Артур Шлеєн для свого часу був знаним львівським архітектором та громадським діячем єврейського походження. І хоча для сучасних львів’ян його ім’я досі залишається малознаним, втім, ми повинні розуміти, що саме ним було створено цілу низку оригінальних та цікавих споруд Львова, які у наші дні не лише слугують за своїм призначенням, але й приваблюють туристів. Отож сьогодні пропонуємо вам поринути у життя та творчість Артура Шлеєна.
Народився Артур 1866 року у Станіславові (сучасний Івано-Франківськ), який у той час як і Львів належав до Королівства Галичини і Володимирщини і був складовою частиною монархії Габсбургів. Про ранні роки життя Шлеєна нам відомо небагато. У Львові він з’являється у зв’язкуз початком навчання у Львівській політехніці.
Після завершення навчання, Шлеєн фактично осідає у Львові і подальше його життя пов’язане з цим містом. У архітектурному плані, більшість споруджених ним будівель зведені у стилі сецесії. Активізує він і свою політичну та суспільну діяльність у Львові. Так, він обирався депутатом міської ради та став засновник Єврейського міщанського клубу у Львові. Остання організація, на його думку, повинна була згуртовувати євреїв у боротьбі за їхні права. Більш того, Шлеєн був членом Торговельно-промислової палати, яка була вагомим органом економічного самоврядування тогочасного Львова. Член Про його активність і авторитет, свідчить зокрема і той факт, що він був у складі журі конкурсу проектів реконструкції львівської ратуші. Помер Шлеєн у 1912 році у Львові і своєрідним пам’ятником йому залишились його архітектурні проекти. Розгляньмо найцікавіші з них.
Яскравою спорудою став пасаж Феллерів, що починався кам’яницею на сучасному проспекті Свободи, 35 і простягався до вулиці Северина Наливайка. Його звели у 1902 році. Пізніше, він був перебудований за проектом Фердинанда Касслера.
Колишній будинок управління поліції та казарми на сучасній вулиці Городоцькій, 26, які були споруджені у 1903 році.
Перебудова синагоги Хасидим Шуль на вулиці Божничій у 1904 році. На жаль, вона не збереглась до нашого часу.
Житловий будинок на вулиці Руській, 16, зведений у 1907—1908 роках разом з Л. Ґрафом.
Прибутковий будинок у стилі орнаментального модерну на нинішній вулиці Дорошенка, 32.
Прибутковий будинок на вулиці Валовій, 11 (1909). Зараз, будинок займає центр обслуговування абонентів компанії «Київстар». Споруджений у дусі модернізованої готики. Скульптури лицарів виконав Тадеуш Блотницький. 2007 року скульптори Олег Капустяк та Юрій Полідович виконали їх реставрацію.
Вілла на вулиці Глінки, 1а. Відома як вілла Яна Дилевського. Вілла є яскравим зразком архітектури неоготики. До 1924 власником вілли залишався Ян Дилевський, а після його смерті будинок успадкувала Яніна Дилевська. Вона залишалася власницею будинку принаймні до 1935.
Напередодні Другої світової війни у віллі розміщувалася Приватна гуманітарна гімназія ім. Генрика Йордана. 1939 архітектор Ян Ярош розробив проект перепланування вілли, щоб пристосувати будинок до потреб гімназії. В післявоєнний час тут було розміщено середню школу №2, зараз тут Львівська дитяча художня школа імені Олекси Новаківського.
Вілла художника Антонія Стефановича на вулиці Глінки, 5, зведена у 1903—1904 роках. 26 листопада 1903 р. львівський магістрат затвердив проект вілли, а 24 вересня наступного року її будівництво було завершене.
Будинок на вулиці Пекарській, 3. Зведений у 1912 році. Скульптури виконав Франц Томаш Бернат.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
- Вул. Глінки, 5 – житловий будинок (колишня вілла) (http://www.lvivcenter.org/uk/lia/objects/?ci_objectid=2392)
- Schleyen Artur (http://www.jhi.pl/psj/Schleyen_Artur)
- Вілла Яна Дилевського (1904; вул. Глінки 1а) (https://www.facebook.com/LvivArchitecture/photos/a.1473773049518771.1073741886.1431079870454756/1473774442851965/?type=3&theater)
- Маловідомі пасажі Львова. Пасаж Феллера (http://photo-lviv.in.ua/malovidomi-pasazhi-lvova-pasazh-fellera/)
