Дивна Волинь, або як на курорті лікували кумисом і це було круто

0
203
Дивна Волинь, або як на курорті лікували кумисом і це було круто

У 1876 році в містечку Славута Волинської губернії відкрили курорт, де хворих лікували за допомогою …чого б ви думали? Кумису – кисломолочного напою із кобилячого молока, отриманого внаслідок молочнокислого і спиртового бродіння кумисом. Автором цього незвичайного для регіону лікування був Роман Санґушко.

Передумовою появи курорту був той факт, що князь давно і професійно займався розведенням племінних коней. Свідченням цього є численні перемоги на різних міжнародних виставках. Якось Санґушко запросив до свого славутського маєтку татар, які володіли рецептурою виготовлення кумису. З цього все й почалось. Кумис виготовляли під наглядом князівського особистого лікаря Людвіга Пшесмицького. Перші зразки напою мали неабиякий лікувальний ефект. Слава про кумис зі Славути поширювалась і це навело на думку заснувати кліматичну станцію з кумисолікувальним закладом. Появі нового курорту неабияк сприяв також місцевий клімат.

Кумисо-гідропатичний курорт у Славуті
Кумисо-гідропатичний курорт у Славуті

Отож для зведення будівель станції Роман Санґушко спеціально виділив 36 гектарів території біля річки Горині. Керівництвом проекту майбутнього курорту займалось двоє лікарів, вищезгаданий Людвіг Пшесмицький та Юліуш Зейдовський. Окрім князівських, в розбудову станції, лікарі теж вкладали власні кошти. Директором курорту  був призначений Людвіг Пшесмицький.

Для посади головного лікаря був запрошений спеціаліст Генріх Добжицький. Він обіймав посаду аж до початку Першої світової війни.

Лікувальний сезон у Славуті в 1914 році тривав з 15 травня до 1 вересня, а от в 1885 довше – з 10 травня до 1 жовтня.

В описі лікувального закладу «Славута» Романа Санґушко йдеться про те, що знаходився він поблизу залізничної станції, що було досить зручно для тих, хто приїздив сюди поправити здоров’я здалеку.

Кумисо-гідропатичний курорт у Славуті
Кумисо-гідропатичний курорт у Славуті

Курорт складався з двох спеціальних будівель – водолікувальної та кумисолікувальної. Обидві знаходились посеред хвойно-дубового лісу. В рекламних проспектах санаторію вказано, що ліси Волинської губернії за своїми лікувальними властивостями можуть поступатись лише лісам Тюрингії («Зелене серце Німеччини»).

Влітку гості курорту відпочивали на місцевому пляжі річки Горинь.

Пацієнти славутського курорту мали великий вибір серед будинків та місцевих вілл. Усі кімнати для гостей мали опалення та освітлення. Меблі здебільшого були плетені. Окремо була кухня та пральня.«Повний пансіон» на курорті коштував 2,5 рублі за добу. В ціну входило проживання та дворазове харчування в їдальні курорту, якщо хтось мав особливі побажання, потрібно було доплатити.

Вілла "Варшав'янка" доктора Тарнавського. Кумисо-гідропатичний курорт у Славуті.
Вілла “Варшав’янка”  доктора Тарнавського. Кумисо-гідропатичний курорт у Славуті.

Напишіть відгук