила. Фото: Ксенія Янко
Роксоляна Кіцила. Фото: Ксенія Янко

Основна мета нашого фестивалю: популяризувати японську культуру, зокрема бойові мистецтва, спонукати людей їх вивчати. – наголосив співорганізатор події керівник Всеукраїнської федерації Айкідо Йошинкан Володимир Ващишин.

Володимир Ващишин. Фото: Ксенія Янко
Володимир Ващишин. Фото: Ксенія Янко

Фестиваль «Японська осінь» створений Асоціацією шкіл Айкідо Айкікай спільно з японським клубом «Nihonbu» та клубом «Lviv Shogi Club».

Знайомство львів’ян і гостей міста з культурою Японії розпочалось з демонстрації східних бойових мистецтв, або будо. Японською мовою «бу» (武) означає «бій», «війна», «воїн», «до» (道) — шлях. Поєднання цих двох слів варто перекладати як «бойові шляхи», не плутаючи зі «шляхом воїна» – бусідо. До широкого кола будо входять сучасні східні школи популярні в усьому світі. На противагу їм існують традиційні воїнські мистецтва – корю будзюцу.

Сонячного суботнього дня в Парку культури вихованці шкіл і спортивних клубів Львова та їхні учителі вражали майстерністю в найрізноманітніших стилях, не тільки японських. Зокрема стилем він-чунь, котрий виник у Китаї. За легендою, його створила жінка на ім’я Янь Юнчунь (Янь Співоча Весна) на основі вчення свого батька, південношаолінського послушника, згідно з іншою версією, вчення монахині Умей. Напрям поєднує пластичні рухи – техніку, так званих «липких рук» – з небезпечними маневрами. На фестивалі він-чунь зі своїми вихованцями представляв Мар’ян Посполітак, інструктор міжнародної школи «Стихія».

Мар'ян Посполітак разом з вихованкою школи "Стихія" демонструє стиль він-чунь. Фото: Ксенія Янко
Мар’ян Посполітак разом з вихованкою школи “Стихія” демонструє стиль він-чунь. Фото: Ксенія Янко

– Раніше він-чунь був закритою школою, але зараз його треба популяризувати, чим ми і займаємось. – розповів Мар’ян. – Це система, яка допомагає не тільки боротися, а й жити. З нею треба знайомити людей.

Мар'ян Посполітак. Фото: Ксенія Янко
Мар’ян Посполітак. Фото: Ксенія Янко

Набагато відомішим є мистецтво айкідо. У давні часи досконале володіння прийомами нападу і захисту, було життєво необхідне кожному японському воїну. Зараз техніками айкідо користуються спецслужби багатьох країн. «Ай» – рівновага, «кі» – життєва сила, «до» – філософський принцип. Цей шлях може розпочати як дитина, так і дорослий.

– Найбільше мені подобається в айкідо, що коли кладеш суперника, не завдаєш серйозних травм, йому майже не боляче і не ллється кров – говорить тринадцятилітній Дмитро, учень школи Айкідо Йошинкан.

Учні школи Айкідо Йошинкан. Фото: Ксенія Янко
Учні школи Айкідо Йошинкан. Фото: Ксенія Янко

Кунг-фу – життя, мистецтво, філософія. Оволодіти ним не можливо без ушкоджень, та чи може сама боротьба вилікувати від травми? Незвичайною історією з нами поділився Володимир (протягом довгого часу юнак тренується в Бойовому Залі Королівського Лева).

– Я займаюсь масажем, так само, як і наш учитель Богдан Жила – фахівець з масажу, лікар. У мене була травма ноги, він лікував її спочатку простими вправами, потім вправами з кунг-фу. Далі нога загоїлась, а я продовжив займатись.

Богдан Жила проводить майстер-клас із кунг-фу. Фото: Ксенія Янко
Богдан Жила проводить майстер-клас із кунг-фу. Фото: Ксенія Янко

Також свої вміння демонстрували представники Асоціації шкіл Айкідо Айкікай, Львівської обласної федерації Кендо, спортивних клубів «Цитадель» та «Кенсей», Львівського відділення федерації Кудо України.

Роксоляна Кіцила. Фото: Ксенія Янко
Роксоляна Кіцила. Фото: Ксенія Янко

У перерві між виступами з традиційним японським танцем ніхон буйо на сцені з’явилась  Роксоляна Кіцила. Плавні рухи дівчини, автентичні сукня і макіяж, що правили за самобутній твір мистецтва, неабияк вразили глядачів. Поруч зі сценою відбувалися майстер-класи, до них охоче долучалися гості фестивалю незалежно від віку і статі.

Майстер-клас для наймолодших "воїнів". Фото: Ксенія Янко
Майстер-клас для наймолодших “воїнів”. Фото: Ксенія Янко

«Японська осінь» триватиме у Львові до 1 жовтня. 14 вересня у книгарні «Є»  (проспект Свободи, 7) презентують книгу «Японські казки» Кендзі Меядзави. 18 вересня в Ботанічному саду Львівського національного університету ім. Івана Франка відбудеться виставка бонсай та виставка традиційних японських іграшок. 25-го в Першій львівській медіатеці відвідувачі зможуть повчитися мистецтву орігамі. Останньою нотою 1 жовтня в органному залі Домініканського собору прозвучить традиційна японська флейта шукухачі.

Ксенія ЯНКО

Напишіть відгук